Придніпровський районний суд м.Черкас
Придніпровський районний суд м.Черкаси
03 грудня 2012 року Справа № 2314/7461/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2012 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - Бурлаки А.І.
при секретарі - Трубенко Є.О.
з участю: прокурора -Мовчана О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Терешківці, Горохівського району, Волинської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 1) 20.02.2003 року Смілянським міським судом Черкаської області за ч.3 ст.117 КК України, на підставі ст.44 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, від відбуття покарання звільнений, з іспитовим строком на 2 роки, 2) 11.07.2003 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст.115; ч.1 ст.185 КК України, на підставі ст.42 КК України в ред.1960 року, до 7 років позбавлення волі, на підставі ст.43 КК України, в ред.1960 року, частково приєднано не відбуте покарання у вигляді 2 років позбавлення волі за вироком Смілянського міського суду Черкаської області від 20.02.2003 року та остаточно призначено до відбуття покарання у виді 9 років позбавлення волі, 3) 28.10.2004 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст.391 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, частково приєднано не відбутий строк у виді 6 років 6 місяців за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.07.2003 року та остаточно призначено до відбуття покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
в с т а н о в и в:
Підсудний ОСОБА_1, повторно, 17.07.2012 року, близько 18 години, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, скоїв грабіж ОСОБА_2, 1946 року народження, поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Так, він, у вказаний час та місці, з метою заволодіння чужим майном, підійшов ззаду до ОСОБА_2 та з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, і виразилося в умисному нанесенні кількох ударів кулаками в область голови, чим завдав потерпілому фізичного болю, та відкрито умисно, з корисливих мотивів, заволодів чужим майном, а саме: з кишені штанів витягнув мобільний телефон, марки «Самсунг GT-C3010», вартістю 710 грн., з сім-картою «Київстар», вартістю 25 грн. на рахунку якої були кошти в розмірі 27 грн., та з іншої кишені штанів витягнув гроші в сумі 650 гривень, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму1 412 гривень, і з викраденим з місця скоєння злочину зник.
В ході досудового слідства підсудний та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому йому органом досудового слідства обвинуваченні повністю не визнав та пояснив, що в місто Черкаси він приїхав в пошуках свого рідного дядька, щоб його поклали тут на лікування. Дядька він не знайшов, тому вирішив повернутися додому, а саме у м. Вознесенськ. Оскільки коштів на квиток у нього не вистачало, він вирішив закласти свій мобільний телефон. Так, 17.07.2012 році, проходячи по вул. Благовісна, біля «Центрального ринку», він зустрів двох хлопців та запитав, де можна закласти мобільний телефон, на що вони сказали, що допоможуть продати телефон і запропонували йому випити із ними пива, на що він погодився. Він купив їм пива та показав свій телефон. Вони подивились і віддали йому його назад. Випивали вони пиво біля магазину «Бахус». Потім вони пішли, один з хлопців стояв із потерпілим. Згодом один з хлопців вийшов та пішов на вулицю, він вийшов за ним і побачив, що невідомий юнак вчинив бійку з невідомим йому чоловіком неподалік, у дворі будинку. Він підійшов до них, інший хлопець побачивши його, почав тікати. Коли він підійшов до потерпілого, той його схватив, він почав вивертатися та тікати. Коли він біг, то побачив розкидані речі, продукти та мобільний телефон, який він підняв та поклав до себе в кишеню. Йому не було відомо, що даний телефон належить потерпілому. Потім він пішов до кафе. Через декілька хвилин до кафе зайшов син потерпілого та повідомив, що телефон належить його батькові. Він відразу віддав телефон. Даний хлопець поклав телефон до кишені, але при цьому почав вимагати він нього кошти у розмірі 100 доларів США. На що він сказав, що ніяких коштів він не бачив та не брав. Потім приїхали працівники міліції, які його затримали. Його били потерпілий та його син у дворі, вимагали від нього грошові кошти.
Незважаючи на повне невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 суд вважає, що його вина в скоєнні інкримінованого йому органами досудового слідства злочині повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а зокрема:
- показами потерпілого ОСОБА_2, даними ним в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що 17.07.2012 року, близько 18 години, він повертався додому з роботи, коли він підходив до хвіртки, побачив як з ним іде особа, зовні схожа на цигана. Зайшовши на подвір'я будинку він прикрив хвіртку, в цей час вказаний чоловік зайшов на подвір'я та, з незрозумілих йому причин, завдав йому удар кулаком по обличчю. Тілесних ушкоджень він не отримав, але відчув фізичний біль. З даного приводу він до лікаря не звертався. Він упав на землю, в цей час підвівся та штовхнув його, однак він знову підійшов до нього, засунув руку до правої кишені та забрав у нього його мобільний телефон, марки «Самсунг С-3010», потім засунув руку до лівої кишені, де забрав гроші в сумі 650 гривень, при цьому розірвав йому кишені штанів. Після цього він відразу перевірив кишені, в них нічого не залишилось. Даний чоловік почав тікати. Через хвилину вибіг його син ОСОБА_3. Він розповів про обставини, які трапилися та показав синові даного чоловіка, який пограбував його. Син пішов за даним чоловіком, після чого затримав його. Він викликав працівників міліції. Даний чоловік зі своєї кишені витяг його телефон і показав його синові;
/а.с.8, 21/;
- показами свідка ОСОБА_4, даними ним в ході досудового слідства та в судовому засіданні про те, що 17.07.2012 року, близько 18 години, він знаходився вдома. Його покликала мати та повідомила, що батька б'є невідомий та засовує руки до кишені штанів. Він відразу побіг на вулицю. Коли він вибіг на вулицю, то побачив, що його батько сидить на землі, при цьому його штани пошкодженні, сумка була брудною, вона лежала поруч, а батько був подертий «ніби то його тягли по асфальту». Він запитав у нього, що трапилося, на що той сказав, що його пограбував невідомий чоловік, зовні схожий на цигана, забрав мобільний телефон, марки «Самсунг С-3010», сірого кольору, та гроші в сумі 650 гривень. Вони підійшли до хвіртки та батько вказав йому на чоловіка, який переходив дорогу. Він підбіг до нього вказаного чоловіка, взяв його за футболку та попросив показати, що у того в кишенях. Той дістав два мобільних телефони, серед яких він відразу впізнав мобільний телефон, який належить його батькові. Він запитав у незнайомця, де той дів гроші, але він пояснювати нічого не став. Після чого він викликав працівників міліції, по приїзду працівників міліції він добровільно віддав мобільний телефон марки, який належить його батькові;
/а.с.7, 53/
- показами свідка ОСОБА_5, даними нею в ході досудового слідства, дослідженими та оголошеними в судому засіданні, за якими 17.07.2012 року, близько 18 години, вона знаходилася на лавці, біля свого під'їзду. Вона почула крики чоловіків, відразу встала з лави та пішла подивитись, що трапилося. Вона побачила її сусіда - ОСОБА_2, який звав на допомогу та біг до під'їзду, позаду нього біг невідомий чоловік, циганської національності, який був одягнений в синю футболку та чорні штани, невеликого зросту, з чорним волоссям. Він бив ОСОБА_2 кулаками. Потім він підбіг та почав руками проникати до кишень штанів ОСОБА_2, після чого ударив сусіда, який упав. Далі вона побачила дружину ОСОБА_2 та крикнула, що б'ють ОСОБА_2. Через хвилину з під'їзду вибіг син ОСОБА_2 -ОСОБА_3. Він підбіг до батька, підняв його та провів до хвіртки та показав рукою в сторону магазину «Бахус», ОСОБА_4 побіг туди. Далі вона пішла до своєї квартири;
/а.с.9, 59/;
- даними протоколу добровільної видачі від 17.07.2012 р., під час якої ОСОБА_4 видав викрадений ОСОБА_1 мобільний телефон, марки «Самсунг GT-C3010», з сім-картою «Київстар»;
/а.с.6/;
- даними протоколу огляду предметів від 19.07.2012 р., а саме мобільного телефону, марки «Самсунг GT-C3010», з сім-картою «Київстар», які були видані протоколом добровільної видачі від 17.07. 2012 року;
/а.с.32/;
- даними протоколу зводин віч на віч від 19.07.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, під час якої потерпілий викриває дії ОСОБА_1;
/а.с.29-31/;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 20.09.2012 року, згідно якого свідок ОСОБА_5 впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка здійснила грабіж ОСОБА_2;
/а.с.60-61/.
Доводи та покази підсудного ОСОБА_1 про непричетність його до вчинення інкримінованого йому органом досудового слідства злочину суд оцінює критично і вважає їх неправдивими і розцінює їх як намагання підсудного уникнути відповідальності за скоєний ним злочини, та як один із шляхів обраних ним в якості свого захисту, оскільки такі доводи ОСОБА_1 спростовуються показами самого потерпілого ОСОБА_2 даними ним в ході досудового слідства в якості потерпілого (а.с.8, 21), в ході зводин віч-на-віч з підсудним ОСОБА_1 (а.с. 29-31), показами потерпілого ОСОБА_2 даними ним в судовому засіданні, в яких він детально, послідовно та логічно розповідає про обставини скоєного відносно нього підсудним ОСОБА_1 злочину, показами свідка ОСОБА_5, даними нею в ході досудового слідства в якості свідка (а.с.9, 59), а також вищенаведеними у вироці доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена.
Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна / грабіж /, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу підсудного, який за місцем відбування покарання характеризується негативно.
Обставин, що пом'якшують відповідальність підсудному ОСОБА_1 суд не вбачає.
В якості обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд враховує вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Приймаючи до уваги те, що підсудний ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин,
раніше скоював злочини і притягувався до кримінальної відповідальності, а також відбував покарання в місцях позбавлення волі і належних для себе висновків не зробив і знову скоїв умисний тяжкий злочин, думку потерпілого ОСОБА_2, який просив призначити підсудному сувору міру покарання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йому покарання у виді реального позбавлення волі. Підстав для застосування до підсудного ОСОБА_1 ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
з а с у д и в:
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити попередню -тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 17.07.2012 року, тобто з часу його затримання.
Речові докази по справі: мобільний телефон, марки «Самсунг GT-C3010», з сім-картою «Київстар», віддані під розписку потерпілому ОСОБА_2, - залишити йому за належністю.
На вирок може бути подана апеляція в судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб учасниками процесу з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1, в цей же строк, з моменту отримання копії вироку.
Суддя А. І. Бурлака