КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2008 № 42/205
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Зубар О.В. – (дов. № 12-12 від 24.12.2007р.)
від відповідача -Волосна Я.О. – (дов. № 2Д-08 від 28.12.2007р. )
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2008
у справі № 42/205
за позовом Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до ЗАТ "Укргаз-Енерго"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про внесення змін до договору
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до Господарського суду м. Києва до Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” про внесення змін до договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2008 р. у справі № 42/205 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненням до неї, в яких просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2008 р. у справі № 42/205 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та змінити пункт 2.1., 2.9., 5.4., 11.1. Договору № 37/66/ТР-07 про надання послуг з транспортування природного газу від 21.03.2007р. виклавши їх в наступній редакції:
пункт 2.1. “Виконавець зобов’язаний надати в 2007 році Замовнику послуги з транспортування належного Замовнику газу в загальному обсязі до 800 млн. Кубічних метрів”
пункт 2.9. “заставна вартість оголошена цінність, надалі – Заставна вартість, 1000 м.куб. природного газу за даним договором у 2007 році становить еквівалент 230,00 дол. США в гривнях за курсом НБУ на день приймання-передачі газу для транспортування”
пункт 5.4. “Загальна розрахункова сума даного договору орієнтовано становить – 32 млн. Грн.., в тому числі 20% ПДВ, Фактична сума даного договору визначається шляхом складання вартості послуг з транспортування протягом строку дії даного договору”
пункт 11.1 “Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01 січня 2007 року до 31. грудня 2007р. включно, а в частині розрахунків за послуги з транспортування газу до їх повного здійснення”.
Від представник відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги.
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Між Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі – позивач) та Закритим акціонерним товариством “Укргаз-Енерго” (далі – відповідач) 21.03.2007р. був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу №37/66/Тр-0 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець (позивач) зобов'язується протранспортувати природний газ системою внутрішньопромислових трубопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу - пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (надалі - ПВВГ), який транспортується шляхом заміщення, до пунктів призначення: газопроводів споживачів, які споживають газ на внутрішньопромислових трубопроводах виконавця, та/або до ГРС для передачі визначеним Замовником та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Об’єднане диспетчерське управління ДК “Укртрансгаз” споживачам та/або уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а замовник зобов'язується відповідно до умов даного договору оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.
Згідно до п. 2.1 Договору позивач зобов'язаний надати відповідачеві послуги з транспортування газу в загальному обсязі до 4 млрд. куб. м., розмір винагороди за послуги з транспортування складає 89,64 грн. з урахуванням ПДВ.
Пунктом 11.1 Договору встановлений строк дії договору - до 31.12.2011 року.
З боку відповідача зазначений договір був підписаний Членом Правління ЗАТ “Укргаз-Енерго” Чірічем Дмитром Володимировичем, який діяв на підставі довіреності від 29.12.2006 року №46Д-08, а з боку позивача - Мартиновою Наталією Олександрівною, яка діяла підставі довіреності №710 від 20.03.2007 року.
Листом від 14.02.2008р. № 7-1634 позивач направив на адресу відповідача Додаткову угоду № 2 до Договору, в якому зокрема, запропонував викласти п. 11.1 в наступній редакції «даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно, в частині розрахунків за послуги з транспортування газу до їх повного здійснення». Виходячи зі змісту додаткової угоди, позивач фактично запропонував відповідачу достроково розірвати договір.
Листом від 26.02.2008р. № 05-08/1-00071 відповідач з пропозицією позивача не погодилось та наполягало на належному виконанні позивачем прийнятих на себе зобов'язань.
Підставами для дострокового розірвання договору, на думку позивача, є те, що повноваження Мартинової Н.О. на укладання договорів, зазначені в довіреності №710 від 20.03.2007 року, обмежені річним лімітом в сумі 250 000 грн. на рік з одним окремим підприємством.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 Цивільного кодексу України також встановлений принцип зміни або розірвання договору лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Можливість одностороннього розірвання договору умовами самого договору не передбачена.
Частиною 2 ст. 651 ЦКУ встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
При укладенні договору відповідач (замовник) розраховував на те, що позивач (виконавець) надасть послуги з транспортування газу, що належить відповідачеві. В свою чергу позивач розраховував на отримання від відповідача оплати за наданні послуги.
З моменту укладення договору позивач протранспортував 439615850 кум. м. природного газу, який належить ЗАТ “Укргаз-Енерго», що підтверджується реєстрами фактично протранспортованих обсягів природного газу мережами ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, а відповідач сплатив позивачеві 38 955 165,50 грн. в оплату за наданні послуги.
Таким чином, кожна сторона при виконання договору отримала те, на що вона розраховувала при його укладенні, а тому підстави для зміни договору за рішенням суду відсутні.
А тому, на думку колегії суддів, місцевий суд правомірно дійшов висновку про відсутність доказів істотного порушення відповідачам прийнятих на себе зобов'язань за Договором № 37/66/Тр-07 від 21.03.2007р.,
Що стосується повноважень Мартинової Н.О. на укладання договору, наданих їй довіреністю №710 від 20.03.2007 року, то слід зазначити наступне.
Статтею 241 Цивільного кодексу України право чин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, як особа, від імені якої діяла Мартинова Н.О., своїми діями схвалило укладення Договору № 37/66/Тр-07 від 21.03.2007р., оскільки протягом строку його дії виконувало зобов’язання по транспортуванню газу та приймало від відповідача грошові кошти в оплату наданих послуг.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що при винесенні рішення судом не враховані положення ст. 203 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні вимоги для чинності правочину, серед яких, зокрема, й вимога про наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності. Отже, позивач вважає, що існують підстави вважати договір №37/66/Тр-07 від 21.03.2007р. недійсним у зв'язку з його укладанням з боку позивача особою з перевищенням наданих їй повноважень. При цьому вимог при визнання договору недійсним позивач не висував.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має можливість звернутися до суду з позовом про визнання Договору № 37/66/Тр-07 від 21.03.2007р. недійсним з підстав перевищення Мартиновою Н.О. наданих їй повноважень довіреністю № 710 від 20.03.2007 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2008р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
ПОСТАНОВИВ:
Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до Господарського суду м. Києва до Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” про внесення змін до договору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2008 р. у справі № 42/205 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та доповненням до неї, в яких просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2008 р. у справі № 42/205 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та змінити пункт 2.1., 2.9., 5.4., 11.1. Договору № 37/66/ТР-07 про надання послуг з транспортування природного газу від 21.03.2007р. виклавши їх в наступній редакції:
пункт 2.1. “Виконавець зобов’язаний надати в 2007 році Замовнику послуги з транспортування належного Замовнику газу в загальному обсязі до 800 млн. Кубічних метрів”
пункт 2.9. “заставна вартість оголошена цінність, надалі – Заставна вартість, 1000 м.куб. природного газу за даним договором у 2007 році становить еквівалент 230,00 дол. США в гривнях за курсом НБУ на день приймання-передачі газу для транспортування”
пункт 5.4. “Загальна розрахункова сума даного договору орієнтовано становить – 32 млн. Грн.., в тому числі 20% ПДВ, Фактична сума даного договору визначається шляхом складання вартості послуг з транспортування протягом строку дії даного договору”
пункт 11.1 “Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01 січня 2007 року до 31. грудня 2007р. включно, а в частині розрахунків за послуги з транспортування газу до їх повного здійснення”.
Від представник відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги.
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Між Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі – позивач) та Закритим акціонерним товариством “Укргаз-Енерго” (далі – відповідач) 21.03.2007р. був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу №37/66/Тр-0 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору виконавець (позивач) зобов'язується протранспортувати природний газ системою внутрішньопромислових трубопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні виконавця, від пунктів приймання-передачі газу - пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (надалі - ПВВГ), який транспортується шляхом заміщення, до пунктів призначення: газопроводів споживачів, які споживають газ на внутрішньопромислових трубопроводах виконавця, та/або до ГРС для передачі визначеним Замовником та доведеним (підтвердженим) до виконавця через Об’єднане диспетчерське управління ДК “Укртрансгаз” споживачам та/або уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а замовник зобов'язується відповідно до умов даного договору оплатити надані виконавцем послуги з транспортування газу.
Згідно до п. 2.1 Договору позивач зобов'язаний надати відповідачеві послуги з транспортування газу в загальному обсязі до 4 млрд. куб. м., розмір винагороди за послуги з транспортування складає 89,64 грн. з урахуванням ПДВ.
Пунктом 11.1 Договору встановлений строк дії договору - до 31.12.2011 року.
З боку відповідача зазначений договір був підписаний Членом Правління ЗАТ “Укргаз-Енерго” Чірічем Дмитром Володимировичем, який діяв на підставі довіреності від 29.12.2006 року №46Д-08, а з боку позивача - Мартиновою Наталією Олександрівною, яка діяла підставі довіреності №710 від 20.03.2007 року.
Листом від 14.02.2008р. № 7-1634 позивач направив на адресу відповідача Додаткову угоду № 2 до Договору, в якому зокрема, запропонував викласти п. 11.1 в наступній редакції «даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно, в частині розрахунків за послуги з транспортування газу до їх повного здійснення». Виходячи зі змісту додаткової угоди, позивач фактично запропонував відповідачу достроково розірвати договір.
Листом від 26.02.2008р. № 05-08/1-00071 відповідач з пропозицією позивача не погодилось та наполягало на належному виконанні позивачем прийнятих на себе зобов'язань.
Підставами для дострокового розірвання договору, на думку позивача, є те, що повноваження Мартинової Н.О. на укладання договорів, зазначені в довіреності №710 від 20.03.2007 року, обмежені річним лімітом в сумі 250 000 грн. на рік з одним окремим підприємством.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 Цивільного кодексу України також встановлений принцип зміни або розірвання договору лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Можливість одностороннього розірвання договору умовами самого договору не передбачена.
Частиною 2 ст. 651 ЦКУ встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
При укладенні договору відповідач (замовник) розраховував на те, що позивач (виконавець) надасть послуги з транспортування газу, що належить відповідачеві. В свою чергу позивач розраховував на отримання від відповідача оплати за наданні послуги.
З моменту укладення договору позивач протранспортував 439615850 кум. м. природного газу, який належить ЗАТ “Укргаз-Енерго», що підтверджується реєстрами фактично протранспортованих обсягів природного газу мережами ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, а відповідач сплатив позивачеві 38 955 165,50 грн. в оплату за наданні послуги.
Таким чином, кожна сторона при виконання договору отримала те, на що вона розраховувала при його укладенні, а тому підстави для зміни договору за рішенням суду відсутні.
А тому, на думку колегії суддів, місцевий суд правомірно дійшов висновку про відсутність доказів істотного порушення відповідачам прийнятих на себе зобов'язань за Договором № 37/66/Тр-07 від 21.03.2007р.,
Що стосується повноважень Мартинової Н.О. на укладання договору, наданих їй довіреністю №710 від 20.03.2007 року, то слід зазначити наступне.
Статтею 241 Цивільного кодексу України право чин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
ГПУ “Шебелинкагазвидобування”, як особа, від імені якої діяла Мартинова Н.О., своїми діями схвалило укладення Договору № 37/66/Тр-07 від 21.03.2007р., оскільки протягом строку його дії виконувало зобов’язання по транспортуванню газу та приймало від відповідача грошові кошти в оплату наданих послуг.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що при винесенні рішення судом не враховані положення ст. 203 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні вимоги для чинності правочину, серед яких, зокрема, й вимога про наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності. Отже, позивач вважає, що існують підстави вважати договір №37/66/Тр-07 від 21.03.2007р. недійсним у зв'язку з його укладанням з боку позивача особою з перевищенням наданих їй повноважень. При цьому вимог при визнання договору недійсним позивач не висував.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має можливість звернутися до суду з позовом про визнання Договору № 37/66/Тр-07 від 21.03.2007р. недійсним з підстав перевищення Мартиновою Н.О. наданих їй повноважень довіреністю № 710 від 20.03.2007 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2008р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
Головуючий суддя
Судді Борисенко І.В.