Справа №1490/5130/12 19.11.2012 19.11.2012 19.11.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22 -ц-1490/3376/12 Суддя суду першої інстанції Притуляк І.О.

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2012 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Белеверя В.А.,

за участі: представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 вересня 2012 року, постановлену по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу недійсним та витребування майна,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 і ОСОБА_4, в якому просила визнати недійсним договір купівлі - продажу зернозбирального комбайну, що укладений 21 жовтня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, а також витребувати спірне майно у ОСОБА_4

06 вересня 2012 року ОСОБА_6 в особі свого представника ОСОБА_3, надала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на зернозбиральний комбайн марки CLAAS LEXION 570, заводський номер НОМЕР_2 двигун номер НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску та заборонити ОСОБА_4 здійснювати його відчуження будь - яким способом. При цьому, в заяві позивачка посилалася на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 вересня 2012 року заява ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволена в повному обсязі та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно та заборонено ОСОБА_4 вчиняти дії щодо відчуження спірного майна.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду, як незаконну та постановлену з порушення норм процесуального права.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржену ухвалу суду першої інстанції залишити без зміни, оскільки суд постановив її з додержанням норм процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або, взагалі, зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його вірним, обґрунтованим й законним.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч.3 ст.151 ЦПК України).

За правилами п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Згідно роз'яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя (суд) розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позовних вимог ОСОБА_6 є зернозбиральний комбайн марки CLAAS LEXION 570, заводський номер НОМЕР_2 двигун номер НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, зареєстрований 22 жовтня 2011 року за ОСОБА_4 на підставі довідки - рахунка ТО №046051 від 21 жовтня 2011 року.

На теперішній час, відповідач ОСОБА_4 заперечує можливість його повернення, мотивуючи це тим, що він є добросовісним набувачем вказаного майна.

За таких обставин і, у разі задоволення позову, може постати питання про примусове виконання рішення суду.

Відсутність арешту щодо нього, дає власнику можливість відчужити його на користь інших осіб, що зробить неможливим, у разі ухвалення рішення на користь позивача, виконання його по даній справі.

З метою недопущення цього, суд, не тільки міг, але й зобов'язаний був накласти арешт на названий об'єкт рухомості.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і районний суд, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 безпідставна та задоволенню не підлягає.

Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на те, що накладення арешту порушує його права, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки не знайшло свого підтвердження відповідними доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 вересня 2012 року не вбачається, оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог процесуального закону.

Керуючись ст.ст.307,312,315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді: