У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0190/1728/2012 Доповідач : Опанасюк О.Д.

18.09.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого Євдокимової В.В.,

Суддів Опанасюка О.Д., Дорошенко Т.І.,

За участю прокурораМатвійчук С.Л.,

захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Автономної Республіки Крим кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 червня 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сімферополя, громадянин України, з середньою освітою, працюючий дистрибьютером компанії «OSE», судимий: 18.05.2007 р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч.1 ст. 185, ст.75 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком 1 рік; 18.07.2008 р. Київським районним судом м. Сімферополя за ст.ст. 309 ч.2, 311 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 14.12.2010 р. Центральним районним судом м. Сімферополя за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі; 13.04.2011 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч.3 ст.185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2,

засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 5-ти років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 13.04.2011 р. з покаранням призначеним за даним вироком, остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Цивільні позови ОСОБА_7 і ОСОБА_8 залишені без задоволення.

За іншими цивільними позовами стягнуто зі ОСОБА_6 на користь потерпілих : ОСОБА_9 10109 гривень, ОСОБА_10 1298 грн. 62 коп., ОСОБА_11 1000 грн., ОСОБА_12 699 грн., ОСОБА_13 1550 грн., ОСОБА_14 500 грн.

Вирішені питання стосовно речових доказів та судових витрат.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 на при кінці жовтня 2010 року, в нічний час доби, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3, проник в квартиру № 4 вказаного будинку, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_10, загальною вартістю 1298 грн. 62 коп., спричинивши останньому матеріальний збиток на вказану суму.

Він же, на початку листопада 2010 року, в нічний час доби, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_4, проник в сарай, розташований за вказаною адресою, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_11, загальною вартістю 1000 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

На початку листопада 2010 року ОСОБА_6, в нічний час доби, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_5 проник в підсобне приміщення за вказаною адресою, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_12, а саме: спортивний велосипед «Comanche» вартістю 699 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Він же, на початку листопада 2010 р, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_6, проник у квартиру № 2-б, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_9, загальною вартістю 9334 грн., спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Він же, на початку листопада 2010 року, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_15 та спільно з останнім, проникли до квартири ¹ 2-б по АДРЕСА_6, звідки викрали майно, яке належить ОСОБА_9, загальною вартістю 10280 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

На початку листопада 2010 року ОСОБА_6, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_6, проник в квартиру № 2-б по АДРЕСА_6 вказаного будинку, звідки викрав таємно майно, яке належить ОСОБА_9, загальною вартістю 4340 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

У двадцятих числах листопада 2010 року ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_15, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_7, проникли до квартири № 78, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_16, загальною вартістю 1050 гривень, спричинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.

На початку грудня 2010 року, приблизно о 03.00 год. по АДРЕСА_8 ОСОБА_6 проник в підсобне приміщення, яке належить ОСОБА_17, звідки таємно викрав майно останньої, загальною вартістю 1550 гривень, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

03.12.2010 року приблизно о 01.00 год. ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_15 і невстановленою слідством особою, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_9, проникли у вищезгадане приміщення, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_18, загальною вартістю 1285 грн., спричинивши матеріальну шкоду останньому на вказану суму.

06.12.2010 р. приблизно о 03.00 год. ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_15, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_10 проникли в підвальне приміщення вказаного будинку, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_8, загальною вартістю 190 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

06.12.2010 р. приблизно о 03.30 год. ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_15, з метою таємного викрадання чужого майна, шляхом зриву навісного замку металевим ломом, проник в складське приміщення, розташоване біля будинку АДРЕСА_10 біля якого ОСОБА_15 залишився спостерігати за навколишнім оточенням, звідки таємно викрав майно ОСОБА_7, загальною вартістю 250 грн. Проте, на виході з підсобного приміщення ОСОБА_6 і ОСОБА_15 були затримані співробітниками міліції, не маючи при цьому реальної можливості розпорядитися викраденим, тим самим не довели свій злочинний намір до кінця з причин, не залежних від їх волі.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 просить вирок скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в діях засудженого складу злочину. Мотивує свої вимоги тим, що вина ОСОБА_6 у скоєнні злочинів за вказаним вироком не доведена, свідки надавали показання лише про крадіжку їх майна, однак на ОСОБА_6 ніхто не вказував, ОСОБА_6 є інвалідом за зором та в нічний час не мав можливості скоїти крадіжки, не встановлені дати та час скоєння крадіжок, за епізодом крадіжки у ОСОБА_18 показання ОСОБА_19 надані під тиском працівників міліції.

Засуджений ОСОБА_6 в апеляції ставить питання про скасування вироку суду та повернення кримінальної справи на додаткове розслідування. Свої вимоги мотивує тим, що досудове і судове слідство проведено однобічно та неповно, вважає висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а досудове і судове слідство проведеним з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, з порушенням прав на захист, у тому числі права на останнє слово, на колегіальний розгляд справи, на долучення додаткових доказів до справи, оскарження судових рішень. Зазначає, що докази у справі сфальсифіковано, не задоволено клопотання про відвід слідчого в передбаченому законом порядку, вказує також, що явки з повинною надавав під тиском, крадіжок на вчиняв, доказів його вини по справі не добуто, а ОСОБА_15 його обмовив, у тому числі під тиском суду.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, вислухавши захисника засудженого - адвоката ОСОБА_5, яка підтримала апеляційні вимоги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисника не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 ґрунтуються на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених в судовому засіданні та яким суд дав належну оцінку.

Так, свідок ОСОБА_15 в суді підтвердив свої раніше дані показання на досудовому слідстві, та пояснив, що він спільно із ОСОБА_6 здійснювали крадіжки, а саме з кв. 2-б по АДРЕСА_6 вкрали 90 книг, 3 вази, стакани, кришталеві вази, альбоми з марками, які вранці продали на вул.Субхи немолодим жінкам, а книги чоловікові, гроші витратили. На АДРЕСА_7 в 20-х числах листопада 2010 року вони спільно із ОСОБА_6 шляхом злому навісного замку проникли в підсобне приміщення і винесли з нього три батареї. 03.12.2010 року по АДРЕСА_8 проникли в підвальне приміщення, з якого разом із ОСОБА_6 вкрали альбоми з марками, каталоги. 06.12.2010 року він спільно із ОСОБА_6 о 3 год. ночі на АДРЕСА_5 проникли в два підвали, звідки викрали різне майно, але були затримані. ОСОБА_6 затримали в одному з підвалів. Також ОСОБА_15 пояснив, що ОСОБА_6 просив його допомогти перенести з сусіднього з місцем проживання ОСОБА_6 двору арматуру, оскільки вона була довга, вони змогли перенести її за два заходи, при цьому використовували сходи. Показання на досудовому слідстві і в суді давав добровільно, без примушування, ОСОБА_6 не обумовлює, крадіжки здійснювали разом, всі події мали місце саме так, як він і розповідає. Явки з повинною писав добровільно, без примушення, відомості в них відповідають дійсності.

За епізодом викрадання майна ОСОБА_10 суд обґрунтував свої висновки про доведеність вини ОСОБА_6 наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_10 в суді пояснив, що в кінці жовтня 2010 року, вночі, з його квартири по АДРЕСА_3 була викрадена арматура завдовжки 7 метрів в кількості приблизного 30 штук, яку виходячи з габаритів одній людині винести не можливо, а також були викрадені металеві профілі - приблизною вагою 300 кг (а.с.130 Т.5).

Свідок ОСОБА_20 в суді пояснив, що він підтверджує свої показання дані їм на досудовому слідстві, згідно яких, він періодично купує у ОСОБА_6 речі. Приблизно в жовтні - грудні 2010 року ОСОБА_6 пропонував йому купити металеві відрізки приблизною вагою більше 100 кг вагою близько 300 кг ( а.с. 127 Т. 5 (а.с. 88 Т.6 справа № 1-183/11)).

Згідно заяви потерпілого про скоєний злочин, останній вказав кількість і асортимент викраденого майна (а.с. 52 Т.3).

Наведені докази повністю узгоджуються з даними явки з повинною ОСОБА_6 в якій він детально вказує на обставини скоєного ним злочину, кількість і асортимент викраденого майна, також вказує кому і коли збули викрадену арматуру, в якої кількості, якої ваги (а.с.25 Т.4), з показаннями свідка ОСОБА_15 в цій частині, даними протоколу впізнання, згідно яких свідок ОСОБА_20 вказує на ОСОБА_6 як на особу, що неодноразово збував йому лом металу (а.с. 6-7 Т.3).

За епізодом викрадання майна ОСОБА_21 суд обґрунтував свої висновки про доведеність вини ОСОБА_6 наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_21, дослідженими в суді в передбаченому законом порядку, згідно яких приблизно на початку листопада 2010 року за адресою Пушкіна, 24 в м. Сімферополі він відмітив, що на вхідних дверях сараю відсутній замок, увійшовши у всередину виявив пропажу кегів по 50 літрів кожна (а.с. 176-177 Т.2).

Показаннями свідка ОСОБА_22, дослідженими в суді в порядку ст.306 КПК України, згідно яких на початку листопада 2010 року до нього прийшов його знайомий ОСОБА_6 і запропонував придбати у нього дві кеги по 50 літрів кожна. За вказані кеги він заплатив ОСОБА_6 350 грн. (а.с. 10-13 Т.3).

Їх показання узгоджуються між собою, а також з даними явки з повинною ОСОБА_6 в якій він детально вказує на обставини скоєного ним злочину, асортимент викраденого, спосіб розпорядження викраденим майном (а.с. 24 Т.4), заявою потерпілого про скоєний відносно нього злочин (а.с. Т.1 а.с. 221 справа № 1- 183/11), даними довідки про вартість викраденого майна ( а.с.228 Т.1 справа №1- 183/11).

За епізодом викрадання майна ОСОБА_23 суд обґрунтував свої висновки про доведеність вини ОСОБА_6 наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_23, дослідженими в суді в передбаченому законом порядку, згідно яких на початку листопада 2010 року він виявив, що замок вхідних дверей на його підсобному приміщенні зламаний і з нього викрадений велосипед «Camanche» (а.с. 178-179 Т.2).

Показаннями свідка ОСОБА_22, дослідженими в суді в порядку ст.306 КПК України, згідно яких на початку листопада 2010 року до нього прийшов його знайомий ОСОБА_6 і запропонував придбати у нього спортивний велосипед зеленого кольору марки «Camanche» за 350 грн., на що він погодився (а.с.10-13 Т.3).

Зазначені показання потерпілого та свідків повністю узгоджуються з даними явки з повинною ОСОБА_6 в якій він детально вказує на обставини здійсненого ним злочину, асортимент викраденого, спосіб розпорядження викраденим майном (а.с.23 Т.4), даними заяви потерпілого про скоєний відносно нього злочин (а.с.54 Т.3).

За епізодом викрадання майна ОСОБА_9 суд обґрунтував свої висновки про доведеність вини ОСОБА_6 наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_9, який в суді підтвердив свої показання надані раніше на досудовому слідстві, про те, що двері його квартири ¹ 2-б по АДРЕСА_6 двічі розкривали, викрали різне майно і значну кількість книг близько двохсот, ОСОБА_6 допомагав в ході досудового слідства шукати книги. 55 книг, 10 альбомів, деякі вази, альбоми з марками на сьогодні повернені. На досудовому слідстві бачив ОСОБА_6, який не був наляканий, або заляканий, поводився спокійно, ніяких тілесних ушкоджень на ньому не було (а.с.140 Т. 5).

Показаннями свідка ОСОБА_24, дослідженими в суді в порядку ст.306 КПК України, згідно яких на початку листопада 2010 року до неї приходив знайомий ОСОБА_6 і запропонував придбати кришталеву вазу і кришталеві чарки, а також вилки, ложки, ножі, і інший посуд, який вона придбала за 250 грн. (а.с.131-132 Т.2 ).

Показаннями свідка ОСОБА_25, який в суді підтвердив раніше надані ним показання на досудовому слідстві та показав про те, що до нього в листопаді 2010 року приходив ОСОБА_6 з двома хлопцями, можливо одним з них був ОСОБА_15, ОСОБА_6 запропонував йому купити кришталеву вазу «Тура» з срібною ручкою, декілька копій пам'ятних настільних медалей, зокрема медаль на честь ОСОБА_26, фотоапарат «Робот» напівавтомат, скульптуру - копію роботи «Анічкин міст», дві вази з латуні з гравіюванням в індійському стилі, а саме відро для льоду з щипцями і ваза у вигляді кухля. Гроші за вказані предмети, окрім пам'ятних копій настільних медалей, з яких він придбав тільки одну, він передав ОСОБА_6, який написав йому розписку. Через тиждень ОСОБА_6 приносив йому кортик, проте він відмовився купувати його. У свідка не склалося враження що у підсудного поганий зір, будь яких ознак сліпоти не відмітив (а.с.128 Т.5).

Показаннями свідка ОСОБА_27, який в суді підтвердив показання надані ним на досудовому слідстві, пояснивши, що ОСОБА_6 з ОСОБА_15 приїжджали до нього приблизно в листопаді-грудні 2010 року на таксі на вул. Субхи, привозили книги, точну кількість яких він не пам'ятає, альбоми з марками. Дві третини книг він купив. Все що купив у підсудного за 1500 грн., все повернув працівникам міліції, гроші віддавав ОСОБА_6, з ним же домовлявся про ціну. При цьому ОСОБА_6 заявляв, що дане майно належить його померлому батьку і продає майно на прохання матері (а.с.130 Т.5).

Показаннями свідка ОСОБА_20, який в суді підтвердив свої показання дані раніше на досудовому слідстві та пояснив, що періодично купує у ОСОБА_6 речі, приблизно в жовтні - грудні 2010 року ОСОБА_6 пропонував йому купити квадрат від газової колонки. У свідка не склалося враження, що у підсудного поганий зір, будь яких ознак сліпоти не відмітив (а.с.127 Т.5).

Показання потерпілого та свідків повністю узгоджуються з даними протоколу огляду місця події - торгового ряду, розташованого біля підземного переходу на пл. А.Х.Султана в м. Сімферополі від 07.12.2010 року (а.с.14-16 Т.1), даними протоколу огляду місця події - приватного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 від 11.11.2010 року (а.с.5-13 Т.1), даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 21.02.2011 року, в ході проведення якого свідок ОСОБА_24 впізнає ОСОБА_6 як особу, що продала їй вироби з кришталю і столові прилади (а.с.196-197 Т.2), заявою ОСОБА_9 про скоєний злочин (а.с.4 т.1), даними протоколу виїмки у ОСОБА_25 цукерниці у вигляді тури з кришталю, медалі, фотоапарата, двох чаш від 26.12.2010 року (а.с. 46 Т. 3), даними протоколу виїмки у ОСОБА_27 книг і альбомів з марками від 30.12.2010 року (а.с. 200-201 Т.2 справа № 1-183/11), даними протоколу огляду предметів - 46 книг, виданих ОСОБА_27 від 30.12.2010 року (а.с.55-61 Т.3), даними протоколів огляду предметів вилучених у ОСОБА_24.(а.с.62-63 Т.3), даними протоколу огляду предметів - альбомів - клессерів в кількості 6 штук, виданих ОСОБА_27 від 30.12.2010 року (а.с.64-65 Т.3), даними протоколів пред'явлення предметів для впізнання від 24.01.2011 року, відповідно до яких ОСОБА_9 впізнав кришталеву вазу-цукерницю, кришталевий стакан, скляний стакан, альбом з марками «Filatelistui», альбоми з марками під №№1,2,3,4, столові ложки, столові ножі, вазу, кришталеву вазу «Тура», кришталеві кухлі (а.с.71-97 Т.3), даними протоколу пред'явлення фотознімків для пізнання, згідно якому ОСОБА_24 на одному із знімків впізнала ОСОБА_6, як особу, яка продавала їй вироби з кришталю і столові прилади (а.с. 196-197 Т.2), даними протоколу обшуку від 01.02.2011 року, згідно яким у ОСОБА_27 виявлені книги «Будинок Романових», «Імператорський будинок», «Золота колекція афоризмів», «З марками в країну знань», альбоми для марок в кількості 7 штук (а.с.79,82 Т.3 справа №1-183/11), даними протоколу огляду предметів - книг і альбомів-клессеров, вилучених при обшуку у ОСОБА_27 (а.с.83,84 Т.3 справа №1-183/11), даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 02.03.2011 року, згідно яким ОСОБА_9 впізнав щипці з металу для льоду, цукерницю, медаль, фотоапарат «Robot», металеву чашу (відро для шампанського), металевий кухоль, альбоми, книги «Імператорський будинок», «Будинок Романових», «Афоризми», «З марками в країну знань» (а.с.85-101 Т.3 справа №1-183/11), даними явок з повинною ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_15 в яких вони детально вказують на обставини вчиненого ними злочину, вказуючи на кількість, асортимент викраденого, спосіб заволодіння майном, при цьому суперечностей між даними процесуальними документами немає (а.с. 17-18 Т.1 справа № 1- 183/11 а.с.14 т.1).

За епізодом викрадання майна ОСОБА_28 суд обґрунтував свої висновки про винність ОСОБА_6 наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_16, дослідженими в суді в передбаченому законом порядку, про те, що 25.11.2010 року вона, приїхавши в свою квартиру за адресою вул. АДРЕСА_7 виявила, що двері розкриті, навісний замок зламаний, а з квартири пропали три опалювальні батареї європейського типу фірми «Корадо» (а.с. 161-162 Т. 2).

Показаннями свідка ОСОБА_15, який підтвердив, що вказане майно він вкрав разом із ОСОБА_6 за вищезгаданою адресою (а.с. 140 зв. Т.5).

Показаннями свідка ОСОБА_22, дослідженими в суді в порядку ст. 306 КПК України, про те, що на початку листопада 2010 року придбав у підсудного 3 опалювальних батареї за 300 грн. Неодноразово у ОСОБА_6 набував різних предметів (а.с. 10,13 Т.3), заявою потерпілого про скоєну крадіжку (т.3 а.с.42), даними явки з повинною підсудного і свідка ОСОБА_15 в яких вони детально вказують на обставини скоєного ними злочину, вказуючи на кількість, асортимент викраденого, спосіб заволодіння майном, при цьому суперечностей між даними процесуальними документами немає (а.с.131-132 т.5, т.1 а.с.60-61; справа № 1- 183/11 а.с.48 т.1).

За епізодом викрадання майна ОСОБА_18 суд обґрунтував свій висновок про доведеність вини ОСОБА_6 наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_18, який в суді пояснив, що 03.12.2010 року він в офісі за адресою: АДРЕСА_9 виявив, що двері в офіс розкриті, замок зламаний і пропало майно: каталоги мазкий в кількості 8 штук, каталоги монет в кількості 4 штук і каталог нагород Німеччини. Нічого з викраденого не повернено, підтвердив суму викраденого майна (а.с. 225 зв. Т.5).

Показаннями свідка ОСОБА_27, який в суді підтвердив показання надані ним на досудовому слідстві, і пояснив, що ОСОБА_6 і ОСОБА_15 приїжджали до нього приблизно в грудні 2010 року на таксі на вул. Субхи, привозили каталоги (а.с.130 зв. Т.5).

Показання потерпілої та свідків повністю узгоджуються з даними протоколу виїмки у ОСОБА_27 каталогів від 30.12.2010 року (а.с.201, 203 Т.2 справа №1-183/11), заявою потерпілого про крадіжку (т.1 а.с.82), даними явки з повинною ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_15 в яких вони детально вказують на обставини здійсненого ними злочину, вказуючи на кількість, асортимент викраденого, спосіб заволодіння майном, при цьому суперечностей між даними процесуальними документами немає (т.1 а.с.86-87; справа №1-183/11 а.с. 76 т.1).

За епізодом викрадання майна ОСОБА_17 суд обґрунтував свої висновки про доведеність вини ОСОБА_6 наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_17, дослідженими судом в передбаченому законом порядку, згідно яких на початку грудня 2010 року вона виявила, що в її підсобному приміщенні за адресою: АДРЕСА_8 розкриті двері і викрадено майно: мідні дроти перетином 2,5 мм, завдовжки 100 м, мідні пластини вагою 15 кг, пластини з латуні вагою 35 кг, загальною вартістю 700 грн. (т.2 а.с. 172-173).

Показаннями свідка ОСОБА_20, який в суді пояснив, що періодично купує у ОСОБА_6 речі, приблизно на початку грудня 2010 року ОСОБА_6 пропонував йому купити плити з міді і латуні, а також мідні дроти (а.с.127 Т.5).

Ці показання повністю узгоджуються з даними протоколу пред'явлення особи для впізнання, згідно яким ОСОБА_20 впізнав ОСОБА_15О, ОСОБА_6 як осіб які на початку грудня 2010 року продали йому плити з міді і латуні, а також мідні дроти (т.3 а.с.4-7), даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 і ОСОБА_15 від 15.02.2011 року, в ході якої ОСОБА_6 пояснював, що викрав дроти в одному з будинків по вул. Севастопольською в м. Сімферополі, а також пластини з міді і латуні (т.2 а.с.122 справа №1-183/11), заявою потерпілої про крадіжку (т.3 а.с.51), довідкою про вартість викраденого майна (т.1 а.с.194-196 справа №1-183/11), даними явки з повинною ОСОБА_6, в якій він детально вказує на обставини скоєної ним крадіжки (т.4 а.с. 26).

За епізодом викрадення майна ОСОБА_8 суд обґрунтував свої висновки про доведеність вини ОСОБА_6 наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_8, який в суді пояснив, що 06.12.2010 року в три години ночі його розбудили сусіди і співробітники міліції і повідомили, що його речі викрали, також від співробітників міліції він дізнався, що ОСОБА_6 зловили в сараї, а ОСОБА_15 на вулиці. Всі речі йому повернули, матеріальних претензій у нього не має (а.с.125 Т.5), які відповідають його заяві про злочин (т.3 а.с.47), та повністю узгоджуються з даними явки з повинною ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_15 в яких вони детально вказують на обставини скоєного ними злочину, вказуючи на кількість, асортимент викраденого, спосіб заволодіння майном, при цьому суперечностей між даними процесуальними документами немає (т.1 а.с.111-112; справа №1-183/11 а.с.113 т.1), даними висновків товарознавської експертизи про вартість викраденого майна (т.2 а.с. 136-142), даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 02.03.2011 року, згідно яких ОСОБА_8 впізнав викрадене майно (а.с.101-120 т.3), даними протоколу огляду місця події двох сараїв і одного підвалу на АДРЕСА_5,17 в м. Сімферополі від 06.12.2010 року, даними протоколу від 21.02.2011 року огляду предметів, вилучених в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5, 17, м. Сімферополь від 06.12.2010 року (а.с.36 т.3 справа №1-183/11), даними протоколу огляду предметів - жорстких дисків, вилучених в ході огляду місця події по АДРЕСА_5, 17 в м. Сімферополі від 28.02.2011 року (а.с.61 т.3 справа №1-183/11), даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 02.03.2011 року, згідно яким ОСОБА_8 впізнав 5 жорстких дисків і CD-ROM, які йому належать і які були вкрадені (т.3 а.с. 64-67 справа № 1-183/11).

За епізодом викрадання майна ОСОБА_7 суд обґрунтував свої висновки про доведеність вини ОСОБА_6 наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_7, дослідженими в суді в порядку ст.306 КПК України, згідно яких 06.12.2010 року, приблизно о 04-00 год. його працівники міліції повідомили, що його підсобне приміщення розкрите і двоє молодих хлопців намагалися викрасти його майно, після чого він особисто переконався, що замок в підсобне приміщення зламаний, його майно відсутнє, а саме: дитяча коляска, свердли, механічна м'ясорубка, кабель на загальну суму 250 грн. (т.2 а.с.168-169), які повністю узгоджуються з заявою потерпілого про злочин (т.3 а.с. 48), даними явки з повинною ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_15 в яких вони детально вказують на обставини скоєного злочину, у тому числі щодо кількості, асортименту викраденого, способу заволодіння майном, при цьому суперечностей між даними процесуальними документами немає (т.1 а.с.124; справа №1-183/11а.с.136 т.1), даними протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 01.03.2011 року (т.3 а.с.127-130), даними протоколу огляду місця події двох сараїв і одного підвалу на АДРЕСА_10 від 06.12.2010 року (т.1 а.с.102-107 справа №1-183/11), висновком товарознавської експертизи про вартість викраденого майна (т.2 а.с. 136-142).

По справі немає об'єктивних обставин, які б свідчили про наявність заінтересованості потерпілих та свідків давати неправдиві свідчення, чи якимось чином обмовити засудженого.

Таким чином доводи апеляції засудженого та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про відсутність доказів скоєння ОСОБА_6 вказаних злочинів є безпідставними, оскільки вирок суду відповідає вимогам ст.ст. 323, 334 КПК України.

В ході дослідження матеріалів справи колегією суддів не було виявлено порушень кримінально - процесуального закону в збиранні доказів по справі, також не встановлено обставин які б ставили під сумнів їх достовірність. Докази, які є в матеріалах справи, відповідають вимогам закону, є достовірними та допустимими.

Суд, згідно зібраних доказів, дав належну кваліфікацію діям ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), здійснене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в житло, інше приміщення, а за епізодом викрадання майна ОСОБА_7 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадання чужого майна (крадіжка), здійснене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Апеляційні доводи про психологічний і фізичний тиск з боку працівників міліції були предметом дослідження в суді першої інстанції, і суд правильно дійшов висновку про їх неспроможність, оскільки вони спростовуються добутими у справі доказами в їх сукупності, крім того вказані обставини перевірялися прокуратурою і в порушенні кримінальної справи по даному факту було відмовлено.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляції про тиск з боку суду на свідка ОСОБА_15 при допиті його в судовому засіданні, оскільки відповідно даних протоколу судового засідання свідку роз'яснені його права, передбачені ст.302 КПК України, свідка попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 КК України за дачу суду завідомо неправдивих показань і за відмову дати показання, що відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, даних про застосування впливу на свідка протокол судового засідання не містить.

Твердження ОСОБА_6 про те, що він має поганий зір, який нібито був перешкодою для скоєння злочинів у ночі, також перевірялися судом першої інстанції, однак свого підтвердження у матеріалах справи не знайшли, з чим погоджується колегія суддів і визнає ці доводи апеляції необґрунтованими.

Доводи апеляції про порушення права на захист засудженого, у тому числі про ненадання йому права на останнє слово в судовому засіданні, а також права на колегіальний розгляд справи та вирішення клопотань, спростовуються даними протоколу судового засідання, згідно яких усі заявлені засудженим клопотання у судовому засіданні, вирішувалися відповідно до вимог ст.296 КПК України та судом дотримано вимоги ст.319 КПК України та ОСОБА_6 надано право на останнє слово (а.с. 123, 142 Т.5), а колегіальний розгляд кримінальних справ даної категорії діючим законодавством не передбачений.

Апеляційні доводи про порушення права ОСОБА_6 на відвід слідчого також не знайшли свого підтвердження. Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 43 Т.5) заступником прокурора Центрального району м. Сімферополя ОСОБА_29 обвинуваченому ОСОБА_6 за результатами розгляду його скарги на дії слідчого Хаялієва Є.С. було повідомлено, що на час подання заяви про відвід вказаної посадової особи досудове слідство по вказаній кримінальній справі закінчено, і підстав для відсторонення слідчого немає.

Аналізуючи наведене колегія судів не вбачає суттєвих порушень кримінально-процесуального закону при розгляді справи, у зв'язку з чим підстав для задоволення апеляційних вимог засудженого і його захисника та скасування вироку суду немає.

Покарання ОСОБА_6 судом призначено відповідно до ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, який задовільно характеризується за місцем проживання, не працює, інших даних про особу засудженого, які свідчить про стійку направленість до скоєння злочинів, у зв'язку з чим призначене судом покарання є необхідним та достатнім для обмеження прав та свобод засудженого і його виправлення, а також буде дієвим засобом для попередження скоєння ОСОБА_6 нових злочинів, підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, судом першої інстанції помилково вирішено питання про часткове задоволення цивільного позову ОСОБА_14 та стягнення на його користь зі ОСОБА_6 500 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки відповідно до ст.ст. 28, 50 КПК України цивільний позов ОСОБА_14 не пред'являвся, епізод про викрадення майна потерпілого ОСОБА_14 був виключений з обвинувачення ОСОБА_6 в порядку ст.277 КПК України в судовому засіданні, таким чином підстав для його розгляду при тому об'ємі обвинувачення, який визнаний судом доведеним, немає, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає виключенню з вироку суду в порядку ст.365 КПК України.

Керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 червня 2012 року відносно ОСОБА_6 - змінити в частині вирішення цивільного позову.

В порядку ст.365 КПК України виключити з вироку суду рішення про часткове задоволення цивільного позову ОСОБА_14 та стягнення на його користь зі ОСОБА_6 500 гривень матеріальної шкоди.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді:

Євдокимова В.В. Опанасюк О.Д. Дорошенко Т.І.