Головуючий 1-і інстанції Глібко О.В. Доповідач: Довгаль Г.П.
Справа №22-ц-4195/2006р. Категорія: стягнення додаткових коштів на утримання дитини
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року судова колегія судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Овсяннікової А.І.
суддів - Черкасова В.В., Довга ль Г.П.
при секретарі - Голікової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових коштів на утримання дитини, -
встановила:
У лютому 2003 року ОСОБА_2. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання їх хворої неповнолітньої дочки - ОСОБА_3., посилаючись на те, що остання страждає захворюванням нирок, у зв'язку з чим перебуває на диспансерному обліку, потребує спеціальної дієти, щомісячного обслідування та санаторно-курортного лікування. За її підрахунком розмірі щомісячних додаткових витрат становлять - 154грн.84 коп., які вона просить стягувати до поліпшення стану здоров'я дитини. Крім того, просила щорічно одноразово стягувати з ОСОБА_4. по 850грн.-1000грн., яка складає приблизну вартість санаторно-курортної путівки (а.с. 2-3).
В подальшому, при розгляді справи позивачка неодноразово уточнювала та доповнювала свої позовні вимоги (а.с. 32, 159, 180, 345, 420-422,438,441-447).
В останній позовній заяві, поданої до суду 11.01.2006 року, ОСОБА_2., зокрема, просила стягнути з відповідача: одноразово - суму додаткових витрат у розмірі 7 108грн.30коп. за період з 02.02.2001 року по 20.01.2006 року (за 4роки 11 місяців 22дня х 119грн. щомісячно); щомісячно - суму додаткових витрат у розмірі 141грн.29коп.; одноразово - 888грн.55коп. (половину вартості санаторно-курортних путівок придбаних у 2001р., 2003р., 2004р. для лікування дитини у санаторії „Алмаз" м. Трускавець"); одноразово 1236грн. 11коп. (половину вартості санаторно-курортних путівок, придбаних нею у 2001р. та 2004р. для лікуванню дочки в санаторії „Коктебель" та у 2003р. у санаторії м. Одеса).
Крім того, позивачка просила у разі стаціонарної госпіталізації або амбулаторного обстеження та лікування доньки, ділити в майбутньому усі витрати між батьками в рівних частинах, а також відшкодувати судові витрати у сумі - 186грн.08коп. та відобразити в судовому рішенні строк та порядок його виконання (а.с. 458-464).
Відповідач позов не визнав, заперечуючи проти його задоволення, вказував на те, що на теперішній час його дочка - ОСОБА_3 не потребує додаткових коштів, т.я. знята з диспансерного обліку. В установленому законом порядку він сплачує щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі на її утримання. Зараз у нього інша сім'я, на його утриманні знаходиться малолітній син, останнім часом він постійно хворіє, не працює, а тому стягнення додаткових витрат на утримання дочки значно погіршить його матеріальне становище.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2006 року позов ОСОБА_2. задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. додаткові витрати на утримання хворої дочки - ОСОБА_3., у розмірі 100 грн. щомісячно, починаючи з 26.02.2003 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. одноразово -1522грн.91 грн., яка складається із:
· вартості санаторно-курортного лікування в санаторії „Алмаз" м. Трускавець за 2003 рік: путівка - 132грн., курортний збір - 0,85грн., проїзд - 36грн.72коп., білизна - 8,00грн., всього - 177грн.; за 2004 рік: путівка -156,00грн., курортний збір - 0,85грн., проїзд - 36грн.72коп., білизна - 8,00грн., культурна програма - 43грн.45коп., аналізи -22грн.51коп., всього -267грн.53коп.;
· вартості лікування в санаторії м. Одеса: путівка - 425,00грн, проїзд -17грн.34коп., білизна - 7,00грн., всього - 449грн.34коп.;
· вартості лікування в санаторії с. Коктебель за 2004 рік: путівка -442,00грн., проїзд - 23грн.97коп, білизна - 6грн.50коп, культурна програма- 15,00грн., всього-487грн.47коп.;
· судові витрати - 141,00грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено ( а.с. 493-496).
Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2006 року визначено, що рішення в частині стягнення аліментів на утримання хворої дитини у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню (а.с. 548).
Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове рішення про відмову ОСОБА_2. в позові. В обгрунтування доводів скарги посилається на те, що суд не дав належної оцінки наданим ним доказам, не прийняв до уваги його матеріальний стан, а саме: не врахував, що з його заробітку вже стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття в твердій грошовій сумі - у розмірі 200грн. щомісячно і, що теперішня його дружина - ОСОБА_5. звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на сина ОСОБА_6. Також судом не враховано стан його здоров'я, останнім часом він багаторазово знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванню у зв'язку з гіпертонічною хворобою та ішемічною хворобою серця, витрачаючи значні кошти на придбання ліків. Крім того, судом не взято до уваги матеріальний стан самої позивачки, яка є приватним підприємцем, постійно здає в оренду автомобілі, отримуючи з цього значні грошові кошти.
ОСОБА_2. рішення суду не оскаржила.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.04.1987р. по 11.07.2001р. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, яка після розпаду сім'ї та розірвання шлюбу між батьками залишилася проживати разом з матір'ю.
Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду від 02.02.2001 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. на утримання дочки ОСОБА_3, були стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку до досягнення дитиною повноліття.
В листопаді 2004 року ОСОБА_2. звернулася в суд з позовом про стягнення аліментів на утримання доньки у твердій грошовій сумі. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21.12.2005 року було змінено спосіб стягнення аліментів, а саме замість стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку ОСОБА_1, визначено розмір аліментів у твердій грошовій сумі - 200грн. щомісячно (а.с. 506-507).
Відповідно до положень ч.І та ч.2 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Із наданої медичної документації вбачається, що ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на „Д" обліку у нефролога 9-ї міської поліклініки м. Харкова з приводу захворювання нирок.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №4-Д від 21.10.2004 року, проведеної експертами Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, хвороба, якою страждає ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., не відноситься до тяжких, спеціальної дієти вона не потребує, з її раціону слід виключити гострі блюда та приправи, в прийомі спеціальних мінеральних вод вона не потребує, показано санаторно-курортне лікувальне в санаторіях місцевого значення (а.с. 127-129).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2. і стягуючи з відповідача одноразово вартість фактично понесених витрат на лікування дитини в санаторіях м. Трускавець та Південного узбережжя Криму в 2003-2004р.р., суд виходив із рекомендацій лікарів, під наглядом яких безпосередньо знаходилася ОСОБА_3, та наданих позивачкою - путівок, проїзних білетів, інших квитанцій та документів, які підтверджують грошові витрати на дитину у зазначений час, з чим судова колегія повністю погоджується*.
Також судова колегія згодна з висновком суду про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат, які пов'язані з розглядом цієї справи.
Однак судова колегія вважає, що підстав для стягнення з ОСОБА_1 щомісячних додаткових витрат у сумі 100грн. не має. Згідно висновку експертизи ОСОБА_3 спеціальної дієти та спеціальної мінеральної води не потребує. Позивачкою не надано суду ніяких доказів на підтвердження цих вимог, тобто з чого конкретно вони складаються і на які саме цілі повинні витрачатися, хоча відповідно до вимог ч.І ст.60 ЦПК України це є її обов'язком.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не повинен відшкодовувати витрати пов'язані з відвідуванням донькою масових видовищ (цирку, концертів, кіно, зоопарку та інших) в період її лікування в санаторіях безпідставні, оскільки ці витратити стосуються культурного розвитку дитини, і батьки повинні нести однакові обов'язки та матеріальні витрати з цього питання.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.З, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 325 ЦПК України судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2006 року змінити.
Рішення суду у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно по 100грн. скасувати і в задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суlу України протягом двох місяців.