УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0608/2-1142/12

Категорія 30

17 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Товянської О.В., Зарицької Г.В.

з участю секретаря

судового засідання Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2012 року, -

встановила:

У червні 2012 року позивач звернулася з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь 1830,04 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 11.01.2012 року вона на власному автомобілі перебувала в АДРЕСА_1, відповідач безпричинно почав на неї кричати, ображав, а після чого почав бити у двері автомобілі, чим спричинив останньому механічні пошкодження, чим завдав матеріальних збитків.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто 1830,04 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, вирішено питання про стягнення судових витрат пропорційно до частки задоволених вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, де він просить рішення суду першої інстанції від 30.10.2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду викладенні в рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_2 не є власником транспортного засобу, а відтак не є належним позивачем і їй особисто будь-якої шкоди не спричинено.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст.ст. 59, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд приймає тільки ті докази, які стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як видно із матеріалів даної цивільної справи, матеріалів № 181 про відмову в порушенні кримінальної справи, адміністративної справи № 3-166/12 11 січня 2012 року близько 20 години в домогосподарстві ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мав місце конфлікт, в наслідок чого останнім було пошкоджено автомобіль Galant», який належить на праві власності ОСОБА_5 та на момент виникнення конфлікту володільцем якого на законних підставах була ОСОБА_2

По заяві позивача проводилась перевірка органами внутрішніх справ, за наслідками якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 194, 296 КК України, проте вбачається адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП. Згідно постанови Житомирського районного суду від 19.01.2012 р. ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що підтверджує наявність вини відповідача у заподіянні позивачці матеріальної та моральної шкоди.

Вимогами ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно обґрунтував своє рішення посилаючись на те, що позивачами у справах про відшкодування шкоди можуть бути фізичні та юридичні особи, яким завдано майнової шкоди,у тому числі власники та володільці майна, фізичні особи, яким заподіяно моральну шкоду. Крім того, у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року надано приблизний перелік володільців джерел підвищеної небезпеки, до яких зокрема, належать власники джерел підвищеної небезпеки … організації та громадяни, що володіють джерелами підвищеної небезпеки на підставі відповідних договорів … громадяни, які мають доручення на керування транспортними засобами, тощо. Також доказами, що підтверджують правову підставу володіння автомобілем, можуть бути свідоцтво про реєстрацію автомобіля або документ, що підтверджує право користування та (або) розпорядження вказаним автомобілем, і виданий на період дії такого документа тимчасовий реєстраційний талон, отримання якого не є обов'язковим і здійснюється за бажанням (Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою КМУ від 07.09.1998 р. за № 1388). Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_5 -власник автомобіля shi Galant»передала його у правомірне володіння своїй сестрі -позивачеві по справі ОСОБА_2, яка на момент виникнення конфлікту з ОСОБА_3 -відповідачем по справі - управляла ним та відповідно до положень ст.ст. 395-396 ЦК України має право на захист свого речового права. При цьому судом першої інстанції встановлено, що сукупність повноважень, наданих власником позивачеві, вказує на наявність повноважень, властивих володільцю.

Як вбачається з матеріалів справи, всі витрати на ремонт автомобіля Galant»понесла ОСОБА_2, яким вона володіє на відповідній правовій підставі. Відтак, у неї є речове право на пред'явлення позову про відшкодування шкоди завданою неправомірними діями ОСОБА_3 та нею доведено, що саме їй завдано таку шкоду.

Таким чином, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді