Справа № 22-998\2006 рік                                              Головуючий у 1 інстанції Мохов Є.І.

Категорія 23                                                                                       Доповідач Кочегарова Л.М.

УХВАЛА

Іменем України

12  жовтня  2006  року колегія суддів судової палати у  цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Дяченка В.М., Кочегарової Л.М.

при секретарі Горбань К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачів на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 18 квітня 2006 року,

встановила:

У вересні 2003 року позивачі звернулися з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Рішенням Волноваського районного суду міста Маріуполя від 18 квітня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди вартість ремонту автомобіля в сумі 3767 грн.79 коп., у відшкодування моральної шкоди - 1500 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати 59 грн.50 коп. В решті частини позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять рішення скасувати і постановити нове рішення про задоволення їх вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, заперечення відповідача ОСОБА_5, який вважав, що рішення є законним, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Відповідно до п. З ст.ЗП ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2004 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 змінили свої позовні вимоги про відшкодування шкоди і просили стягнути на свою користь заподіяну матеріальну і моральну шкоду з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 солідарно.

В судовому засіданні 29 грудня 2004 року відповідач ОСОБА_5, який діяв від свого імені та представляв інтереси ОСОБА_4, був присутнім та висловлював думку щодо клопотання про проведення відтворення обстановки та обставин події.

Цього дня по результатам розгляду справи, провадження було зупинено у зв"язку з призначенням авто-товарознавчої експертизи, провадження якої було призначено Донецькому НИ судових експертиз.

В порушення вимог ст. 204 ЦІЖ України в подальшому провадження по справі не відновлювалося, а розгляд справи було призначено на 21 березня 2005 року.

Відповідно до вимог ст.74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Наявні в матеріалах справи дані не підтверджують факту повідомлення відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 належним чином про слухання справи, а відповідно до протоколу судового засідання причини неявки відповідачів були суду не відомі (а.с. 170-173,175,179,185,189,196-197,207-209,216-217,219-220).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 пояснював, що він з'являвся до суду в ті дні, коли отримував повістки з повідомленням про розгляд справи. В судове засідання 18 квітня 2006 року він не з"явився, оскільки повідомлення з суду про розгляд справи не отримав.

Проте суд, всупереч вимогам ст.169 ЦПК України, розглянув справу за відсутності відповідачів, що відповідно до ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд.

Крім того, відмовляючи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, суд першої інстанції в достатній мірі не навів обгрунтувань свого рішення.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що автомобіль ВАЗ-21061, яким керувала ОСОБА_6 належав діду ОСОБА_5 - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач ОСОБА_5 7 серпня 2003 року, без законних підстав взяв автомобіль для особистого користування, а потім передав право керування автомобілем ОСОБА_6, яка перебуваючи в алкогольному стані і, керуючи автомобілем, скоїла наїзд на автомобіль ОСОБА_1, в якому знаходився ОСОБА_2

Суд першої інстанції цих обставин не врахував і прийшов до передчасного висновку про відмову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_5

Керуючись ст.ст.303,307,311 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну   скаргу   ОСОБА_1,   ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 18 квітня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання чинності шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.