УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 року Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Парапана В.Ф.

Суддів: Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.

При секретарі: Яні Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 квітня 2006р. у справі за позовом відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до ОСОБА_1 про стягнення суми,-

В С ТАН О В И Л А :

У липні 2005р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягненая 155 грн. 60 коп., мотивуючи його тим, що ОСОБА_1. є приватним підприємцем, використовує працю найманих працівників, тому повинеія сплачувати страхові внески, але цього не робить, унаслідок чого в  період з  01.10.2001р. по 31.12.2004р. він має заборгованість на суму 140 грн. 28 коп., а з урахуванням пені   -   155   грн.   60   коп.

Відповідач позов не визнав, вказуючи на те, що він є платником єдиного  податку.

Рішенням суду від  10.04.2006р.   позов  задоволено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на незаконність   та  необґрунтованість  рішення  суду першої   інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з*явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що підприємець ОСОБА_1. зобов*язаний сплачувати страхові внескі за працівників, які працюють у нього за трудовими договорами і правових підстав для звільнення позивача від цього обов*язку немає.

Колегія суддів вважає, правильним зазначений висновок суду, оскільки він відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Справа №22-4982/2006р.                                Головуючий у 1 інстанції: Швець В.М.

Категорія -                  42                                                                   Доповідач:  Парапан В.Ф.

З матеріалів справи убачається, що відповідач з серпня 1998р. є суб*єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи і з вересня 2001р. використовує працю найманого працівника, але на порушення ст.ст.10, 45 Закону України від 23 вересня 1999р. W1105-XIV "Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", за період з 1.10.2001р. по 31.12.2004р. не сплачував страхові внески на суму 140 грн. 28 коп.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему опадаткування, обліку та звітності суб*єктів малого підприємництва" збір до Фонду ССНВПЗ не входить до зборів та податків, що включені до єдиного податку, платником якого є відповідач.

Посилання ОСОБА_1. у апеляційній скарзі на те, що він не запрошувався до Фонду та що у нього не проводилися перевірки не звільнює його від обов*язку сплатити зазначені кошти.

За таких обставин колегія суддів погоджується з ухваленим рішенням, оскільки воно є законним і обгрунтованим, а тому підстав для його скасування або зміни немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.1, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 квітня 200броку залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн. 00 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.