АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -2891\06 Головуючий в Іінстанції-Гончаров О.М.
Категорія Доповідач - Темнікова В.І.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Кравченко Н.В., Борисова Є.А.,
за участю секретаря- Форощук О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Стаханівський завод феросплавів" на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 26 липня 2005р. за позовом ОСОБА_1до ВАТ "Стаханівський завод феросплавів" про стягнення компенсації втрати щомісячних страхових платежів за порушення строків їхньої виплати в сумі 1437грн. 13 коп.. -
ВСТАНОВИЛА: В березні 2006р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому посилався на те, що він в період з 08.04.1963р. по 30.11. 1986р. перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи плавильником 6-го розряду, а потім був звільнений з роботи за власним бажанням в зв'язку з переходом на пенсію. Висновком МСЕК від 14.06. 1994р. у нього була встановлена втрата професійної працездатності по профзахворюванню з 27.04.1994р. у розмірі 20% безстроково. Наказом відповідача №НОМЕР_1 від 05.07. 1994р. з 27.04.1994р. йому було нараховано відшкодування шкоди, яке проводилося заводом до 01 червня 2001р. Далі справа по відшкодуванню шкоди була відповідачем передана відділенню виконавчої дирекції ФССНВ у м. Стаханові. В серпні 2005р. позивач звертався до суду з позовом до відповідача про перерахунок розміру відшкодування шкоди і про стягнення недоплачених йому сум щомісячних регрес них платежів у сумі 4088,90грн. за період з 27.04.1994р. до 01.08.2005р., а також моральної шкоди у розмірі 5000 грн. Під час розгляду цієї справи сторони досягли мирової угоди і ухвалою суду від 09.11.2005р. була затверджена мирова угода, по якій відповідач в добровільному порядку зобов'язався відшкодувати позивачу суму 4088,90грн. на протязі 5 днів з моменту затвердження мирової угоди, але не пізніше 15.11.2005р. 15.11.2005р. ця сума була виплачена позивачу. В даній позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини щомісячних страхових платежів за порушення строків їх виплати за період з 01.01. 1998р. по 15.11.2005р. у сумі 1437,13 грн.
Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 26.07.2005р. позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду і постановити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому вони в апеляційній скарзі посилаються на те, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, що було спричинено неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. Суд не взяв до уваги те, що під час затвердження мирової угоди позивач відмовився від позову про стягнення з відповідача решти сум понад вказаної у мировій угоді і зазначив, що не має претензій до відповідача, які випливають з предмету спору по тій справі, що даний позов випливає з предмету спору по раніше розглянутій судом справі. Не врахував суд також те, що починаючи з 01.04.2001р. обов'язок по відшкодуванню потерпілим шкоди, завданої ушкодженням здоров'я у зв'язку з нещасним випадком на виробництві покладається на ФССНВ ПЗ України, тобто всі вимоги про стягнення заборгованості починаючи з 01.04.2001р. мають пред'являтися до ФССНВ ПЗ України, як до належного відповідача. Невірно не були застосовані також судом вимоги про трирічний строк позовної давності. Також відповідач посилався на порушення судом норм процесуального права.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи, що доводи апеляційної скарги нічим не спростовують правильних висновків, зроблених судом у рішенні.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги і дали пояснення, аналогічні відомостям, викладеним в ній.
Позивач у судовому засіданні підтримав доводи, викладені ним в запереченнях.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга позивачів підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були.
Постановляючи рішення по суті позовних вимог позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що компенсація втрати щомісячних страхових платежів обчислена і нарахована позивачем відповідно до постанови КМУ № 1427 від 20.12.97р.;№ 692 від 23.04.99р.; № 159 від 21.02. 2001р.; № 958 від 09.08. 2001р.; № 430 від 31.03. 2003р. А оскільки з вини відповідача до 15.11.2005р. останнім проводилася недоплата щомісячних страхових платежів, то з відповідача на користь позивача повинна бути стягнута сума втрати щомісячних страхових платежів, розмір якої становить 1437,13 грн.Втім, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи та вислухавши пояснення сторін у судовому засіданні в апеляційній інстанції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції встановивши дійсні обставини по справі помилково дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.Як убачається з матеріалів справи, позивач дійсно в період з 08.04.1963р. по 30.11. 1986р. перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи плавильником 6-го розряду, а потім б\в звільнений з роботи за власним бажанням в зв'язку з переходом на пенсію. Висновком МСЕК від 14.06. 1994р. у нього була встановлена втрата професійної працездатності по профзахворюванню з 27.04.1994р. у розмірі 20% безстроково. Наказом відповідача №НОМЕР_1 від 05.07. 1994р. з 27.04.1994р. йому було нараховано відшкодування шкоди, яке проводилося заводом до 01 червня 2001р. Далі справа по відшкодуванню шкоди була відповідачем передана відділенню виконавчої дирекції ФССНВ у м. Стаханові. В серпні 2005р. позивач звертався до суду з позовом до відповідача про перерахунок розміру відшкодування шкоди і про стягнення недоплачених йому сум щомісячних регрес них платежів у сумі 4088,90грн. за період з 27.04.1994р. до 0і.08.2005р., а також моральної шкоди у розмірі 5000 грн. Під час розгляду цієї справи сторони досягли мирової угоди і ухвалою суду від 09.11.2005р. була затверджена мирова угода, по якій відповідач в добровільному порядку зобов'язався відшкодувати позивачу суму 4088,90грн на протязі 5 днів з моменту затвердження мирової угоди, але не пізніше 15.11.2005р. 15.11.2005р. ця сума була виплачена позивачу. Зазначені обставини сторонами по справі не оспорюються.Таким чином, оскільки суми щомісячних страхових платежів за період починаючи з 01.01.1998р., які в своїй сумі і становлять 4088,90грн. і які просив компенсувати позивач, були нараховані йому тільки лише згідно ухвали суду від 09.11.2005р. і виплачені відповідачем 15.11.2005р., тобто строки виплати цих страхових платежів відповідачем не порушувалися, то нема і підстав для застосування постанови КМУ № 1427 від 20.12.97р.;№ 692 від 23.04.99р.: № 159 від 21.02. 2001р.; № 958 від 09.08. 2001р.; № 430 від 31.03. 2003р., ст.34 Закону України "Про оплату праці", ст. 28 Правил відшкодування шкоди, а також Закону України ""Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10 2000р.Отже позовні вимоги з огляду на зазначене є необгрунтованими і не підлягають задоволенню, а в зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог про стягнення компенсації втрати щомісячних страхових платежів за порушення строків їхньої виплати, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення на користь позивача витрат на оплату юридичної допомоги по даній справі.
За таких обставив, апеляційний суд вважає, необхідним скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити через їх необґрунтованість.
Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, не відповідають матеріалам справи
Керуючись ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, постановами КМУ № 1427 від 20.12.97р.;№ 692 від 23.04.99р.; № 159 від 21.02. 2001р.; № 958 від 09.08. 2001р.; № 430 від 31.03. 2003р., ст.34 Закону України "Про оплату праці", ст. 28 Правил відшкодування шкоди, а також Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000р., колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Стаханівський завод феросплавів" задовольнити.
Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 26 липня 2006р. скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1до ВАТ "Стаханівський завод феросплавів" про стягнення компенсації втрати щомісячних страхових виплат за порушення строків їх виплати у сумі 1437,13 грн. відмовити через їх необґрунтованість.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців після його проголошення.