Справа № 22-ц - 5482/2006 р. Головуючий 1 інст. Савченко Г.М.
Категорія спадкування Доповідач ЛуспеникД.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 р.
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Луспеника Д.Д.,
суддів - Яцини В.Б., Швецової Л.А.,
при секретарі - Шевченко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2005 р. по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення цього ж суду від 21 червня 2004 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку в порядку спадкування за законом,
встановила: У червні 2004 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі вказаними вище позовними вимогами.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2004 р. вказані позовні заяви задоволені. Суд визнав за ОСОБА_2 та ОСОБА_3., за кожним, право власності на 1/2 частину жилого будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_4.. Рішення суду набрало чинності, в апеляційному порядку не оскаржувалось.
У серпні 2005 р. до суду звернулася ОСОБА_1 із заявою про перегляд зазначеного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що судом не було враховано наявність заповіту, складеного 19.06.1989 р. спадкодавцем ОСОБА_4 на ім'я свого сина ОСОБА_5 який є її чоловіком та помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Тому вона є його спадкоємцем і має право на 1/3 частину спірного будинку. Позивачі знали про наявність такого заповіту і умисно не повідомили про це суд. Крім того, судом до участі у справі не було притягнуто Височанську селищну раду, на території якого розташований спірний будинок, оскільки позивачі своєчасно не ступили у спадкування. Зазначені обставини заявник вважає істотними, що не були і не могли бути їй відомі при розгляді справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2005 р. ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд через допущені судом порушення норм процесуального права.
При цьому вказується на ті ж обставини, що зазначені нею у заяві про перегляд судового рішення, що, на її думку, є нововиявленими для справи обставинами.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, районний суд виходив з того, що сама по собі наявність заповіту спадкодавця, про який суду не було відомо, не є підставою для скасування рішення, оскільки спадкоємець при житті не вчинив дій на прийняття спадщини, а тому і заявник не має права на спадщину.
Проте повністю погодитись з таким висновком суду не можна.
Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена по суті вірно, однак її мотивування, внаслідок чого суд прийшов до відповідного висновку, не відповідають вимогам закону, тому ухвала суду підлягає зміні, відповідно до п. 2 ст. 312 ЩІК України.
Згідно зі ст. 361 ЩІК України підставами для перегляду рішень і ухвал, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, за п. 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Саме на цю норму права посилається заявник.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 р. № 1 з відповідними змінами „Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановления рішення, ухвали, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановления рішення обставини^ а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог ст. 15 ІЩК України (1963 p.).
Наведені заявником і зазначені вище обставини правильно судом першої інстанції не враховані як нововиявлені.
Однак, суд першої інстанції при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами вийшов за межі своєї компетенції і, замість того, щоб встановити факт наявності нововиявленої обставини, фактично дав оцінку своєму рішенню, виступивши в ролі суду апеляційної інстанції. При цьому суд оцінив наявність не врахованого ним при ухваленні рішення в 2004 р. заповіту, дослідив докази та дійшов висновку, що і при наявності такого заповіту, як спадкоємець ОСОБА_5 так і її дружина, заявник у справі, не мали б права на частину спадщини, частину будинку.
Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що п. 1 ч. 2 ст. 361 ЩІК України вказує на те, що з заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, якими є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Тобто, мається на увазі особи, які звертались до суду з позовом, який був вирішений судом, але ці обставини їм не були відомі. Саме про це зазначається в ч. 1 ст. 362 ЦГЇЇС України, який діє на час розгляду справи, і ч. 1 ст. 347-3 ЦПК 1963 p., який діяв на час звернення заявника до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з позовом до суду не зверталась, вона не є особою, яка брала участь у справі.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1, вважаючи, що її права порушені ухваленим 22.12.2005 р. рішенням суду, мала право на подання апеляційної скарги з одночасним проханням про поновлення строку на подання апеляції, мотивуючи причину його пропуску.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. З ч.2 ст. 307, п. 2 ст. 312, 313, 315, 317 ЦПК України, судова колегія судової палати,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2005 р. змінити.
Відмовити ОСОБА_1 у перегляді рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 червня 2004 р. у зв'язку з тим, що вона не брала участі при розгляді справи.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.