Справа № 11 - 547/06 Головуючий по 1 інстанції Лапін О.Ф.
Категорія: ч. 2 ст. 153 КК України Доповідач Оксентюк В.Н.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк ' 31 жовтня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Оксентюка В.Н.
суддів: Лозовського А.О., Опейди В.О.
за участю прокурора: Скучинського Є.М.
захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4
засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2
законних представників: ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію старшого помічника Ковельського міжрайонного прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду від 11 серпня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель АДРЕСА_1 Волинської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, раніше не судимий
- засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 153 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_1покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_1звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи. Покладено на ОСОБА_7обов'язок по нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженець та меніканець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень вечірньої школи м. Ковеля, не одруженого, раніше не судимого
- засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_2покарання у вигляді позбавлення волі на строк З (три) роки.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_2звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном в 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи. На ОСОБА_6 покладено обов'язок по нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
Стягнуто з ОСОБА_1та ОСОБА_2на користь ОСОБА_85 000 (п'ять тисяч) моральної шкоди солідарно.
Стягнуто з ОСОБА_1та ОСОБА_21 280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. вартості лікування потерпілого від злочину, солідарно.
Постановлено у разі відсутності у ОСОБА_1та ОСОБА_2майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, відшкодування покласти на їх батьків - ОСОБА_7 та ОСОБА_6.
Стягнуто з ОСОБА_1на користь держави судові витрати по справі пов'язані із проведенням судово-психіатричної експертизи в розмірі 256 (двісті п'ятдесят шість) грн.. 90 (дев'яносто) копійок.
Міру запобіжного заходу до набранням вироку законної сили ОСОБА_2залишено попередню - підписку про невиїзд, а ОСОБА_1змінено з тримання під варти на підписку про невиїзд та звільнено засудженого з-під варти в залі суду.
Вироком вирішено долю речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 26 квітня 2006 року біля 20 год. разом з неповнолітнім ОСОБА_2 та особою, щодо якої кримінальна справа закрита і застосовані заходи примусового виховного характеру, знаходячись на березі річки Турія в м. Ковелі з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, умисно нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_9, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_2 та особою, щодо якої кримінальна справа закрита і застосовані заходи примусового виховного характеру 26 квітня 2006 року біля 20 год. на березі річки Турія в м. Ковелі погрожуючи застосуванням насильства задовольнив статеві пристрасті неприродним способом з ОСОБА_9Неповнолітній ОСОБА_2 та особа, щодо якої кримінальна справа закрита і застосовані заходи примусового виховного характеру, свої злочинні дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті неприродним способом до кінця не довели, з причин незалежних від їх волі, оскільки були виявленні братом потерпілого, який присік їх дії.
В поданій апеляції старший помічник Ковельського міжрайонного прокурора, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засуджених ставить питання про скасування вироку Ковельського міськрайонного суду за м'якістю покарання. Апеляцію мотивує тим, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених, судом не враховано тих обставин, що засудженні характеризуються з негативної сторони та перебувають на обліку в відділі кримінальної міліції, в зв'язку з чим, судом безпідставно застосовано ст.ст. 75, 104 КК України.
В запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду залишити без змін а апеляцію прокурора без задоволення. Вину у вчинених злочинах визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Просить врахувати його вік, те, що навчається у ІНФОРМАЦІЯ_2, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Просить апеляцію залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції та заперечення на неї, прокурора, який апеляцію підтримав, засуджених, їх захисників та законних представників, які проти апеляції заперечили і просили залишити її без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочинів при обставинах, викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що по суті не заперечується в апеляції.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 153 КК України та засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК є правильною.
Обрана засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міра покарання судом першої інстанції визначена правильно, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчинених ними злочинів, даних про їх особи, пом'якшуючі їх вину обставини, зокрема, ОСОБА_1 вчинення злочинів у неповнолітньому віці, щире каяття та відшкодування збитків, а ОСОБА_2 вчинення злочинів у неповнолітньому віці та відшкодування завданих злочином збитків.
При обранні міри покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував всі обставини справи, в тому числі пом'якшуючі обставини, і обґрунтовано прийшов до висновку про те, що їх виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши ст. 75 КК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає обставин для скасування вироку з підстав зазначених в апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Ковельського міськрайонного суду від 11 серпня 2006 року відносно ОСОБА_1та ОСОБА_2залишити без змін, а апеляцію старшого помічника Ковельського міжрайонного прокурора - без задоволення.
Головуючий В.Н.Оксентюк
Судді А.О. Лозовський, В.О. Опейда
Суддя апеляційного суду
Волинської області В.Н.Оксентюк