ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.12 Справа № 5015/3595/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Малех І.Б.
Желік М.Б.
Розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради, м.Львів №2060 від 06.11.2012 року
на рішення господарського суду Львівської області від 22.10.12 року
у справі № 5015/3595/12
за позовом: Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача 1: ЛКП «Львівелектротранс», м.Львів
до відповідача 2: ПП «Артем», м.Львів
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Управління комунальної власності Львівської міської ради, м.Львів
2. Управління земельних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради, м.Львів
3. Управління держкомзему, м.Львів
про визнання недійсними договору оренди
За участю представників сторін:
від позивача: Тиркус М.П.- представник за довіреністю;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третіх осіб : не з'явились.
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.
Відводів складу суду не заявлено.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.12 р. у справі № 5015/3595/12 (суддя Березяк Н.Є) у задоволенні позовних вимог Львівської міської ради, м.Львів до відповідачів: ЛКП «Львівелектротранс», м.Львів та ПП «Артем», м.Львів; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальної власності Львівської міської ради, м.Львів Управління земельних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради, м.Львів та Управління держкомзему, м.Львів про визнання недійсними договору оренди- відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.12 року у справі № 5015/3595/12, позивач - Львівська міська рада, м. Львів - оскаржив її в апеляційному порядку з підстав, неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що згідно із положенням про департамент міського інженерного господарства, затвердженим рішенням міської ради №641 від 24.11.2000 р., вказаний департамент є виконавчим органом Львівської міської ради, утворений з метою забезпечення реалізації виконавчо-розпорядчих функцій і повноважень органів місцевого самоврядування у сфері інженерного забезпечення, благоустрою, транспорту і зв'язку, координації діяльності підприємств і організацій комунального та транспортного господарства міста. Департамент підконтрольний і підзвітний раді, підпорядкований міському голові і виконавчому комітету. Згідно із п. п. 4.1, 4.2. статуту ЛКП «Львівелектротранс», майно підприємства є власністю Львівської міської ради, закріплюється за підприємством на підставі і праві господарського відання. Розпоряджатись майном підприємство має право тільки за згодою власника (виконкому). Згідно із п. 4.4. статуту, підприємство має право за згодою департаменту міського інженерного господарства, зокрема, здавати в оренду належні йому будівлі, обладнання тощо. Таким чином, для укладення оскаржуваного договору необхідна не лише згода департаменту міського інженерного господарства, а й виконкому. Виконком згоди на оренду приміщення не надавав, а департамент міського інженерного господарства надав згоду не 20.03.2000 р., а 25.05.2001 р. тоді, коли відповідно до рішення Львівської міської ради №880 від 11.01.2001 р. «Про оренду майна територіальної громади міста Львова», орендодавцем майна виступає управління ресурсів як уповноважений орган Львівської міської ради (п. 2.3.). Вважає не пропущеною позовну даність, оскільки ЛКП «Львівелектротранс»про укладення оскаржуваного договору не інформувало жодний підрозділ Львівської міської ради, погодження, надане департаментом міського інженерного господарства у 2001 р. не є доказом фактичного укладення договору. Про укладення оскаржуваного договору скаржник взнав після винесення рішення №478 від 13.07.2012 р. «Про погодження передачі на баланс об'єкта нерухомого майна на вул. Є. Коновальця, 109»під час виявлення фактичної неможливості передачі вказаного приміщення.
На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Львівської області від 22.10.12 р. у справі № 5015/3595/12 скасувати та постановити нове яким позовні вимоги позивача задоволити.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.12 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 06.12.12 р.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. розгляд справи відкладався на 11.12.2012 р. з підстав, викладених у ній.
В судове засідання 11.12.2012 року представник скаржника з'явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з мотивів викладених у ній.
11.12.2012 року представником відповідача 2 подано клопотання (вх. № 7567 від 11.12.12 р.) про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, проте, беручи до уваги п. п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.12 р. апеляційна скарга розглядається за відсутності представників сторін.
Представники відповідача 1 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання повторно не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, заслухавши пояснення скаржника в судових засіданнях , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Львівської області від 22.10.12 р. у справі № 5015/3595/12 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного:
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, та вірно встановлено місцевим господарським судом згідно із положенням про департамент міського інженерного господарства, затвердженим рішенням міської ради №641 від 24.11.2000 р., вказаний департамент є виконавчим органом Львівської міської ради, утворений з метою забезпечення реалізації виконавчо-розпорядчих функцій і повноважень органів місцевого самоврядування у сфері інженерного забезпечення, благоустрою, транспорту і зв'язку, координації діяльності підприємств і організацій комунального та транспортного господарства міста. Департамент підконтрольний і підзвітний раді, підпорядкований міському голові і виконавчому комітету. Згідно із п. п. 4.1, 4.2. статуту ЛКП «Львівелектротранс», затвердженого головою Львівської міської ради і Львівським міськвиконкомом, майно підприємства є власністю Львівської міської ради, закріплюється за підприємством на підставі і праві господарського відання. Розпоряджатись майном підприємство має право тільки за згодою власника (виконкому). Згідно із п. 4.4. статуту, підприємство має право за згодою департаменту міського інженерного господарства, зокрема, здавати в оренду належні йому будівлі, обладнання тощо.
З цієї підстави місцевий господарський суд у винесеному ним рішенні та скаржник у апеляційній скарзі вказують на те, що для укладення договору оренди майна необхідно два погодження: і виконкому, і департаменту міського інженерного господарства. Однак, враховуючи, що вказаний статут затверджений головою Львівської міської ради та головою виконкому від імені власника майна підписаний лише директором департаменту міського інженерного господарства, враховуючи зміст інших пунктів статуту, зокрема, п. 5.3., якими традиційні повноваження власника майна делеговані департаменту міського інженерного господарства, а також те, що п. п. 4.2., 4.4. передбачають прийняття одного і того ж розпорядчого рішення -згоди -різними органами (виконкомом і вказаним департаментом) у тотожних випадках, описаних в цих пунктах з різним ступенем узагальнення (розпорядження майном взагалі (п. 4.2.) та конкретизовано - розпорядження шляхом відчуження, обміну, здачі в оренду тощо (п. 4.4.), вказані пункти статуту співвідносяться як загальна та спеціальна норма та повинні тлумачитись в сукупності як можливість підприємства здавати майно в оренду за згодою власника майна -виконкому, що надається підпорядкованим йому органом - департаментом міського інженерного господарства.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, без згоди власника майна 20.03.2000р. між ЛКП «Львівелектротранс»(орендодавець) та ПП «Артем»(орендар) був укладений договір №53/2000 (із змінами і доповненнями) нежитлового приміщення та обладнання, яке розташовано у диспетчерському пункті на вул. Коновальця, 109 у м. Львові. Термін дії договору до 01.10.2008 р. (п. 9.1.). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення цього строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 9.6.). Таких заяв не надходило.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 02.10.2000 р. №06/21 ДМКП «Львівелектротранс»просило поновити погодження укладених договорів на оренду нежитлових приміщень, які знаходяться на балансі підприємства, у т.ч. укладений без погодження договір оренди з ПП «Артем». У відповідності до відмітки про погодження на вказаному листі уповноважений орган власника 25.05.2001 р. не лише погодив, а й поновив погодження на укладення зазначеного договору, що свідчить про те, що департамент не мав заперечень щодо такого договору на дату його укладення і не заперечує проти продовження використання такого майна.
Скаржник посилається на те, що на дату такого поновлення погодження діяло рішення Львівської міської ради №880 від 11.01.2001 р. «Про оренду майна територіальної громади міста Львова», за яким орендодавцем майна виступає управління ресурсів як уповноважений орган Львівської міської ради (п. 2.3.). Однак, таке посилання не впливає на юридичну характеристику спірних відносин, оскільки договір оренди на вказану дату вже був укладений, а поновлення погодження такого договору не рівноцінне передачі майна в оренду. Відтак, дії департаменту вказаному рішенню Львівської міської ради не суперечили. При цьому, жодних доказів притягнення посадових осіб департаменту до відповідальності за стверджувань скаржником перевищення повноважень суду надано не було.
Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. З матеріалів справи не вбачається порушення сторонами вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Зазначений лист від 02.10.2000р. №06/21 також спростовує посилання скаржника на те, що про укладення оскаржуваного договору ЛКП «Львівелектротранс» не інформувало жоден орган міської ради, адже у ньому йдеться не про погодження на укладення договору, а поновлення погодження щодо вже укладених договорів станом на 01.10.2000 р.
Це спростовує посилання скаржника на те, що про оскаржуваний договір він довідався лише після винесення рішення №478 від 13.07.2012 р. «Про погодження передачі на баланс об'єкта нерухомого майна на вул. Є. Коновальця, 109»під час виявлення фактичної неможливості передачі вказаного приміщення та підтверджує висновки місцевого господарського суду про сплив позовної давності за цими вимогами, адже позивач не лише знав, а й міг, як власник майна ЛКП «Львівелектротранс», знати про його укладення.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади -також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Згідно із ст. 45 Статуту територіальної громади Львова виконавчими органами ради є департаменти, районні адміністрації, відділи, управління та, за потребою, інші органи. Департаменти створюються міською радою з метою комплексного управління окремими або однорідними галузями міського господарства. Відтак, повідомлення обізнаність органу Львівської міської ради підтверджує можливість в цю ж дату обізнаності самої Львівської міської ради і така позиція неодноразово висловлювалась судами, зокрема, по справі №5015/814/12.
З урахуванням наведеного місцевий господарський суд підставно констатував сплив позовної давності у спірних відносинах та застосував її за заявою відповідача -2.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 22.10.12 р. у справі № 5015/3595/12 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2012 р. у справі № 5015/3595/12 -без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 17.12.2012 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Желік М.Б.