ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2008 р. Справа № 52/122-08
вх. № 3864/4-52
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився; відповідача -ОСОБА_1, за довіреністю № 1-юр від 10.10.2007р.;
розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_2, м. Харків
до ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство" м. Харків
про усунення перешкод та стягнення 279200,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить зобов"язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном, яке належить йому на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а саме: відкритою стоянкою площею 19000 кв.м., резервуарами 25 куб.м. в кількості 7 штук, ємностями 50 куб.м. кількістю 5 штук та іншим майном, що позивачу належить на підставі договору від 28.12.2006р.; зобов"язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування нерухомим майном, яке належит позивачу на підставі договору безоплатного користування майном від 01.07.2006р. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 а саме: виробничий корпус (літ. А-2, площею 1492,9 кв.м.), будівля трансформаторної підстанції (літ. З-1, площею 99,6 кв.м.), контрольно-пропускний пункт (літ. Б-1, площею 25,7 кв.м.), механічна майстерня (літ. Е-1, площею 505,9 кв.м.), склад запасних частин (літ. Г-2, площею 168,4 кв.м.), склад (літ. И-1, площею 32,0 кв.м.), будівля (літ. Д-1, площею 429,8 кв.м.), механічна мийка (літ. Ж-1, площею 121,5 кв.м.) паливно-заправний пункт (літ. В-1, площею 39,5 кв.м.); стягнути з відповідача на користь відповідача 259200,00 грн. збитків; Стягнути 20000 грн. як відшкодування моральної шкоди.
Представник позивача в судовому засіданні 14.08.2008 року надав письмові пояснення для залучення до матеріалів справи (вх. №14610) та заявив клопотання про витребування у відповідача копій документів, підтверджуючих право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1(вх. №14609).
Представник відповідача не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.
Судом задоволено клопотання позивача як законне та обґрунтоване та оголошена перерва в судовому засіданні з 14.08.2008 року до 19.08.2008 року.
В судовому засіданні 19.08.2008 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав для залучення до матеріалів справи пояснення з копіями документів в їх обґрунтування ( №15505).
Представник відповідача проти вимог заявленого позову заперечував в повному обсязі, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №14434), зазначив, що ВАТ „ХАТП” не здійснює щодо вказаного позивачем рухомого майна ніяких дій - не володіє, не користується, не розпоряджається, наголосив, що відповідачем не чиниться жодних перешкод в користуванні майном зазначеним позивачем та будь - яких вимог з цього приводу на адресу ВАТ „ХАТП” не надходило. Також повідомив суд, що нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відчужене ним ТОВ „Будівельник ХХІ” за договором купівлі-продажу від 18.12.2007 року, після вилучення майна за рішенням суду в порядку виконавчого провадження. Надав для залучення до матеріалів справи копію державного акта на право постійного користування землею №545 від 21.04.1999 року (вх. №15506) та заявив клопотання про надання йому часу для ознайомлення з документами наданими позивачем.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.08.2008 року до 26.08.2008 року, яка була продовжена до 28.08.2008 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.
Суд вислухавши представників сторін розглянувши матеріали справи в їх сукупності встановив.
За договором купівлі-продажу майна від 28.12.2006 року ТОВ „Автотранспортна колона №1” продало, а ФОП ОСОБА_2 придбав у власність наступне рухоме майно: зовнішнє електроосвітлення (залізобетонні опори) кількістю 7 (сім) штук, зовнішню тепломережу на низьких опорах - 500 (п'ятсот) метрів, відкриту стоянку 19000 (дев'ятнадцять тисяч) кв. м, резервуари 25 (двадцять п'ять) куб. м, кількістю 7 (сім) штук, ємність 50 (п'ятдесят) куб. м. кількістю 5 (п'ять) штук, сантехкабіну залізобетонну - 1 (одна) шт., зовнішню залізобетонну огорожу - 1000 (тисяча) метрів, яке розташовується за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 2 Г. Актом прийому-передачі від 28.12.2006 року наведене майно було передане покупцю. Додатковою угодою від 01.10.2007 року до договору купівлі -продажу сума об'єкту продажу уточнена у розмірі 750000грн. Наведена сума згідно платіжного доручення №41 від 03.10.2007 року була перерахована продавцю покупцем.
01.07.2006 року між ОСОБА_3та ФОП ОСОБА_4 був підписаний договір безоплатного користування нерухомим майном, а саме нежитлових будівель: виробничий корпус (літ. А-2, площею 1492,9 кв.м.), будівля трансформаторної підстанції (літ. 3-1, площею 99,6 кв.м.), контрольно-пропускний пункт (літ Б-1, площею 25,7 кв.м.), механічна майстерня (літ. Е-1, площею 505,9 кв.м.), склад запасних частин (літ. Г-2, площею 168,4 кв.м.), склад (літ. И-1, площею 32,0 кв.м.), будівля (літ. Д-1, площею 429,8 кв.м.), механічна мийка (літ. Ж-1, площею 121,5 кв.м.), паливно-заправний пункт (літ. В-1, площею 39,5 кв.м.), розташовані за адресою: місто Харків, вул. Плиткова, 2-г. Строк користування, згідно пункту 4.1. договору, визначено сторонами в 3 роки з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі.
Постановою №388/10-07 від 12.12.2007 року державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції відкрите виконавче провадження №388/10-07 з примусового виконання виконавчого листа №2-577/07 виданого 11.12.2007 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова про витребування уОСОБА_3 на користь ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство” нежитлові приміщення: виробничий корпус (літ. А-2, площею 1492,9 кв.м.), будівля трансформаторної підстанції (літ. 3-1, площею 99,6 кв.м.), контрольно-пропускний пункт (літ Б-1, площею 25,7 кв.м.), механічна майстерня (літ. Е-1, площею 505,9 кв.м.), склад запасних частин (літ. Г-2, площею 168,4 кв.м.), склад (літ. И-1, площею 32,0 кв.м.), будівля (літ. Д-1, площею 429,8 кв.м.), механічна мийка (літ. Ж-1, площею 121,5 кв.м.), паливно-заправний пункт (літ. В-1, площею 39,5 кв.м.), розташовані за адресою: місто Харків, вул. Плиткова, 2-г, шляхом передачі. Та встановлено боржнику - ОСОБА_3 строк для добровільного виконання до 18.12.2007 року.
18.12.2007 року в ході проведення виконавчих дій нежитлові приміщення за переліком вказаним у виконавчому листі №2-577/07 виданим 11.12.2007 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, витребувані у примусовому порядку та передані стягувачу, про що складено відповідний акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу (ІНФОРМАЦІЯ_1від 18.12.2007 року. Постановою від 19.12.2007 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-577/07 закінчено.
18.12.2007 року ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство” (продавець) передало у власність, а ТОВ „Будівельник ХХІ” прийняло у власність за договором купівлі-продажу №6722, нежитлові будівлі вилучені у ОСОБА_3 в порядку виконавчого провадження.
18.12.2007 року ОСОБА_4 звернувся до Начальника Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця з приводу недопущення позивача до належного йому нерухомого майна розташованого на території майнового комплексу АДРЕСА_1. У відповіді начальника Орджонікідзевського ВДВС від 20.12.2007 року на скаргу позивача, повідомлено, що майно вказане в договорі купівлі-продажу рухомого майна від 28.12.2006 року, що належить ОСОБА_4 та не є предметом виконання державним виконавцем не чипалося, перешкоди праву володіння або користування власника майна не чинились, доступ власника до майна обмежений не був.
02.01.2008 року державний виконавець Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції повідомив позивача та відповідача, що 25.01.2008 року, з метою передачі зберігачем майна його власнику, буде знаходитись за по вул. Плитковій, 2г.
Відповідно до акту від 25.01.2008 року, за участю державних виконавців та представників ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_4,ОСОБА_5 на території стоянки в приміщенні, де знаходились бухгалтерські документи ФОП ОСОБА_2, документів не виявилось.
Рішенням Верховного суду України від 16.04.2008 року у справі за позовом ВАТ „ХАТП” доОСОБА_2., ТОВ „Автотранспортна колона №1”, ОСОБА_3, ЗАТ „ОТП Банк”, рішення Орджонікідзевського районного суду від 15.06.2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25.11.2007 року, в межах яких проводились виконавчі дії, скасоване.
Суд розглянув вимоги заявленого позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
В обґрунтування заявленого позову в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання належним йому рухомим майном та нерухомим майном яке знаходиться у нього в користуванні, заявником до матеріалів справи не надано жодного документів на підтвердження наявності цих перешкод та здійснення їх саме відповідачем.
Наданий до матеріалів справи акт від 18.12.2007 року свідчить про недопущення ОСОБА_3 на територію поАДРЕСА_1для проведення виконавчих дій згідно рішення Орджонікідзевського суду.
Лист від 29.07.2008 року направлений позивачем на адресу відповідача 29.07.2008 року під час розгляду справи в суді і сам по собі не являється доказом на підтвердження чинення позивачу перешкод.
Копії актів від 25.04.2008 року та від 21.01.20908 року також не можуть бути прийняті судом до уваги оскільки являються односторонніми.
Телеграми від 23.05.08р., 26.05.2008 р., 18.06.08р, листи №313 від 12.05.2008 року, №306 від 05.05.2008 року, №311 від 08.05.2008 року, №321 від 23.05.2008року направлені відповідачем також не являються належним доказом по цій справі оскільки адресовані ФОПОСОБА_2. в той час як позивачем по справі є ФОП ОСОБА_4
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням наведених положень законодавства позивачем не доведено суду наявності чинення відповідачем перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання визначеним в позові рухомим майном, з огляду на що в цій частині позову належить відмовити.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права користування нерухомим майном на підставі договору безоплатного користування майном від 01.07.2006 року, слід зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи, за договором купівлі-продажу №6722 від 18.12.2007 року ВАТ „Харківське автотранспортне підприємство” відчужило, а ТОВ „Будівельник ХХІ” прийняло у власність, нежитлові будівлі вилучені у ОСОБА_3 в порядку виконавчого провадження та перешкоди у користування яким просить усунути позивач.
Усунення перешкод в користуванні майном за своєю правовою природою є негаторним позовом, який спрямований на захист прав власника (користувача) від таких посягань, які не пов'язані з позбавленням власника володіння майном, але створюють перешкоди власнику в реалізації його правомочностей щодо цього майна.
З урахуванням відчуження майна відповідачем ТОВ „Будівельник ХХІ”, тобто вибуття майна з володіння та користування як позивача так і відповідача воно може бути витребуване, при необхідності, у особи яка на даний момент придбала його у власність.
Зважаючи на наведене позивачем вибрано спосіб захисту права, якій не відповідає обставинам справи та підставам заявленого позову і крім того, заявлений до неналежного відповідача, у урахуванням чого в цій частині позову належить відмовити.
Також позивачем заявлені до стягнення з відповідача збитки у розмірі 259200грн., які складаються з сум упущеної вигоди за договорами оренди належної йому відкритої стоянки площею 19000 кв.м. А саме: договором оренди стоянки загальною площею 1350 кв.м від 1 січня 2007 року між ним та ТОВ «Спецтрансавто». Згідно пункту 5.1, якого розмір орендної плати складав 27000,00 грн. на місяць з сумою збитків з 18.12.2007 року по теперішній час у розмірі 162000,00 грн. (27000,00 х 6 місяців). Договір оренди між ним та ФОП ОСОБА_2 01.01.2007 року стоянки площею 270 кв.м. Згідно пункту 5.1. Договору розмір орендної плати складав 5400,00 грн. на місяць. Сума збитків за цим договором заявлена у розмірі 32400,00 грн. (5400,00 х 6 місяців). Договір оренди від 01.11.2007 року між ФОП ОСОБА_2 С.В. та ТОВ «МІКАЕЛЬ-ТЕ» стоянки площею 270 кв.м. Згідно пункту 5.1. Договору розмір орендної плати складав 5400,00 грн. на місяць. Сума збитків за цим договором визначена у розмірі 32400,00 грн. (5400,00 х 6 місяців). Договір оренди від 01.01.2007 року між ФОП ОСОБА_2 С.В. та ТОВ „UG SNTERNATIONAL”, стоянки площею 270 кв.м. Згідно пункту 5.1. Договору розмір орендної плати складав 5400,00 грн. на місяць. Сума збитків за цим договором визначена у сумі 1400,00 грн. (5400,00 х 6 місяців).
Також позивачем заявлена до стягнення сума реальних прямих збитків у розмірі 203458,51грн., які він поніс перед банківською установою в зв'язку з підписанням кредитного договору № 196/Р-07 від 27 вересня 2007 року з ПриватБанком на суму 250000,00 доларів США.
Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Предметом доказування при розгляді даної категорії спорів є наявність у поведінці відповідача складу цивільно-правової відповідальності. Зокрема, умовами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина.
З урахуванням обставин викладених вище позивачем не доведено суду наявності в діях відповідача складу цивільно-правової відповідальності, а саме протиправності його поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини, з огляду на що суд вважає за необхідне відмовити позивачу в позові в частині стягнення спричинених збитків у розмірі 259200грн.
Слід зазначити, що згідно розрахунку наданого позивачем сума не отриманого прибутку склала 259200грн., збитки понесені у зв'язку з погашенням кредиту - 203458грн., сума недотриманого прибутку 55741,49грн. В той же час позивачем заявлена до стягнення сума у розмірі 259200грн.
Крім того, позивачем заявлено до відшкодування з відповідача сума моральної шкоди у розмірі 20000грн.
Згідно з пункту 9 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільного права або інтересу визначено -відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Пунктами 1,2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України зазначено, що моральна шкода полягає в:
- у фізичному болю, стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я;
- у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В обґрунтування цієї частини позовних вимог позивач посилається на те, що протиправні дії відповідача істотно порушили його ділову репутацію, як особи, що здійснює підприємницьку діяльність, чим йому завдано моральну шкоду.
Враховуючи обставини викладені раніше, а саме недоведеності наявності в діях відповідача складу цивільно-правової відповідальності: протиправності його поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою та з урахуванням того, що позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження спричинення шкоди його діловій репутації суд вважає за необхідне відмовити позивачу в цій частині позовних вимог.
Відповідно до положень статей 44,49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 22, 23, 391 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
28.08.2008р.
Суддя
справа №52/122-08