Справа № 412/15776/2012

Провадження № 2а/412/573/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мельниченко С.П.,

при секретарі Білодід Ю.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу супроводження РДПС ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Максименко Романа Валерійовича, третя особа Управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, як до адміністративного суду, з адміністративним позовом до старшого інспектора ДПС взводу супроводження РДПС ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Максименко Романа Валерійовича, третя особа Управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області в якому просить суд:

- визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 359832 від 30.11.2012 року нечинною;

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 359832 від 30.11.2012 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП відносно позивача за відсутності в його діях складу правопорушення.

В обгрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 30.11.2012 року відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП і в той же день відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення згідно якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 гривень.

Згідно вказаної постанови позивач 30.11.2012 року о 10-24 годин, керуючи автомобілем Мітсубісі Отлендер д/н НОМЕР_1 по Набережній Перемоги в м. Дніпропетровську не надав перевагу у русі автомобілю пожежної охорони з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та звукового сигналу, чим порушив вимоги п. 3.2. ПДР.

Позивач вважає дії відповідача необ'єктивними, а постанову такою, що не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав.

30.11.2012 року позивач рухався по Набережній Перемоги в м. Дніпропетровську в другому ряді чотирьохрядної в один бік дороги в напрямку вул. Космічної зі швидкістю близько 40 км/год. В цей час його випередив автомобіль ДАІ і співробітники ДАІ наказали зупинитись. Коли позивач зупинився, то помітив, що зупинився також автомобіль пожежної охорони, а працівники ДАІ повідомили позивача про те, що він не надав перевагу у русі автомобілю пожежної охорони з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та звуковим сигналом, чим порушив вимоги п. 3.2. ПДР. Зі вказаними обвинуваченнями позивач категорично не погодився про що вказав в протоколі про адміністративне правопорушення, однак інспектор знехтував цим та не зібравши жодних доказів винності позивача виніс оскаржувану постанову, яка підлягає скасуванню, так як відсутні докази винності позивача, передбачені ст. 251 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.

ІДПС Максименко Р.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що позивач рухався у крайній лівій смузі і після його зупинки пояснив, що просто не помітив автомобіль пожежної охорони, так як був зайнятий. Вважає свої дії правомірними, а постанову законною, а тому просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом по справі встановлено, що 30.11.2012 р. інспектором ДПС взводу супроводження РДПС ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Максименко Р.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого позивач 30.11.2012 р. о 10-24 годин, керуючи автомобілем Мітсубісі Отлендер д/н НОМЕР_1 на Набережній Перемоги в м. Дніпропетровську не надав перевагу у русі автомобілю пожежної охорони з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та звуковою сиреною, чим порушив п. 3.2. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність по ч. 3 ст. 122 КУпАП. (а.с. 7).

Суд вважає, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Посилання позивача на те, що інспектор відмовився допитати свідка суд не приймає до уваги, оскільки з протоколу та пояснень позивача, наданих в судовому засіданні, не вбачається, щоб він вимагав допиту свідків при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відразу після складання протоколу інспектором ДПС взводу супроводження РДПС ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Максименко Р.В. було винесено постанову серії АЕ1 № 359832 від 30.11.2012 р., згідно якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи постанову винесено відповідачем в межах його повноважень та у спосіб встановлений КУпАП, з урахуванням обставин, що мають значення для справи та необхідних доказів, з дотриманням необхідного балансу між вчиненим правопорушенням та покаранням, у присутності позивача та у строки встановлені КУпАП.

В той же час позивачем не надано доказів того, що постанова винесена відповідачем упереджено, не добросовісно, не розсудливо чи з порушенням дотриманням принципу рівності перед законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, що спростовує пояснення позивача данні в його позові, позивач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надав жодного доказу своєї невинності, в той час як сам протокол про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, вже являється доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Посилання позивача на те, що ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а отже позивач не повинен доводити свою провину, суд не приймає до уваги, оскільки в даних правовідносинах відповідач повинен довести правомірність своїх дій, а не обставини справи.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача інспектор ДПС взводу супроводження РДПС ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітан міліції Максименко Р.В. мав в наявності докази винності позивача: протокол про адміністративне правопорушення, а отже у відповідача були всі підстави для визнання позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП, що говорить про те, що підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення не має.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС взводу супроводження РДПС ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Максименко Романа Валерійовича, третя особа Управління ДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С.П. Мельниченко