Справа № 0417/8855/2012

№ 2/0417/5132/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Бєсєди Г.В.

при секретарі: Кривич О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за теплову енергію в сумі 2 264 грн. 66 коп., -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2012 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго»з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в своїй позовній заяві зазначив, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та користувались тепловою енергією, але свої зобов'язання по своєчасній сплаті за використання теплової енергії не здійснюють. У зв'язку з чим виникла заборгованість за надані послуги теплової енергії за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року, яка становить 2264,66 грн. Також зазначають, що відповідачам щомісячно надсилались листи-повідомлення про розмір поточних платежів та наявну заборгованість за спожиту теплову енергію з пропозиціями погасити борг, але відповідачі свій борг перед ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»у добровільному порядку не сплатили.

02.07.2012 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ ОСОБА_2 подала заперечення на позов щодо стягнення боргу за споживання теплової енергії, у якій просила суд застосувати при вирішенні спору у даній справі положення ЦК України щодо спливу позовної давності, три роки, а саме борг за період з 01.02.2007 року по 31.12.2008 року та борг за період з 01.01.2009 року по 31.05.2009 року, та задовольнити позов частково, тобто за період з 01.06.2009 року по 30.09.2009 року у сумі 472,40 грн. Після поданої позивачем 01.08.2012 року уточненої позовної заяви, 17.08.2012 року ОСОБА_2 також подала заяву із запереченнями, у якій просить суд відмовити ПАТ «Дніпроенерго»у позові в повному обсязі в зв'язку із закінченням терміну позовної давності в три роки.

В судові засідання з'явився представник позивача, який підтримав викладені в уточненій позовній заяві вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Також в судові засідання з'явились відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, які спочатку просили позов задовольнити частково, а після поданої уточненої заяви представника позивача Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»просили суд відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на сплив строку позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 9) та були споживачами житлово-комунальних послуг, які надавались Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго», що підтверджується карткою квартиронаймача, особовим рахунком НОМЕР_1 (а.с. 4-8), договором № 01/01-07 від 09.01.2007 року про транспортування та розподіл теплової енергії у вигляді гарячої води (а.с. 14), відповідними додатковими угодами (а.с. 20-22).

Відповідно до наданого розрахунку позивачем згідно з уточненої позовної заяви, сума заборгованості за надані послуги теплової енергії в період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року становить 2 264 грн. 66 коп. (а.с. 57).

У відповідності до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленими порядку тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Житлового Кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Відповідно до пункту 21 зазначених Правил у разі відсутності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання.

Також при прийнятті рішення судом береться до уваги додаткова угода № 7 від 22 жовтня 2009 року, укладена між відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго»та Дніпропетровським комунальним підприємством теплових мереж «Дніпротепломережа», відповідно до якої пункт 13.1 договору № 01/01-07 від 09.01.2007 року змінено та встановлено: строк дії даного договору з 01.01.2007 року по 31.10.2009 року.

Даючи правову оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача, оскільки було встановлено, що в дійсності відповідачі не виконали покладених на них обов'язків щодо оплати комунальних послуг за теплову енергію, що ними були отримані, наслідком чого стало утворення заборгованості, розмір якої вірно розраховано позивачем у відповідності до положень законодавства.

Розглядаючи заяву про застосування наслідків спливу позовної давності суд виходить з наступного.

В ст. 256 ЦК України зазначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки для спірних правовідносин не передбачена спеціальна позовна давність, що визначена в ст. 258 ЦК України, строк позовної давності для неї складає три роки.

У відповідність до ч. 2, ч. 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

19 грудня 2011 року Публічним акціонерним товариством «Дніпроенерго»була подана до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 3 454 грн. 99 коп., судового збору в розмірі 91 грн. 10 коп., а разом 3 549 грн. 09 коп.

Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 22 грудня 2011 року було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 3 454 грн. 99 коп., судового збору в розмірі 94 грн. 10 коп., а разом 3 549 грн. 09 коп., який 10 лютого 2012 року за заявою боржника ОСОБА_2 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська був скасований.

Тому, суд вважає, що з 19 грудня 2011 року строки позовної давності для звернення позивача із позовом до суду перервані, саме з цієї дати перебіг строків позовної давності почався заново, оскільки позивач реалізував своє право на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, що суд за аналогією закону прирівнює до пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, як зазначено в ч. 2 ст. 264 ЦК України.

Застосування аналогії закону в спірних правовідносинах зумовлюється тим, що позивач процесуально був позбавлений можливості захистити свої права шляхом пред'явлення до суду саме позовної заяви, попередньо не звернувшись із заявою про видачу судового наказу, що закріплено ч. 3 ст. 118 ЦПК України, за змістом якої позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що вимоги пред'явлені за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року знаходяться в межах строків позовної давності.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати по справі підлягають стягненню із відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення солідарно заборгованості за теплову енергію в сумі 2 264 грн. 66 коп. -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»заборгованість за теплову енергію за період з 01.11.2008 року по 31.10.2009 року в сумі 2 264 грн. 66 коп.

Стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по справі в сумі 214, 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Г.В. Бєсєда