В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 11/0190/1881/2012
09.10.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоЯзєва С.О.,
СуддівОпанасюка О.Д., Дорошенко Т.І.,
за участю прокурораМатвійчук С.Л.,
Осужденного ОСОБА_5,
при секретарі Кулікє А.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу ОСОБА_5 за апеляцією прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, на вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 серпня 2012 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сосьва Свердловської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, холостий, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судимий: 12.08.1998 р. Сакським районим судом за ч.3 ст.206, ст.45 КК України (1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, умовно, іспитовим строком 3 роки; 25.08.1999 р. Сакським районним судом АРК за ч.3 ст.81, ч.4 ст.81, ч.3 ст.140, ст.42 КК України (1960 р.) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 14.05.2004 р. Сакським міськрайонним судом АРК за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 29.06.2004 року Сакським міськрайонним судом АРК за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 07.05.2007 р. умовно-достроково на 4 місяця 10 днів; 26.09.2008 року Сакським міськрайонним судом АРК за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі, звільнений 20.04.2011 р. умовно-достроково на 3 місяця 22 дня,
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_5 покладені зобов'язання повідомлять кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації ї до кримінально -виконавчої інспекції.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на проведення трасологічної експертизи у розмірі 393,96 грн.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Колегія суддів
ВСТАНОВИЛА :
Вироком суду ОСОБА_5 засуджено за те, що він 30.11.2011 року близько 10 години, маючи намір та таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих намірів, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, звідки викрав майно, яке належить ОСОБА_7, після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 шкоду на загальну суму 750 грн.
Крім того, на початку лютого 2012 року, близько 19 години, ОСОБА_5, маючи намір на викрадення чужого майна, діючи з корисливих намірів, шляхом вільного доступу викрав металевий паркан біля домоволодіння АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_8, після чого з місця злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, завдавши потерпілому шкоду у розмірі 826,5 грн.
В апеляції прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати у зв'язку з призначенням покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого і особі засудженого. Свої доводи мотивує тим, що суд необґрунтовано застосував ст.75 КК України при призначенні покарання, оскільки сукупність даних, наведених судом щодо події злочину та особі засудженого, який неодноразово судимий, має непогашену та не зняту судимість, підстав для застосування ст.75 КК України не дають. Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 покарання без застосування ст.75 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_5, який просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи та провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, який просив вирок суду залишити без змін, обговоривши доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, під час її розгляду суд відповідно до ст. 299 ч.3 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.
Вина засудженого ОСОБА_5 у вчиненні злочину при зазначених в мотивувальній частині вироку обставинах повністю підтверджується сукупністю доказів, яким суд у вироку дав належну оцінку, що не оспорюється прокурором при апеляційному оскарженні вироку.
Дії засудженого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Відповідно до ст. 65 КК України і роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного і обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, що вчинила злочин, повинне бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.
Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не повною мірою дотримався зазначених вимог закону, та доводи апеляції прокурора про невідповідність покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості є обґрунтованими.
Так, вчинений ОСОБА_5 злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості. Крім того, суд першої інстанції не врахував те, що ОСОБА_5, будучи раніше неодноразово судимий, маючи не погашену і не зняту у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не встав і знов скоїв аналогічний злочин.
З урахуванням викладеного, а також обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 - рецидив злочину, обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, колегія судів приходить до висновку про те, що звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного за ч. 2 ст. 185 КК України покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, як обґрунтовано вказано в апеляції прокурора, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, тому вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з постановленням свого вироку відповідно до ст.378 КПК України.
При призначенні покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання ОСОБА_5, конкретні обставини справи, відсутність у потерпілих претензій до засудженого, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується, у тому числі наявність на його утриманні неповнолітніх дітей (а.с.97- 98).
При вказаних обставинах, колегія суддів вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції частини 2 статті 185 КК України, але з реальним його відбуттям, разом з тим вважає можливим призначити засудженому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, яке на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, тому апеляційні вимоги прокурора в цій частині підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 378 - 379 КПК України, колегія суддів
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 27 серпня 2012 року відносно ОСОБА_5 в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді підписки про невиїзд залишити без зміни до прибуття останнього до виправної установи.
Строк покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту прибуття його до виправної установи.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку в судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Судді:
Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Дорошенко Т.І.