Справа № 22ц/1290/5015/12
Провадження № 22ц/1290/5015/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді Околота Г.М.,
суддів - Гаврилюка В.К., Коротенка Є.В.,
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 31 липня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до Краснолуцького Бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на гараж,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу гаража №22 загальною площею 27,5м2 з підвалом площею 27,5м2, розташованого у гаражно-будівельному кооперативі «Автолюбитель» по вулиці Ленінградська міста Красний Луч Луганської області, укладеного між нею та ОСОБА_1 13.12.2005р. Визнати за нею право власності на гараж АДРЕСА_1 Зобов'язати КП БТІ погасити свідоцтво про право власності, видане виконкомом Краснолуцької міської ради Луганської області від 30.09.1996р. №16 і зареєстрованого в БТІ 03.10.1996р. за реєстровим №16 в книзі 1. В обґрунтування позову позивач зазначила, що 13.12.2005р. між нею та відповідачем в усній формі був укладений договір купівлі-продажу вказаного гаражу. В цей же день після отримання грошей у сумі 300грн. відповідач віддав їй ключі від гаража та документи на нього. Нотаріально договір вони не посвідчували, оскільки вважали, що для набуття права власності на гараж достатньо того, що ними, як сторонами договору, були виконані всі умови договору.
Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 31 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі. Визнано дійсним договір купівлі-продажу гаража АДРЕСА_1 укладений 13 грудня 2005 року у простій усній формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1 Зобов'язано Краснолуцьке БТІ зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1 Свідоцтво про право власності на гараж №16, видане виконкомом Краснолуцької міської Ради від 19.09.1996р. №557/28 погашено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати. В обґрунтування скарги апелянт вказав, що він є власником вказаного гаражу та ніякої усної угоди з приводу продажу гаражу він не укладав.
Заперечень на апеляційну скаргу апеляційному суду сторонами не надано.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.ч.1,3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Суд першої інстанції, посилаючись на положення ст..ст.205, 206, 208, 220, 392 ЦК України, задовольнив позов ОСОБА_2 у повному обсязі, визнавши договір купівлі-продажу гаражу дійсним та визнавши за позивачкою право власності на гараж АДРЕСА_1 Свої висновки суд обґрунтував тим, що зобов'язання за укладеним договором сторони виконали повністю й між ними була досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що гараж в силу статті 181 ЦК України являється нерухомим майном, а тому Цивільним Кодексом України передбачений окремий особливий порядок набуття та припинення права власності на нерухому річ на підставі правочину.
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частинами 3, 4 статті 334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст.210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Суд першої інстанції своє рішення про доведеність факту укладення та виконання усіх умов договору купівлі-продажу спірного гаражу обґрунтував лише показаннями свідка ОСОБА_3, який суду пояснив, що він був присутній 13.12.2005р. при укладенні між сторонами договору купівлі продажу спірного гаражу та що всі умови договору ними виконані.
Проте такі висновки суду є безпідставними, оскільки в силу ч.2 ст.218 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватись на показаннях свідків.
Суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України, на зазначені положення закону уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин; не врахував, що договір купівлі-продажу між сторонами по справі в силу ст.657 ЦК України підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, а оскільки такі вимоги сторонами договору дотримані не були, зазначений договір є неукладеним і не створює прав та обов'язків для сторін, а тому не може бути визнаний дійсними на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України.
Вказані обставини свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосований матеріальний закон та порушені норми процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки вимоги позивача не ґрунтуються на законі.
Керуючись ст..ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 325 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 31 липня 2007 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Краснолуцького Бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на гараж - відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі протягом 20 днів касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: