Справа №22-2828/2006 рік Головуючий у суді 1-й інстанції Бжассо Н.В.
Суддя-доповідач Ісаєва Н.В. УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі: Головуючого -Ісаєвої Н.В. Суддів: Громіка Р.Д., Варикаши О.Д. при секретарі - Зелінському О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2. на рішення Київського районного суду м. Одеси ви 31.03.2006р по справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з вищеназваним позовом до ОСОБА_2.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач на протязі тривалою часу вертався з заявами, скаргами та іншими зверненнями до установи де працював позивач. Як вважав позивач в своїх зверненнях відповідач принижував його честь і гідність та ділову репутацію, зазначаючи в них інформацію, яка не відповідає дійсності. Позивач та його представник також повідомили суд, що ці звернення стали підставою для службової перевірки Інспекції по особистом) складу УМВС України в Одеській області на протязі 2-х місяців, за результатами якої факти скарг не підтвердилися.
Відповідач позов не визнав.
Відповідач також надав суду зустрічний позов про захист честі гідності та ділової репутації і стягненні моральної шкоди.
Рішенням суду позов ОСОБА_1. задоволено частково. у задоволені позовних вимог ОСОБА_2. відмовленою.
На рішення Cудy ОСОБА_2 приніс апеляціну скаргу в яким присип. скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача. доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги. судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_2. суми моральної шкоди в
інший настійні не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як встановлено у судовому засіданні підставою для звернення до суду з боку ОСОБА_1. стала службова перевірка, проведена у його відношенні з 05.07.2004 року по 03.09.2004 року за заявою ОСОБА_3. Інспекцією по особистому складу УМВС України в Одеській області, та пояснення, які були дані у ході перевірки ОСОБА_2., а також його письмові звернення до прокурора області та начальника УМВС України в Одеській області.
Згідно дослідженого у судовому засіданні матеріалу службової перевірки співробітника УБОЗ УМВС України в Одеській області ОСОБА_1., вбачається, що 08.07.2004 року ОСОБА_2 дав письмові пояснення, про те, що позивач використовуючи сзоє службове становище знущається над своїми батьками, погрожує їм вбивством, займається крадіжкою кольорового металу у великих розмірах, організував збивання онука члена кооперативу «Радуга» ОСОБА_4., краде електроенергію з вказаного коонеративу, був причасним к крадіжки з кооперативу ємкості для води своїм тестем ОСОБА_5. Судом також встановлено, що крім позначених пояснень, у своєму зустрічному позову, ОСОБА_2. стверджує, що з переліченими зверненнями 13.08.2004 року, у період перевірки ОСОБА_1., він звертався до начальника УМВС України в Одеській області генерал-лейтенанта Епура Г.В.
Відповідно до висновку досліджених у судовому засіданні матеріалів перевірки відносно ОСОБА_1. від 03.09.2004 року : «1.3а порушення вимог п.2 Дисциплінарного статуту ОВС України, що виразилося в неупереджені дій ОСОБА_5., пов'язаних у самовільному розпорядженні майном. належність якого не визначена, оперуповноваженого в ОВС відділу оперативного прикриття і роботи з персоналом УБОЗ УМВС ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. розглянути на Раді зборів середнього та с"дршого начальницького складу УБОЗ УМВС. 2.Службовим розслідуванням інших порушень діючого законодавства з боку співробітника УБОЗ УМВС ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1. не встановлено. ...». У матеріалах перевірки також є довідка від 06.08.2004 року старшого інспектору з о/д ЮС УРП УМВС України в Одеській області майора міліції ОСОБА_9. про те, що у розмові «з ОСОБА_4., остання викладені відомості у поя сненні ОСОБА_2. категорично заперечила, при цьому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 вона не знає.».
Відповідно до ст..62 Конституції України особа вважається невинуватою у «Рішенні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде і ведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не забов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину.
Судом встановлено, що на момент поширення відомостей, що до скоєння ОСОБА_1. злочинів, обвинувачення йому не пред'явлено, відповідно і обвинувального вироку не постановлено. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. пояснили суду, що внаслідок перевірки по службі, позивач, зазнав моральні страждання, був порушений його звичайний порядок життя, йому доводилися доказувати, що він не є тією людиною, якою його виставляє відповідач.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного суду України п.З постанови від 28.09.1990 року № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і діллвої репутації громадян та організацій», під поширенням відомостей, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність та ділову репутацію, слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладених у характеристиках, заявах, листах адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб, або хоча б одній людині.
Ст..32 Конституції України гарантує кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сімї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, лзною збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно ч.І ст.270 ЦК України, ст..297 ЦК України фізична особа має право на повагу до гідності та честі, а у разі його порушення право на захист свого особистого немайнового права від противоправних посягань інших осіб. Відповідно до ст.. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації та її захисту у судовому порядку.
Таким чином, суд прийшов до вірного висновку, що відомості поширені ОСОБА_2. не є правдивими, а відповідно до ст..68 Конституції України кожен забов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Судом не прийняти до уваги доводи ОСОБА_2., що позивач є крадіжником, садистом, ОСОБА_8, у зв'язку з тим, що доказів, обвинувального вироку, в підтвердження цих обставин він суду не надав.
Таким чином відповідач, розповсюджуючи неправдиві відомості, принизив честь, гідність ОСОБА_1. та його ділову репутацію як співробітника правоохоронних органів, як людини. Надана ОСОБА_2. інформації привела до того, що правоохоронні органи провели внутрішню перевірку свого співробітника, яка не була пов'язана з виконуванням їм своїх професійних обов'язків, тому суд вважає за необхідним забов'язати відповідача, спростувати недійсні відомості у відношенні ОСОБА_1 шляхом направлення листа начальнику УМВС України в Одеській області згідно ч.7 ст.277 ЦК України, а саме спростовування недостовірної інформації.здійснюється у такий же спосіб, у якій вона була поширена.
Також судом на користь позивача з ОСОБА_2. стягнута компенсація за заподіяну моральну шкоду у розмірі 1700 гривень, колегія вважає за необхідне знизити цю суму до 700 гривень.
Керуючись ст.ст. 303, 304. 307 ч.І п.З, 313, 314 ч.2, 315 ЦПК України судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення в частині стягнення моральної шкоди зминівши розмір моральної шкоди до 700 гривень.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.