Справа № 22ц/1290/6086/12
Провадження № 22ц/1290/6086/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді Околота Г.М.,
суддів - Коротенка Є.В., Гаврилюка В.К.,
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 30 жовтня 2012 року
за позовом ОСОБА_1 до ЛМКП «Теплокомуненерго» про визнання дій незаконними, третя особа - ПП «Луганьбудсервіс»,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Жовтневого районного суду м.Луганська від 30 жовтня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ЛМКП «Теплокомуненерго» про визнання дій незаконними, третя особа - ПП «Луганьбудсервіс» - відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивачка подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким її вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт вказала, що суд не взяв до уваги акти, які були складені мешканцями будинку щодо опалення в її квартирі; не дав оцінки доказам по справі, а саме: відповідям ПП «Луганьбудсервіс» від 19.02.2008р. та від 01.09.2008р. Крім того були порушені її права як споживача послуг.
Заперечень на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно паспортних даних ОСОБА_1 вона з 24.09.1970 року перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1
Згідно акту ПП «Луганьбудсервіс» за адресою: АДРЕСА_1 було відсутнє опалення з 20.11.2007 року по 25.01.2008 року з причини зашлакування радіаторів в квартирі №35.
07.02.2008 року, 22.02.3008 року, 07.08.2008 року ОСОБА_1 зверталася до ПП «Луганьбудсервіс» з заявами, в яких просила прийняти заходи до усунення недоліків системи опалення по стояку будинку, де розташована її квартира, за адресою: АДРЕСА_1
Згідно листів ПП «Луганьбудсервіс» від 19.02.2008 року за вих.. № 180, від 01.09.2008 року за вих.. №930 на адресу ОСОБА_1 вказане підприємство повідомило, що ними було зроблено ремонт системи центрального опалення: стояки були замінені на метало пластикові, були промиті та встановлені радіатори з кранами для спуску повітря. У квітні 2008 року проведені роботи з підготовки будинку до опалювального сезону 2008 - 2009 p.p. Житловий будинок теплоносій прийме у повному обсязі.
В акті від 22.07.2008 року відображено проведення вказаних вище робіт.
З відповіді Головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 06.11.2008 року № 6252 на звернення ОСОБА_1 вбачається, що в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було відсутнє опалення з 02.11.2007 року по 25.01.2008 року через зашлакованість радіаторів опалення в квартиру №35. Порушення було усунуто. Вартість фактичних послуг з централізованого опалення відповідає нарахованій сумі за послуги МКП «ТКЕ».
21.11.2008 року, 18.12.2008 року, 24.12.2007 року, 17.01.2009 року, 30.01.2008 року, 14.02.2009 року, 12.03.2009 року, 14.03.2009 року. 16.04.2009 року ОСОБА_1 зверталася до директора МКП «Теплокомуненерго» з заявами, в яких просила провести перерахунок оплати послуг з опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, за січень - березень 2009 року, у зв'язку з тим, що опалення було повністю відсутнє.
22.04.209 року за вих.. № 15/42-5м-103 ЛМКП «ТКЕ» було надано відповідь ОСОБА_1 на її звернення від 16.04.2009 року, в якій заявника було повідомлено, що згідно з її заявами 21.01.2009 року, 25.02.2009 року, 27.03.2009 року до неї приходили члени комісії, однак її вдома не було. Згідно актів обстеження квартир, що були розташовані по одному стояку з квартирою ОСОБА_1, було встановлено, що температура повітря в квартирах відповідає санітарним нормам, тому підстав для перерахунку нарахувань за січень, лютий, березень 2009 року у МКП «ТКЕ» немає.
13.10.2009 року УЖКГ Луганської міської ради за вих. № Д-1858 було надано відповідь ОСОБА_1 на її звернення, в якому її було повідомлено, що у 2008 році ПП «Луганьбудсервіс» були виконані роботи з заміни стояків центрального опалення. МКП «Теплокомуненерго» за заявами ОСОБА_1 в опалювальні періоди 2007 - 2008 р.р., 2008 - 2009 р.р. були складені акти обстеження її квартири на предмет температурного режиму та здійснені перерахунки нарахувань за недоотримані послуги з теплопостачання. Згідно актів обстеження квартир, що були розташовані по одному стояку з квартирою ОСОБА_1, було встановлено, що температура повітря в квартирах відповідає санітарним нормам, тому підстав для перерахунку нарахувань за січень, лютий, березень 2009 року у МКП «ТКЕ» немає.
26.05.2010 року, 14.10.2010 року ОСОБА_1 зверталася з заявами до директора МКП «Теплокомуненерго», в яких повідомляла, що з листопада 2007 року в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1, розпочалися проблеми з опаленням. До жовтня 2010 року, не зважаючи на її неодноразові звернення, жодних заходів на усунення цих порушень застосовано не було. У жовтні 2010 року вона відключилася від централізованого опалення, тому просила не провадити їй нарахування та списати заборгованість в сумі 3629грн. за ненадані послуги з опалення.
01.06.2010 року за вих.. № 15/42-5м-83 та 20.12.2010 року за вих. № Д-2239 ЛМКП «Теплокомуненерго» було надано відповідь ОСОБА_1 на її звернення, в яких останню з посиланням на відповідні норми закону було повідомлено, що нею не було дотримано порядок відключення від систем ЦО, не був зібраний пакет документів, що необхідні, тому її дії кваліфікуються як самовільне відключення та можуть привести до несприятливих наслідків функціонування системи центрального опалення у всьому будинку. Враховуючи це ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні її вимог.
Після встановлення зазначених обставин та оцінивши наявні у справі докази окремо та в їх сукупності суд першої інстанції, посилаючись на Закони України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та поставки гарячої води при відмові споживачів від централізованого опалення, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Постанову КМУ від 22.11.2005р. №4, прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.
Свій висновок про відмову в задоволенні вимог позивачки в частині визнання її права як споживача та власника квартири на відмову від користування послугою з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання суд обґрунтував тим, порушень прав позивача при відмові відповідачем у реєстрації відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1, від мереж ЦО та ГВП, не було, оскільки суду не надано доказів, що Луганською міською радою затверджено оптимізовану схему перспективного розвитку систем теплопостачання м.Луганська, на підставі якої можливо було б вирішити питання про правомірність відключення квартири позивача від мереж теплопостачання та гарячого водопостачання без негативного впливу на права інших співмешканців багатоквартирного будинку, де розташована вказана квартира.
Також позивачкою не було доведено, що на час відключення квартири, де вона проживає, від системи ЦО та ГВП було наявне рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення, яке повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку, а також нею дотримано процедури відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивачки щодо заборони відповідачу вчиняти будь-які дії стосовно спонукання позивача сплатити заборгованість без конкретного спору, суд виходив з того, що така вимога позивачки, як судовий спосіб захисту, не передбачена положеннями ст.16 ЦК України, тому має місце невідповідність обраного позивачем способу свого захисту способам, визначеним законодавством.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є законними, обґрунтованими та узгоджуються з наявними у справі доказами.
Суд першої інстанції правильно визначив, що відключення від централізованого опалення можливе лише за умови дотримання спеціального порядку такого відключення, а саме: Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4.
Як було встановлено судом позивачкою такий порядок не дотримувався.
Також суд першої інстанції вірно зазначив, що Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 13.05.2009 року №112 було заборонено постійно діючий міжвідомчій комісії з питань відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, яка створена рішенням Луганської міської ради від 09.08.2006 року №177. у зв'язку з відсутністю затвердженої в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання м. Луганська, виключно за наявності якої, відповідно до п. 2.2 Порядку можливий розгляд документів про відключення споживачів житлового будинку, або окремих квартир від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, приймати рішення щодо відключення споживачів житлового будинку або окремих квартир від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (в тому числі щодо надання дозволу на відключення), улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та про збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації, до затвердження у встановленому порядку вищевказаної схеми.
Судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги, що позивачка проживає в багатоквартирному будинку, де подача тепла, гарячої води здійснюється ЛМКП «Теплокомуненерго» централізовано, на підставі розпоряджень місцевих органів влади, та що матеріали справи не містять даних про технічну можливість такого відключення з урахуванням безперебійної роботи інженерного обладнання будинку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки розглядаючи позовні вимоги, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив правовідносини, які склались між ними, і дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1
Висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на обставинах, які встановлені в судовому засіданні, наданих сторонами доказах, у відповідності з нормами матеріального і процесуального законодавства, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає, тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Доводи апелянта в тій частині, що суд не взяв до уваги акти, які були складені мешканцями будинку щодо опалення в її квартирі, та не дав оцінки доказам по справі, а саме: відповідям ПП «Луганьбудсервіс» від 19.02.2008р. та від 01.09.2008р., не заслуговують на увагу, оскільки всім доказам по справі суд дав належну правову оцінку у відповідності з вимогами ст..ст.57, 58 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не містять передбачених законом підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Луганська від 30 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: