У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Дело № 11/0190/2041/2012 Доповідач : Опанасюк О.Д.
08.11.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:
ГоловуючогоЯзєва С.О.
СуддівОпанасюка О.Д., Мельник Т.О.,
За участю прокурораМатвійчук С.Л.,
засудженого представника цивільного відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_7 на вирок Білогірського районного суду АР Крим від 11 липня 2012 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білогірськ, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.2 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Білогірського районного фінансового відділу затрати на лікування ОСОБА_7 у сумі 1749 грн. 12 коп.
Цивільний позов ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 2044 грн. 97 коп., моральну шкоду у сумі 1500 грн., затрати на одержання правової допомоги у сумі 3000 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_5, визнано винним та засуджено за те, що він 21 липня 2011 року, приблизно о 23 години 30 хвилин, знаходячись у барі «Чорний Кіт», по вул. Луначарського, 56, у м. Білогірськ, на ґрунті особистих неприязних відносин наніс два удари кулаком по обличчю ОСОБА_7, у результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку легкого ступеня, садно перенісся, забитої рани нижньої губи праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності винуватості і правильності кваліфікації своїх дій, просить постановити новий вирок в частині вирішення цивільного позову, а саме позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 матеріального збитку залишити без задоволення, а стягнення моральної шкоди і витрат на надання правової допомоги зменшити. На думку апелянта, судом першої інстанції при задоволені позову не враховано, що позивачем надано реєстр документів на придбання медикаментів за час лікування ОСОБА_7 на загальну суму 1.982 грн.95 коп., а також копії чеків на препарати, які не узгоджуються з препаратами призначеними лікарем, які не відносяться до поставленого діагнозу. Також суд першої інстанції стягнув затрати за проїзд 62 грн. 02 коп. для особистих поїздок ОСОБА_7, та затрати на сплату послуг адвоката. Сума моральної шкоди судом першої інстанції не обґрунтована, так як засуджений стверджує, що ініціатором сварки був сам ОСОБА_7.
В апеляції потерпілий ОСОБА_7 просить вирок скасувати та постановити новий вирок, та призначити ОСОБА_5 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у вигляді громадських робіт на строк 200 годин або арешту на три місяці, або обмеження волі на один рік з випробуванням на один рік, та задовольнити цивільний позов у повному обсязі. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував час та місце вчинення злочину, кількість осіб які були присутні, а також той факт, що підсудний не вибачився та відмовляється сплачувати матеріальну та моральну шкоду. Також суд не прийняв до уваги, що згідно з показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_5 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. При задоволені позову суд, на думку потерпілого, не врахував додаткові витрати: посилене харчування, відновлення пошкоджених речей, сорочки та брюк; придбання окулярів; відновлення розбитого мобільного телефону.
У запереченнях на апеляцію ОСОБА_5 представник потерпілого ОСОБА_7- захисник ОСОБА_4, просив апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, вказуючи на його безпідставні доводи про недоведеність витрат потерпілого.
У запереченнях на апеляцію ОСОБА_5 прокурор просить вирок Білогірського районного суду АР Крим залишити без змін, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, оскільки вважає, що вирок суду законний та обґрунтований.
У запереченнях на апеляцію потерпілого ОСОБА_7, ОСОБА_5 вважає її необґрунтованою та безпідставною, просить її залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, засудженого ОСОБА_5, який підтримав свою апеляцію та просив залишити вирок в частині призначення покарання без змін, а також заперечував проти апеляції потерпілого, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, представника цивільного відповідача - ОСОБА_6, який просив зменшити суму відшкодування шкоди в частині стягнення за пошкодження здоров'я до 1.000 грн. та витрат на одержання правової допомоги до 1.312 грн. 80 коп., дослідивши матеріали справи та провівши судові дебати, обговоривши доводи апелянтів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а апеляція потерпілого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.
Згідно з матеріалами справи встановлено, що досудове та судове слідство у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України
Винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджена доказами, зібраними і ретельно перевіреними у судовому засіданні, та не оспорюється в апеляціях.
Аналіз перевірених доказів у сукупності дав підставу суду зробити правильний висновок про винність ОСОБА_5 і вірно кваліфікувати його злочинні дії за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, що також не оспорюється в апеляціях.
При призначенні засудженому покарання суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, злочин вчинив вперше, наявність у справі пом'якшуючих покарання обставин, щире каяття, обтяжуючих обставин не встановлено, врахував думку потерпілого, якому не відшкодовано завдану шкоду, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано визнав необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді штрафу у межах санкції ст. 125 КК України.
На думку колегії суддів, посилання потерпілого ОСОБА_7 на то, що ОСОБА_5 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними, так як це не підтверджено документально, що судом першої інстанції враховано.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволені позову в частині відшкодування витрат на дієтичне харчування, проведення томографії головного мозку, витрат зіпсованих сорочки і брюк, витрат на купівлю окулярів та зламаного мобільного телефону, оскільки ці вимоги не підтверджені документально.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що стягнення з підсудного на користь потерпілого витрат на одержання правової допомоги у розмірі 3000 грн., витрат на лікування у сумі 1.982 грн. 95 коп. та витрат на проїзд у сумі 62 грн.02 коп. підтверджені документально та є обґрунтованими.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені вимоги в апеляціях засудженого та потерпілого по вказаним питанням, не підлягають задоволенню.
Що стосується вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, то стягнення вказаної шкоди у розмірі 1500 грн. не відповідає об'єму, гостроті, тривалості перенесених ОСОБА_7 душевних страждань.
В цій частині апеляція потерпілого підлягає частковому задоволенню, а вирок частковій зміні.
Так у відповідності до положень ст. ст. 1167, 1168 ЦК України та п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями від 25.10.2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди судом визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Враховуючи спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, скоєння злочину ОСОБА_5 при великій кількості людей, тривалість лікування ОСОБА_7 у лікарні (20 днів - а.с.124 т.1, а.с. 72 т.2), тривалість моральних страждань потерпілого пов'язаних з отриманням тілесних ушкоджень, тривалість порушення у потерпілого нормальних життєвих стосунків та зв'язків, який вимушений був неодноразово з'являтися для проведення слідчих дій та до суду, на протязі більш як 11 місяців, колегія суддів вважає, що стягненню з засудженого на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає сума у розмірі - 5.000 грн.
Таке стягнення, на думку колегії суддів буде розумним, виваженим та справедливим з урахуванням всіх перерахованих обставин по справі.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що безумовно тягнуть скасування вироку, при розгляді кримінальної справи не встановлено.
Але в порядку, передбаченому ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне доповнити мотивувальну частину вироку посиланням на ст. 1166 ЦК України при вирішенні питання про розгляд цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, на ст. 1195 ЦК України при розгляді цивільного позову про стягнення шкоди у результаті пошкодження здоров'я, та на ст. 1167, 1168 ЦК України, при розгляді цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди пошкодженням здоров'я, та на ст. 93-1 КПК України, при розгляді позову прокурора про стягнення витрат на лікування потерпілого.
Колегія суддів виходить з того, що суд порушивши вимоги ст. 334 КПК України не послався на норми матеріального та процесуального закону, при вирішенні цивільного позову потерпілого та прокурора.
Керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Апеляцію потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Білогірського районного суду АР Крим від 11 липня 2012 року відносно ОСОБА_5 в частині стягнення моральної шкоди за цивільним позовом змінити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 5.000 грн.
В порядку, передбаченого ст. 365 КПК України мотивувальну частину вироку доповнити посиланням на ст. 1166 ЦК України - при вирішенні питання про розгляд цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди; на ст. 1195 ЦК України - при розгляді цивільного позову про стягнення шкоди пошкодженням здоров'я; на ст.ст. 1167, 1168 ЦК України - стягнення моральної шкоди та на ст. 93-1 КПК України - при розгляді позову прокурора про стягнення витрат, понесених на лікування потерпілого.
В іншій частині вирок відносно ОСОБА_5 залишити без змін.
Судді:
Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Мельник Т.О.