У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
20.12.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Феєра І.С. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2,за участю прокурора Міцовда К.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційними скаргами представника за довіреністю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2012 року.
Даними постановами відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення строку на оскарження вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.09.2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та визнано апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що не підлягають розгляду.
Постанови мотивовані тим, що апелянти у справі по обвинуваченню ОСОБА_7 не є учасниками кримінального процесу, а тому у відповідності до ч.2 ст. 353 КПК України не мають права звертатися до суду з клопотанням, який постановив вирок про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В апеляційних скаргах на ці постанови представник по довіреності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить прийняти апеляційні скарги до розгляду, постанови суду від 18.10.2012 року скасувати, оскільки кримінально - процесуальним законодавством не передбачено залишення апеляції без розгляду з мотивів наведених суддею. Вважає, що винесені постанови є такими, що суперечить Конституції України, положенням міжнародно - правових нормативних актів, підписаних Україною, в тому числі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положенням кримінального та кримінально - процесуального законодавства України. Апелянти ОСОБА_3 та його покійна дружина, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були залучені слідством до участі у справі і не приймали участь в досудовому слідстві у цій справі. Суд також не залучив апелянтів до участі в справі. З оскаржуваного вироку та матеріалів справи вбачається, що на майно, яке на думку суду підлягало конфіскації є власники, якими виступали ОСОБА_8 (покійна дружина ОСОБА_3), ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Апелянти вважають, що постановленим у справі вироком, суд першої інстанції вирішив питання щодо прав та обов»язків, а також щодо їх права власності на придбане ними в передбаченому законом порядку майно. Постанови фактично мотивовані посиланням на положення ст. ст. 348 та 353 КПК України. Відповідно до положень п.12 ст.348 КПК України, апелянти є такими особами, що мають право подавати апеляційні скарги на вирок суду.
-2-
Заслухавши доповідь судді щодо змісту постанов суду від 18.10.2012 року, доводи апеляції, промову прокурора, який вважає апеляційні скарги безпідставними, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що вони не підлягають до задоволення з таких підстав.
За ст. 32 ч.1 п.8 КПК України учасниками процесу є обвинувачений, підозрюваний, захисник, а також потерпілий, цивільний позивач, цивільній відповідач та їхні представники.
Відповідно до вимог статті 348 КПК України визначено коло осіб, які мають право подавати апеляції на судові рішення, постановленні судом у кримінальній справі.
Згідно частини 2 статті 353 КПК України у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини 4 статті 353 КПК України за результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновлює пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що апелянти відповідно до вимог ст. 348 КПК України не відносяться до кола осіб, які мають право відповідно до вимог ч.2 ст. 353 КПК України звертатися з клопотанням до суду, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки із матеріалів кримінальної справи встановлено та стверджено представником апелянтів ОСОБА_9 те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 учасниками кримінального процесу у справі по обвинуваченню ОСОБА_7 не були, але були допитані на досудовому слідстві в якості свідків та отримали на відповідальне зберігання речові докази.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотань апелянтів про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.09.2009 року та визнав апеляційні скарги такими, що не підлягають розгляду.
На підставі вищенаведеного, апеляційні скарги представника ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2012 року до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд ,-
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5- ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2012 року про відмову в задоволенні клопотання про відновлення строку на оскарження вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.09.2009 року у кримінальній справі №1-194/09 та визнання апеляцій такими, що не підлягає розгляду - залишити без зміни.
Судді: