АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2042 Головуючий в Іінстанції - Бондаренко Н.О.
Категорія Доповідач - Темнікова В. І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 сентября 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Кравченко Н.В., Лісіциної А.І.,
при секретарі - Нагорному А.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 27 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державної виконавчої служби у м Стаханові Луганської області про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА: Рішенням Стаханівського міського суду Луганської області від 27 квітня 2006 року було відмовлено в задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 Через їх необґрунтованість.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. При цьому він в скарзі посилається на те, що суд не тільки порушив норми матеріального права, про що свідчить те, що суд не застосував ті норми права, які підлягали застосуванню до даних правовідносин, але й розцінив встановленими обставини, котрі не були доказані, але й допустив невідповідність висновків суду обставинам справи. Про це свідчить те. що суд невідомо чому прийшов до висновку про те, що спірні правовідносини виникли під час примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області. Безпідставно також суд дійшов висновку про те, що дії державних виконавців пов'язані з тим, що позивач добровільно не виконав наказ Господарського суду. Крім того, позивач посилається на те, що суд не застосував положення ст. 5 та 79 Закону України "Про виконавче провадження". Не врахував суд також те, що у виконавців до теперішнього часу ще виникають питання з приводу порядку виконання наказу, що у державних виконавців не було необхідності зрізати замки, аби потрапити до кіоску', що вони не здійснили передачі товару від 3-ої особи ОСОБА_1, у зв'язку з чим значна частина товару зіпсувалася. Не врахував суд також те, що кіоск був незаконно тривалий час опечатаний. Не дав суд також належної правової оцінки правомірності залучення до виконавчих дій ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень. Аналогічні вимоги містилися і в ст. 15, 15-1, 30 ЦПК України, редакції 1963 р.
Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог позивача.
Втім, дійшовши правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача через те. що він не надав суду доказів того, що відповідачі в межах заявлених позивачем вимог грубо порушили його право власності і спричинили у зв'язку з цим йому матеріальну та моральну шкоду, суд першої інстанції при цьому помилково виходив з аналізу правомірності чи неправомірності дій працівників Державної виконавчої служби у м. Стахайові Луганської області та ОСОБА_2 під час проведення виконавчих дій по виконанню наказу Господарського суду Луганської області від 14.11.2003р.
Як убачається із позовної заяви, з якою позивач звернувся до суду, він посилався в її тексті на порушення відповідачами - ОСОБА_2. та Відділом державної виконавчої служби Стаханівського управління юстиції - його прав згідно до вимог ст. 386, 1167 та 1190 ЦК України. При цьому ним був заявлений позов до конкретної фізичної і юридичної особи, а не скарга на дії державних виконавців по виконанню наказу Господарського суду Луганської області від 14.11.2003р.
Ухвалою від 27.04.2006р. судом за згодою представників позивача був замінений первісний відповідач - Відділ державної виконавчої служби Стаханівського управління юстиції на належного з точки зору позивача і суду відповідача, а саме на Державну виконавчу службу у м. Стаханові Луганської області. При цьому суд виходив з того, що до цієї організації були передані на виконання всі с\дові виконавчі док) менти, які раніше знаходилася на виконанні у Відділу державної виконавчої служби Стаханівського управління юстиції, що новостворена організація керується тим же Законом в своїй діяльності і входить до системи органів Міністерства юстиції України. Однак, згідно наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2005р. "Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції" № 1482/к, наказу начальника Стаханівського міського управління юстиції № 65 від 08.09.2005р. "Про створення ліквідаційної комісії", наказу Департаменту ДВС від 19.08.2005р. №3/к "Про утворення органів державної виконавчої служби" та наказу Департаменту ДВС від 26.10.2005р. № 46/к "Про утворення територіальних органів державної виконавчої служби" і свідоцтва про державну реєстрацію Державної виконавчої служби у м. Стаханові Луганської області від 23.11.2005р. -ДВС у м. Стаханові не є правонаступником ліквідованого Відділу державної виконавчої служби Стаханівського управління юстиції і тому не може нести юридичну відповідальність за дії ліквідованого без правонаступника Відділу державної виконавчої служби Стаханівського управління юстиції. Сама ж ця новостворена організація ніяких неправомірних дій по відношенні до позивача в межах заявлених ним вимог не вчиняла. З огляду на наведене суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позивач не надав суду доказів того, що саме Державна виконавча служба у м. Стаханові Луганської області як самостійно діюча юридична особа грубо порушили його право власності і спричинила у зв'язку з цим йому матеріальну та моральну шкоду.
Не надав позивач суду також достатньої кількості безспірних доказів того, що ОСОБА_2 своїми саме неправомірними діями спричинив йому матеріальну та моральну шкоду. Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 постановою державного виконавця від 23.04.2004р. був залучений до участі у проведенні виконавчих дій, пов'язаних з виконанням наказу Господарського суду від 14.11.2003р. Позивач не надав суду доказів того, що ця постанова була оскаржена і скасована у встановленому законом порядку. Не надав позивач суду також належних доказів того, що дії державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Стаханівського управління юстиції по виконанню зазначеного наказу Господарського суду в тому числі і по залученню ОСОБА_2 до участі у виконавчих діях відповідним судом визнані неправомірними і з цього приводу прийнято рішення, яке мало б преюдиційне значення для вирішення питання про стягнення збитків. За таких обставин нема правових підстав. для визнання неправомірними дій ОСОБА_2 по зрізанню навісів на кіоску позивача, вчинених ним на підставі постанови державного виконавця.
Не надав позивач суду також належних доказів розміру завданої йому матеріальної шкоди.
З огляду на наведене підстав для скасування рішення в межах доводів апеляційної скарги не вбачається, бо вони не спростовують правомірність висновків суду про відсутність вини відповідачів в заподіянні матеріальної та моральної шкоди позивачеві, а тому не є підставою для скасування рішення суду. Втім із тексту рішення суду першої інстанції слід виключити висновки стосовно аналізу дій державних виконавців по виконанню наказу Господарського суду, бо у суду не було підстав в межах заявлених вимог для дачі такого аналізу.
Керуючись ст. 307,308, 314,315 ЦПК України, судова колегія. -УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 27 квітня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.