РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/4657/12
06.09.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Паніної П.Є.
при секретарі Комар В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.07.2010 року з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої його автомобілю "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 спричинені механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «АСК «ІнтерТранс Поліс». Зазначає, що повідомив відповідача про страховий випадок, та в свою чергу виконав всі обов'язки, які передбачені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Сума матеріальних збитків, завданих позивачу в результаті пошкодження автомобіля, склала 10 102,55 грн. Станом на 10.07.2012 року виплату страхового відшкодування здійснено не було, що стало підставою для звернення до суду з позовом. Відповідно до заяви про уточненення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» суму страхового відшкодування в розмірі 10102,55 грн., з відповідача ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду, яку він оцінює у 3 000 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та просив задовольнити по мотивах, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив залишити без задоволення, так як вважає, що він виконав всі дії для належного оформлення пригоди.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» у судове засідання не зявилися, сповіщені належним чином та в строк, про причину не явки суд не повідомили.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:
Судом встановлено, що 06.07.2010 року о 8 годин 40 хвилин на 13 км автодороги Сімферополь-Феодосія в Сімферопольського району з вини ОСОБА_3 який керував автомобілем ВАЗ 21073 реєстраційний номер НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1
Винним в ДТП був визнаний водій автомобіля ВАЗ 21073 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3, який постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 серпня 2010 року притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 124 КУпАП (а.с. 5).
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/0525441 вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 перед третіми особами в період з 06 квітня 2010 року по 05 квітня 2011 року була застрахована в ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (а.с. 36).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).
За змістом положень Закону та ст. 1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
Пунктом 9.2 ст. 9 Закону встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 20 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону встановлено правило, згідно якого при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, і ст. 33 - зобов'язання учасника дорожньо-транспортної пригоди повідомити страховика про дорожньо-транспортну пригоду, зокрема в підп. 33.1.2 п. 33.1 застережено, що учасник дорожньо-транспортної пригоди зобов'язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Дані вимоги Закону позивач виконав, а саме звернувся до страхової компанії з заявою, яка в свою чергу провела огляд транспортного засобу з метою встановлення розміру шкоди та надала позивачу висновок про вартість відновлюваного ремонту (а.с. 6-9).
До цього часу ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» у порушення вимог Закону ніякого рішення у здійсненні страхової виплати не прийняло.
Пунктом 12.1 ст. 12 Закону встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами під час керування автомобілем автомобіля ВАЗ 21073 реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована, за завдану з його вини шкоду в розмірі витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, що не перевищує 25 500 грн., за виключенням франшизи в сумі 510 грн., має відповідати Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інтер Транс Поліс».
Як вбачається з матеріалів справи, факт заподіяння відповідачем шкоди пошкодженням автомобіля позивача ніким не заперечується і, навпаки, повністю визнається відповідачем ОСОБА_3
Конкретний розмір заподіяної позивачу шкоди визначений висновком вартості відновлювального ремонту, спричиненого власнику транспортного засобу, здійснений оцінювачем ОСОБА_5, відповідно до якого сума відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 10102,55 грн. (а.с. 9).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначений вище висновок оцінювача є письмовим доказом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 57 ЦПК України та який відповідачем не спростований.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що страхова компанія безпідставно ухиляється від виплати страхового відшкодування позивачу.
Враховуючи, що сума відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 10102,55 грн., а ОСОБА_3 повинен сплатити з цієї суми 510 грн. франшизи, але такі позовні вімоги до ОСОБА_3 позивачем не заявлені, то з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» підлягає стягненню страхове відшкодування у сумі 9592,55 грн.( 10102,55 грн.- 510 грн.=9592,55 грн.).
Відповідно до вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Із матеріалів справи вбачається, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль позивача, який йому належить на праві власності, що призвело до моральних страждань, оскільки все це вимагало від нього додаткових зусиль для відновлення попереднього життєвого стану.
Суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках позивача, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, поведінки відповідача ОСОБА_3,який добросовісно виконав всі дії для своєчасного оформлення документів Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс», пропонував інший спосіб відшкодування спричиненої шкоді шляхом ремонту автомобіля за його власний рахунок, від чого позивач відмовився, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, позивачу слід визначити моральну шкоду у розмірі 800 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3
Довід позивача, що позивачеві спричинена моральна шкода у розмірі 3 000 грн., суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач не надав доказів, які б підтверджували спричинення йому моральної шкоди саме у такому розмірі.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88,130, 174, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» на користь ОСОБА_1 10102,55 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 800 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати 214,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати 28,61 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 06 вересня 2012 року.
Суддя