18.12.2012

Справа№ 206/2-а-2149/11

ПО С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого:судді Медяної Ю.В.,

при секретарі:Кононенко О.Б.,

за участю:

позивача:ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни,-

в с т а н о в и в:

04 квітня 2011 року до суду з позовом звернулась ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України м. Вінниці про визнати дії щодо нарахування та виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни - протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити у повному обсязі позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну -30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 січня 2007 року по березень 2011 року, а також нараховувати та виплачувати в подальшому.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач відноситься до цієї категорії громадян та відповідно до ст. 6 цього Закону, має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем в повному обсязі дана надбавка не виплачувалась.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позовної заяви підтримали просили суд її задовільнити.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, однак надав на адресу суду заяву у відповідності до якої просила суд розгляд справи здійснити у її відсутність.

Вислухавши думку позивача та її представника, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Як було встановлено судом, що в силу статті 1 вищезазначеного Закону, позивач має статус дитини війни, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1, виданого Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 22 грудня 1996 року (а.с. 6).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З 01 січня 2008 року згідно закону від 28.12.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та п. 2 ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визначено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність.

Зазначені зміни до деяких законодавчих актів України, якими було суттєво обмежені розміри підвищення пенсії особам, що мають статус дитина війни, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, тобто - положення п. 28 розділу 11 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»визнані незаконними, неконституційними з зазначенням у п. 6 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов'язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює дані правовідносини.

Згідно зі статтями 8, 22 Конституції України та абз. 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади -Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, не вчинив жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, тобто відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причин, тим самим діяв протиправно.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Відповідно п. 7 ч. 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набув чинності 19 червня 2011 року, було внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким прикінцеві положення вищезазначеного Закону було доповнено п. 4, а саме: «Установити, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінет Міністрів України № 745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набула законної сили 23 липня 2011 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»від 28 грудня 2011 року за № 1381 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Тому, внаслідок вищезазначених змін порядок обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»у 2011 році здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету України від 06.07.2011, № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»та у 2012 році - Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»від 28 грудня 2011 року за № 1381.

Вирішуючи питання про те, за який період позивачу слід здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд виходить з того, що позивач має право на отримання пенсії з урахуванням підвищення 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни»в межах строку звернення до суду із адміністративним позовом по день набрання законної сили Постанови Кабінет Міністрів України № 745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок котів державного бюджету», тобто по 22.07.2011 р.

Так як позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом 04 квітня 2011 року, то перерахунок та виплату їй пенсії слід здійснити, з 04 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача з державного бюджету України слід присудити 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 94, 159-163, КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України м. Вінниці щодо відмови в перерахунку підвищення пенсії ОСОБА_2 як дитини війни.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України м. Вінниці нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 як дитині війни, пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 04 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 01 грн. 70 коп. по сплаті судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунку Управління пенсійного фонду України м. Вінниці.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: