У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Чуйко О.Г. і Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 грудня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 12 липня 2012 року щодо засудженого.

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 квітня 2012 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватими та засуджено за те, що він 18 грудня 2011 року близько 5 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_7 завдав останньому численні удари металевим ричажним ключем в голову та тулуб, заподіявши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинило його смерть.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 12 липня 2012 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник посилається на те, що апеляційний суд, залишаючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 без зміни, не в повній мірі врахував сукупність всіх обставин справи та належним чином обставин, які пом'якшували покарання, а також дані про особу винного та безпідставно не застосував до ОСОБА_6 положень ст. 69 КК України. Порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_6 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у заподіянні ОСОБА_7 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило його смерть, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними в установленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку, та в касаційній скарзі захисника не оспорюється.

Дії засудженого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.

Доводи касаційної скарги захисника про суворість призначеного засудженому покарання, не заслуговують на увагу.

Апеляційний суд, розглянувши кримінальну справу щодо ОСОБА_6 за апеляцією захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого, в якій порушувалося питання про пом'якшення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, належним чином умотивував прийняте рішення щодо призначеної засудженому місцевим судом міри покарання, зазначивши в ухвалі підстави про залишення без задоволення апеляційної скарги захисника.

Судом апеляційної інстанції враховано ті дані й обставини, на які є посилання в касаційній скарзі захисника, зокрема, що засуджений є інвалідом 3-ї групи, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Крім того, суд 2-ї інстанції взяв до уваги, що ОСОБА_6 умисно вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, який відповідно зі ст. 12 КК України є тяжким, також, що засуджений негативно характеризувався за місцем проживання та думку потерпілої про призначення мінімального покарання у виді позбавлення волі.

Із урахуванням цих даних апеляційний суд не знайшов підстав для застосування ст. 69 КК України, та погодився з призначеним засудженому покарання у виді позбавлення волі у мінімальній межі санкції ч. 2 ст. 121 КК України, залишивши вирок щодо ОСОБА_6 без зміни.

Отже, покарання засудженому призначено відповідно до вимог закону, і воно за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, як про це ставить питання у касаційній скарзі захисник ОСОБА_5

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, також не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідних положень» КПК України 2012 року, колегія суддів

ухвалила:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 12 липня 2012 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.

Судді:

В.В. Наставний О.Г. Чуйко С.Г. Дембовський