Справа №22-5123/2006 року Головуючий у суді 1 -й інстанції
Дорош В.В.
Суддя-доповідач Ісаєва Н.В. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого - Ісаєвої Н.В. суддів - Громіка Р.Д., Варикаши О.Д. при секретарі - Зелінському О.А.
розі дякувши У відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 28 лютого 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Ананьївського районного управління юстиції Одеської області про вчинені права власності на кошти затрачені на реконструкцію, ремонт приміщення та стягнення 38180 гривень. -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2004 року позивач звернулся до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що в травні 2002 року в м.Ананьєві між ним та начальникоми ВДВС Ананьївського управління юстиції згідно діючого законодавства був укладений усний договір, згідно якого йому на відповідальне зберігання, з правом послідуючого придбання передавалось арештоване майно, у зв'язку з ліквідацією СВК"Романівське" Ананьївського району, в тому числі приміщення молочнотоварної ферми № 2.
Виконуючи умови договору затратив власні кошти на суму 38480 гривень.
В період виконання даних робіт керівник ВДВС Ананьївського управління юстиції Тодорашко В.і. постійно підтримував та завіряв про виконання умов договору.але 20 03 2003 року випадково узнав про продаж приміщення МТФ№ 2 громадянину ОСОБА_2.
Відповідач ОСОБА_2. знаючи про витрачені кошти на ремонт та реконструкцію незаконно заволо.г,ів ""ним майном та категорично відмовляється повернути витрати
Керівництво ВДВС Ананьївського управління юстиції порушило діюче законодавство при продажу переданого йому на зберігання майна. Відповідачами спричинена матеріальна шкода на суму 38480 гривень.
Відповідач ОСОБА_2. не визнав позовні вимоги.
Представник відповідача ВДВС Ананьївського управління юстиції не визнав позовні вимоги.
Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.
На рішення суду позивач приніс апеляційну скаргу в який просип, рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд в інший суд першої інстанції..
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази
згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішзння з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне рішення по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ст.2 п.1 Закону України 'Про власність" Право власності-це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Згідно ст.12 п.2 Закону України"Про власність" Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві,індивідуальної праціпідприємницькоі діяльності „вкладення коштів у кредитні установи,акціонерні товариства.а також на майно,одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод,не заборонених законом.
В судовому засіданні встановлено: факт придбання певної кількості будівельних матеріалів ОСОБА_1 в період з 01.07.2002 року по 14.09.2002 року.( а.с. 16-18-1); факт заключения трудового договору 27.07.2002 року між ОСОБА_1 та виконавцями будівельних робіт ( а.с 13) та оплата і прийом виконаної роботи ( а.с. 13-1,14).
В судовому засіданні не встановлено передача власником у повне( часткове) господарське відання.оперативне управління або на іншій підставі передбаченій законом чи договором майна (кошт) ОСОБА_1. відповідачами.
Також в судовому засіданні не знайшло своє безспірнє і доказове підіверджекня вкладання кошт чи майна позивачем на ремонт,реконструкцію МТВ №2. Такими доказами не можуть бути протиречиві свідчення свідків,в частині строку виконання робіт,оплати.заключення договору із поясненнями позивача в судовому засіданні та наданими ним доказами, по строкам, оплати та заключения трудового договору.
При таких обставинах, суд вірно дійшов до висновку, що є всі підстави для відмови позивачу у його вимогах, щодо визнання за ним права власності на будівельні матеріали та витрачені кошти і компенсації витрат з указаних ним відповідачів.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303, ч.І п. 1 ст. 307. 308, 314 ч. 1 п. 1, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 28 лютого 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.