Справа № 1-2/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2012 року Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Ставнійчука В.С. .

при секретарі Ярош Т.М.

з участю прокурора Дацюка С.М.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, цигана, громадянина України, одруженого, освіта неповна середня, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 частини 2 і 3, 311 ч.2, 317 ч.2 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Сороки Республіки Молдова, цигана, громадянина Республіки Молдова, освіта початкова, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 3, 311 ч.2, 317 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що в період часу з січня 2001 року по 21 лютого 2001 року за попередньою змовою між собою та невстановленими слідством особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, вироблення, виготовлення та збут наркотичних засобів, незаконно придбали наркотичні засоби, які незаконно зберігали в господарстві по АДРЕСА_3 для подальшого збуту.

21 лютого 2001 року при огляді місця події працівниками міліції в будинку АДРЕСА_3 та присадибних будівлях було виявлено та вилучено:

мішок білого кольору з полімерного матеріалу з подрібленою рослинною масою світло-коричневого кольору, вагою 3080 г (брутто), в т.ч. 2945,0 г (нетто), яка згідно висновку експертизи №347 від 23.04.2001 року є наркотичним засобом - соломою маку вагою 1950 г у сухому стані;

пластиковий пакет фіолетового кольору з речовиною коричневого кольору, вагою 3500 г в сухому стані, яка згідно висновку експертизи №347 від 23.04.2001 року до наркотичних засобів не відноситься через відсутність наркотично активних алколоїдів опію, які виявлені в дуже незначній кількості;

алюмінієву миску з рештками подрібленої речовини, вагою 26 г, 5 емальованих мисок, 8 емальованих каструль, дві газових плитки, електроплитку на яких, згідно висновку експертизи №352 від 26-28 квітня 2001 року знайдено рослинні частки, що належать подрібленим органам рослини мак снотворний і є соломою маку;

корморізку з подрібленою речовиною в середині бункера, вагою 56 г, пакет чорного кольору з залишками подрібленої речовини з запахом розчинника, вагою 30 г, які згідно висновку експертизи №352 від 26-28 квітня 2001 року є наркотичним засобом - соломою маку, вагою 86 г у чистому сухому стані;

прес ручний з подрібленою масою всередині, вагою 5 кг, які згідно висновку експертизи №349 від 26.04.2001 року містять профільтровану рослинну масу (жом), що складається з подріблених часток стебел та плодів рослини маку снотворний - соломи маку, яка містить лише сліди наркотично активних алколоїдів опію;

дві каструлі з подрібленими речовинами, залитими рідиною з запахом органічного розчинника, які згідно висновку експертизи №349 від 26.04.2001 року містять продукти переробки екстракції соломи маку;

чотири мішки з плодами маку - соломою маку снотворного вагою 4 кг; 3,9 кг; 4,1 кг; 4,0 кг, які згідно висновку експертизи №348 від 23-25 квітня 2001 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - соломою маку, вагою 13,4 кг в сухому стані;

28 пляшок з рідиною, що мають етикетку "Оцет столовий", 13 пачок порошку білого кольору з надписами "Сода харчова", дві газових плити (таганки), два балони, електроплитку. Згідно висновку експертизи №349 від 26 квітня 2001 року - розчин оцту та сода харчова до прекурсорів не відносяться, але сприяють в якості каталізаторів, екстракції та виділення концентрату з соломи маку від речовин, які були задіяні в процесі проведення екстракції. Згідно висновку експертизи №352 від 26-28 квітня 2001 року вказані предмети використовувалися для виготовлення наркотичних засобів в домашніх умовах;

обкладинку ділового щоденника бордового кольору з полімерного матеріалу з двома чистими аркушами паперу білого кольору та слідами знищення аркушів, що там були (шляхом виривання), уривок аркуша паперу блакитного кольору розміром 110х105 мм, скріпленого канцелярською скріпкою, з текстом зробленим авторучкою з чорнилом чорного кольору, в якому міститься рецепт виготовлення наркотичного засобу.

Використовуючи вилучене обладнання, хімреактиви та солому маку, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлені слідством особи, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, за попередньою змовою, з метою збуту виготовляли наркотичні засоби. Всього за вищевказаною адресою у ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було вилучено 15 кг 436 г наркотичного засобу - соломи маку в сухому стані.

Крім того, в проміжок часу з січня 2001 року по 21 лютого 2001 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою і невстановленими слідством особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, мешкаючи в будинку АДРЕСА_3, з корисливих мотивів організували та утримували приміщення вказаного будинку, де займалися виробництвом та виготовленням наркотичних засобів, які 21 лютого 2001 року були вилучені працівниками міліції.

Крім того, в проміжок часу з січня 2001 року по 21 лютого 2001 року ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, з метою незаконного придбання та зберігання прекурсорів, у вказаний час придбали та незаконно зберігали в будинку №16 по АДРЕСА_3 6 каністр з прозорою речовиною з різким запахом органічного розчинника. 21 лютого 2001 року працівниками міліції за вказаною адресою було виявлено та вилучено:

три металеві каністри зеленого кольору з прозорою рідиною та різким запахом розчинника, каністру з полімерного матеріалу червоного кольору з прозорою речовиною з різким запахом органічного розчинника (які містили 70 л органічного розчинника 646), одну пусту пластмасову каністру ємкістю 5 л, одну пусту пластмасову каністру ємкістю 4 л. Згідно висновку судово-хімічної експертизи №350 від 28.04.2001 року рідина в каністрах відноситься до прекурсорів, є органічним розчинником 646, яка містить 35 л толуолу, що відповідає великим розмірам прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу.

Крім того, 21 лютого 2001 року ОСОБА_4 з метою незаконного збуту наркотичних засобів, знаходячись в приміщенні будинку АДРЕСА_3, незаконно збув речовину рослинного походження зеленого кольору, яку ОСОБА_5 поклав в кишеню своєї куртки. 21 лютого 2001 року працівниками міліції за вказаною адресою був затриманий ОСОБА_5 в кишені куртки якого була виявлена та вилучена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експертизи №351 від 30.04.2001 року є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (маріхуаною), вагою 3,3 г.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання, яке підтримав його підзахисний ОСОБА_5, захисник останнього ОСОБА_3, про направлення справи на додаткове розслідування з підстав застосування щодо підзахисного недозволених методів слідства, а саме фізичного насильства, допущеної досудовим слідством неправильності та неповноти, які не можуть бути усунені в судовому засіданні, оскільки обвинувачення, яке

пред"явлено ОСОБА_5 в інкримінованих йому злочинах, грунтується лише на його визнавальних показаннях даних при допиті в якості свідка та підозрюваного. При цьому ці показання не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки, як убачається з матеріалів справи ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 106 КПК за підозрою у вчиненні злочину, а тому його допит в якості свідка був неприпустимим, так як порушено право останнього на захист. При цьому ОСОБА_5 не було роз"яснено його прав, передбачених ст. 43-1 КПК, чим позбавило його права на побачення з захисником до першого допиту. Крім того відмова ОСОБА_5 від захисника як вбачається з матеріалів справи, є не добровільною, а вимушеною, так як відповідно до матеріалів справи ОСОБА_5 фактично був затриманий 21.02.2001 року о 12 год. 05 хв., а в протоколі про його затримання цей час вказано як о 23 год. 20 хв., тобто опівночі і весь цей час ОСОБА_5 незаконно утримувався під вартою. В той же час протокол роз"яснення прав ОСОБА_5 та його заява про відмову від захисника датовані 21.02.2001 року, що дає підстави вважати, що вони також складені опівночі. Протокол про відмову ОСОБА_5 від захисника, які були би датовані періодом з 21 по 23.02.2001 року в матеріалах справи відсутні.

Органами досудового слідства сфальсифіковано докази у справі, оскільки згідно протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23.02.2001 р. вказано, що під час допиту здійснювався відеозапис на відеокамеру "Панасонік М7", на відеокасету SKC-60, тоді як в матеріалах справи є інша відеокасета "Коніка", яка не зазначена в жодному процесуальному документі, а, отже, не може бути визнана доказом у справі, що дає підстави зробити висновок про монтаж відеозапису. Окрім цього, на відеокасеті "Коніка" є не одне, а три зображення: огляду місця події, допиту ОСОБА_5, третій невідомий сюжет, що не узгоджується з матеріалами справи. Зображення на відеокасеті щодо огляду місця події та в частині пояснень ОСОБА_5 не відповідають змісту протоколу огляду місця події та повністю спростовує зміст протоколу додаткового допиту ОСОБА_5 від 23.02.2001 р., а саме: в протоколі не міститься даних, що при оглляді використовувався відеозапис і при цьому давав пояснення ОСОБА_5 та зміст цих пояснень; зображення на відеокасеті в частині пояснень ОСОБА_5 містить ознаки інших слідчих дій, аніж огляду місця події, проте в матеріалах справи відсутні відповідні протоколи; зображення на відеокасеті пояснень ОСОБА_5 містить факти незаконності цієї дії - ОСОБА_5 знаходиться в наручниках, перед початком відібрання пояснень, ОСОБА_5 не роз"яснено його прав, у т.ч. положення ст. 63 Конституції України; відеозапис раптово переривається, як в кімнату відкриваються двері і заходить чотири чоловіки в цивільному одязі. Останнє очевидно підтверджує, що такий відеозапис вівся не лише з порушенням прав ОСОБА_5, але й утаємничено, при обставинах примусу щодо ОСОБА_5 зі сторони працівників міліції. Згідно протоколу додаткового допиту ОСОБА_5 від 23.02.2001 року, останній дає пояснення у формі непереривного монологу, який записано слідчим. Проте, згідно зображення на відеокасеті - єдиної розповіді (монологу) не існує. Слідчий спілкується із ОСОБА_5 у формі "запитань-відповідей", при тому, слідчий значно більше говорить, аніж ОСОБА_5. Окрім цього, запитання слідчого поставлені таким чином, що у них уже міститься відповідь. В переважній більшості слідчий розповідає обставини, а потім лише у формі оклику стверджує: "Так!?".

На відеокасеті зафіксовані факти неправомірних дій щодо ОСОБА_5: відсутні відомості роз"яснення ОСОБА_5 прав, передбачених ст. 43-1 КПК України, у т.ч. право на захист.

Тому на думку захисту кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

Поряд з цим в клопотанні ставиться питання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на заставу. Аналогічні клопотання щодо зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу заявили ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_3, яка, окрім цього, просить суд визнати її заставодавцем .

Розглянувши підстави заявлених клопотань, вислухавши думку прокурора, інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Неповним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його провадження всупереч вимогам ст. 22 КПК України не були досліджені або були досліджені поверхово чи однобічно обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пунктами 9, 10 та 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування» висновки суду не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих із порушенням процесуального порядку збирання останніх, а також на матеріалах досудового слідства, які не перевірені в судовому засіданні. Визнання обвинуваченим (підсудним чи засудженим) своєї вини має бути всебічно перевірене. У разі зміни підсудним показань, даних під час досудового слідства, суд повинен з"ясувати причину цього, ретельно перевірити всі його показання і дати їм належну оцінку. Висновки суду не можуть грунтуватися на доказах, отриманих із порушенням процесуального порядку збирання останніх, а також на матеріалах досудового слідства, які не перевірені в судовому засіданні. У разі зміни підсудним показань, даних під час досудового слідства, суд повинен з"ясувати причину цього, ретельно перевірити всі його показання і дати їм належну оцінку. Заява обвинуваченого чи підсудного про застосування щодо нього недозволених методів слідства сама по собі не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Згідно із роз"ясненнями даними в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24.10.2003 р. "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у

кримінальному судочинстві" суди повинні враховувати, що згідно зі статтями 43 і 43-1 КПК підозрюваний, обвинувачений, поряд з іншими правами, мають право на побачення із захисником до першого допиту, і під час розгляду справ перевіряти, чи було роз"яснено їм таке право і чи не були вони обмежені в цьому. В разі, коли особа, яка провадить дізнання, або слідчий порушили зазначені вимоги закону і за наявності заяви підозрюваного, обвинуваченого на побачення із захисником допитали його без участі останнього, суд не може використовувати ці показання на підтвердження вини підсудного у вчиненні злочину.

Суд, прийнявши до розгляду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.307 частини 2 і 3, 311 ч.2, 317 ч.2 КК України, ОСОБА_5 - ст.ст. 307 ч.3, 311 ч.2, 317 ч.2 КК України провів судове слідство, у ході якого допитав підсудного ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Судом також досліджено матеріали справи, зокрема дані протоколу огляду місця події, речових доказів, висновку судово-хімічної експертизи, провів відтворення відеозапису протоколу огляду місця події, допиту підозрюваного ОСОБА_5, перевірив твердження останнього щодо незаконності затримання, порушення права на захист.

Як убачається з матеріалів справи, пред"явлене ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинувачення виключно базується на показаннях останнього в протоколах допиту в якості підозрюваного від 22 та 23 лютого 2001 року (т.1 а.с. 46, 64-65), огляду місця події, яким є домоволодіння по АДРЕСА_3 в ході якого було виявлено і вилучено наркотичні засоби - макову солому, прекурсори, побутове обладнання, яке використовувалося при виготовленні наркотичних засобів (т.1 а.с. 5-7).

Разом з тим, будучи допитаним в якості обвинуваченого 27.02.2001 року з участю адвоката ОСОБА_11, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково, хоча в протоколі допиту не відображено, саме у якій частині обвинувачення, від дачі показань відмовився (т.1 а.с. 90), а при допиті 21.05.2001 року свою причетність до вчинення злочинів заперечив взагалі, посилаючись на недозволені методи слідства - фізичне і психічне насильство, незаконність затримання (т.1 а.с. 232-233).

На досудовому слідстві підсудний ОСОБА_4 заперечував свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вину в пред"явленому йому обвинуваченні за обставин, викладених в обвинувальному висновку не визнав, посилаючись на те, що первісні показання на досудовому слідстві, в яких він детально розповідав про обставини вчинення злочинів, він давав в зв"язку із застосуванням щодо нього недозволених методів слідства, а саме застосування фізичного насильства, порушенням права на захист, незаконність затримання, так як фактично був затриманий о 12:05 год. й весь час давав свідчення різним працівникам міліції. про проведення відеозапису не попереджався, його права роз"яснені йому не були, від захисника відмовився вимушено, під тиском.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину в пред"явленому йому обвинуваченні не визнав, посилаючись на перенесення черепно-мозкової травми отриманої під час дорожньо-транспортної пригоди, не може членороздільно розмовляти, не заперечує в оголошенні судом його показань даних на досудовому слідстві. При цьому, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 263 КПК України, що давати показання по суті справи або відмовитися давати показання і відповідати на запитання під час судового розгляду, це є правом, а не обов"язком підсудного.

Твердження підсудного ОСОБА_5 заслуговують на увагу з огляду на такі обставини справи.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 115 КПК України 21.02.2012 року о 23:20 год. (т.1 а.с. 41-42).

В той же час, відповідно до рапорту командира 2-го взводу ОРМШР "Беркут" ОСОБА_12 встановлено, що ним спільно із начальником ВКР Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_10 при проведенні оперативно-розшукових заходів 21.02.2001 року о 12:05 год. на подвір"ї будинку АДРЕСА_3 був затриманий ОСОБА_5 стосовно якого було застосовано спецзасіб "БР" та передано оперативно-слідчій групі для подальшого вирішення по суті рапорту (т.1 а.с.36).

Протягом цього часу, тобто з 12:05 по 23:20 год. із ОСОБА_5 фактично проводилися слідчі дії, свідченням чому є його пояснення, які відбиралися оперуповноваженими ВКР Томашпільського РВ УМВС України Ткаченком А.П., Стадніком М.А., начальником ВБНОН УМВС України у Вінницькій області Чорнодоном І.С. (т.1 а.с. 9-12, 18-19), що є порушенням вимог ст. 73 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підлягав допиту за вищенаведених обставин справи в якості підозрюваного.

Відповідно до матеріалів справи, 21.02.2001 року ОСОБА_5 відмовився від участі захисника на досудовому слідстві до стадії пред"явлення обвинувачення (т.1 а.с.45), що , зважаючи на малограмотність останнього, початкова освіта, датування протоколу затримання - о 23:20 год. 21.02.2001 року, дає суду підстави сумніватися у добровільності відмови від участі захисника, коли саме ця відмова була прийнята, оскільки відповідний протокол у матеріалах справи відсутній, розуміння затриманим термінів "попереднє слідство та стадія пред"явлення обвинувачення", а тому відомості, які містяться у його протоколі допиту 22.02.2001 року в якості підозрюваного, як належний і допустимий доказ, не можуть бути покладені судом в основу обвинувального вироку, як отримані з порушенням норм кримінально процесуального закону. Також для суду є незрозумілим, о котрій годині 21.02.2001 р. ОСОБА_5 роз"яснювалися його права, як підозрюваного, передбачені ст.ст. 43, 43-1 КПК України (т.1 а.с.44).

Окрім цього, при допиті 22.02.2001 року, ОСОБА_5 було роз"яснено, що він підозрюється у вчиненні незаконного зберігання наркотичних засобів, а в постанові про взяття під варту від 22.02.2001 року, санкціоновану прокурором Томашпільського району 23.02.2001 року, що у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 229-17 КК України (незаконне виготовлення наркотичних засобів з метою їх збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Перед додатковим допитом в якості підозрюваного 23.02.2001 року із застосуванням відеозапису, відповідно до протоколу ознайомлення з його правом на захист, ОСОБА_5 знову відмовився від участі адвоката, однак протокол про прийняття такої відмови у справі відсутній (.1 а.с. 63). Окрім цього, зміст протоколу додаткового допиту в якості підозрюваного, не відповідає змісту відеокасети про що детально викладено в клопотанні адвоката про направлення справи на додаткове розслідування з яким суд погоджується (т.1 а.с.64-65).

Відповідно до ст. 85-2 КПК України кінозйомка, відеозапис можуть застосовуватися при проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій.

Учасники слідчої дії повідомляються про застосування кінозйомки, відеозапису до початку цієї дії. Після зйомки, запису та виготовлення кінострічки, відеострічки вони демонструються всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол.

Процесуальне оформлення застосування кінозйомки, відеозапису і демонстрування кінострічки, відеострічки при проведенні іншої слідчої дії, пред'явленні матеріалів справи в зв'язку з закінченням досудового розслідування, а також під час судового розгляду провадиться відповідно до правил, передбачених статтею 85-1 цього Кодексу, згідно якої звукозапис може застосовуватися при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред'явленні для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час досудового розслідування.

При проведенні слідчих дій з застосуванням звукозапису про це повідомляються всі учасники слідчої дії до її початку. Фонограма повинна містити відомості, зазначені у частині 1 статті 85 цього Кодексу, та відбивати весь хід слідчої дії. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини слідчої дії в ході її проведення не дозволяється.

Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється учасникам цієї дії. Висловлені ними зауваження і доповнення до звукозапису заносяться на фонограму. Протокол слідчої дії, проведеної з застосуванням звукозапису, складається з додержанням правил цього Кодексу. В протоколі повинно бути також зазначено про застосування звукозапису і повідомлення про це учасників слідчої дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення звукозапису учасникам слідчої дії та їх заяви з приводу застосування звукозапису. В разі відтворення звукозапису показань при проведенні іншої слідчої дії про це зазначається у протоколі відповідної слідчої дії. При проведенні очної ставки відтворення звукозапису попередніх показань учасників очної ставки допускається лише після дачі ними показань на очній ставці та занесення їх до протоколу.

При пред'явленні учасникам процесу матеріалів справи у зв'язку з закінченням досудового розслідування звукозапис відтворюється обвинуваченому і його захиснику, а в разі клопотання - і іншим учасникам процесу. Фонограма в опечатаному вигляді зберігається при справі.

Відповідно до ч.1 ст. 85 КПК України, в протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовані заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених статтями 95, 96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 цього Кодексу, обмежуються відомості про цю особу в порядку, передбаченому статтею 52-3 цього Кодексу.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 21.02.2011 року (т.1 а.с.5-7) у його кінці зазначено, що в ході огляду місця події проводилась відеозйомка, проте учасники цієї слідчої дії про застосування такої повідомлені не були, відтворення відеозапису не проводилось й, окрім того, у протоколі слідчої дії не відображені технічні носії за допомогою, яких проводився відеозапис та на який носій. Відеокасета до протоколу додана не була.

При допиті в якості підозрюваного 23.02.2001 року підозрюваному ОСОБА_5 було роз"яснено, що останній повідомлений про проведення відеозапису при його допиті на відеокамеру "Панасонік М7", відеокасета SKC-60, в той час як до справи приєднана відеокасета "Коніка", яка, окрім того, була надана до суду лише 20 травня 2002 року, тобто після повернення кримінальної справи із додаткового розслідування відповідно до постанови Томашпільського районного суду від 10.08.2001 року (т.1 а.с. 287-289).

При цьому, як убачається із додатків до обвинувальних висновків (т.1 а.с. 265, 382) при направленні справи до суду. як в першому, так і другому випадках у них не містяться відомості про приєднання відеокасети до матеріалів кримінальної справи.

Свідченням тому, що учасники слідчої дії, зокрема при проведенні огляду місця події, не попереджувалися про застосування відеозапису є показання в судовому засіданні 12.06.2002 року свідка ОСОБА_7, який пояснював, що був запрошений в якості понятого, бачив, що проводиться зйомка, так як прийшла людина з відеокамерою.

В порушення вимог частин 3 і 4 ст. 85-1 КПК України учасникам слідчої дії, а також учасникам процесу при пред"явленні матеріалів справи у зв"язку з закінченням досудового розслідування відеозапис не було відтворено, що стверджується протоколами про пред"явлення обвинуваченим і їх захисникам матеріалів справи (т.1 а.с. 240,244,352,359). Окрім цього, відповідно до матеріалів справи, 21.05.2001 року ОСОБА_5 і ОСОБА_4 відмовилися відмовилися від демонстрування їм відеозапису, з посиланням на те, що їм відомо, які показання при цьому вони давали (т.1 а.с. 216, 217). Разом з тим, згідно протоколу відмови обвинуваченого ОСОБА_4 від перегляду матеріалів відеозйомки, останньому пропонувалося переглянути лише відеозйомку огляду місця події і жодним чином не зазначено про наявність відеозапису протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 Звертає на себе увагу й той факт, що пропозиція переглянути відеозапис мала місце лише 21.05.2001 року, тобто через три місяці після вчинення слідчої дії, тоді, як це повинно було бути проведено перед закінченням слідчих дій.

Крім того, суд уважає , що ОСОБА_5 був затриманий з порушенням вимог ст. 115 КПК України, а тому його допит в якості підозрюваного 22 та 23.02.2001 р., проведення слідчих дій у нічний час, вчинені у відсутності захисника, якого йому реально надано не було, є порушенням його права на захист і ці показання не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши показання підсудного, потерпілого, свідків, давши оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, дійшов висновку, що безспірних доказів у справі для підтвердження чи спростування обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_4 немає, у справі допущена неповнота досудового слідства, яку неможливо усунути у судовому засіданні, а також з матеріалів справи випливають обставини, які суперечать висновкам слідства щодо доведеності винності підсудних у вчиненні злочинів, що є неможливим без повернення справи на додаткове розслідування.

Під час додаткового розслідування слід повно перевірити доводи ОСОБА_5. про застосування до нього недозволених методів слідства, внаслідок чого він у перших своїх показаннях обмовив себе та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, усунути вищевказані порушення норм кримінально процесуального закону, вжити заходи до повного, всебічного і об"єктивного розгляду справи, зокрема встановити походження відеокасети "Коніка" замість SKC-60, в залежності від встановленого кваліфікувати дії підсудних, виконати інші вимоги КПК України.

Вирішуючи питання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на заставу, суд виходить з того, що в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що йому не було відомо, що постановою суду його було оголошено в розшук, так як при зміні постановою суду від 13.06.2002 року запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд вважав, що його виправдано, а коли дізнався, що перебуває у розшуку, сам добровільно з"явився у грудні 2010 року до органу слідства і відповідно до постанови суду був взятий під варту.

Відповідно до ст. 274 КПК України під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного.

Згідно з ч.1 ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Тому на думку суду, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 85000 грн. забезпечить належну поведінку ОСОБА_5, його явку, за виклику до слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, з умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 149-1, 154-1, 165, 165-1, 273, 274, 281 КПК України, п.11 Перехідних положень КПК України в редакції Закону України від 13 квітня 2012 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_5 про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 частини 2 і 3, 311 ч.2, 317 ч.2 КК України; ОСОБА_5, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 3, 311 ч.2, 317 ч.2 КК України, прокурору Томашпільського району для проведення додаткового розслідування та про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 частини 2 і 3, 311 ч.2, 317 ч.2 КК України; ОСОБА_5, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 3, 311 ч.2, 317 ч.2 КК України направити прокурору Томашпільського району для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд, ОСОБА_5 з тримання під вартою змінити на заставу у розмірі 85000 грн., звільнивши його з під варти із залу суду, визнавши заставодавцем ОСОБА_3, матір підсудного.

Відповідно до ст. 149-1 КПК України покласти на ОСОБА_5 такі обов"язки:

1) з"являтися на виклик до органу досудового слідства, прокурора та суду, а в разі неможливості з"явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2)не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

3) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Постанова може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її винесення до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя: В. С. Ставнійчук