Справа № 232/1876/12

1/232/597/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2012 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі :

головуючого судді Татаурової І.М.,

при секретарі Федоришиній Г.С.,

з участю:

прокурора Хоменка П.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в приміщенні суду кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 являючись батьком своєї повнолітньої доньки ОСОБА_2, відповідно до ст. 199 ч.1 СК України, якщо повнолітня дочка продовжує навчатися і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, то батьки зобов'язані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років.

Згідно виконавчого листа № 2-5183/11 від 17.01.2012р. виданого Ленінським районним судом м. Вінниці про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на період навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 400грн., щомісячно, еле не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.11.2011р. до припинення навчання, а саме 30.06.2014р.

Однак, ОСОБА_1 будучи неодноразаво попереджений про кримінальну відповідальність за несплату аліментів на період навчання доньки. З 22.11.2011р. по 01.10.2012р. аліменти не сплачував, добровільно рішення суду не виконує, про своє офіційне тимчасове працевлаштування та наявність несплачених аліментів адміністрацію установи та судового виконавця без поважних причин не повідомив та отримані ним кошти доньці навіть частково не перераховував, тим самим приховував свої доходи, на обліку у центрі зайнятості за місцем проживання не перебуває, умисно заходів щодо погашення заборгованості по аліментах не вживав та матеріальної допомоги своїй доньці не надавав та не надає, безвідповідально відносить до покладених на нього зобов'язань встановлених рішенням суду на користь доньки, що призвело до виникнення заборгованості по зазначеному вище виконавчому листі, яка сукупно складає понад 11 місяців, чим злісно ухиляється від сплати аліментів.

У зв'язку із злісним ухиленням від сплати аліментів, у ОСОБА_1, згідно довідки - розрахунку державного виконавця ДВС Замостянського району м. Вінниці в період з 22.11.2011р. по 19.10.2012р. склалася загальна заборгованість по аліментах, яка сукупно за 11 місяців становить 4 400грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 164 ч.1 КК України, при вказаних вище фактичних обставинах справи, які встановлені в ході досудового та судового слідства визнав повністю, дав показання аналогічні викладеним в обвинувальному висновку. Щиро розкаявся, просить суд суворо його не карати.

Враховуючи думку учасників судового розгляду, відповідно до вимог ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При призначені покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, особу винного, а саме:

- по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.53);

- раніше не судимий ( а.с.50);

- не перебуває на диспансерному обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. академіка О.І. Ющенка (а.с.52) та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія»(а.с.51 );

Обставиною, яка пом'якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, в судовому слідстві не виявлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставин, що пом'якшують покарання, а також те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також те, що підсудний за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення підсудним ОСОБА_1 нових злочинів буде покарання у виді громадських робіт на строк в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його діяння.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 в справі не пред'являвся.

Суд, відповідно до вимог ст. 28 КПК України 1960 року роз'яснює потерпілій, що вона, як особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Речові докази та судові витрати в справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, ст. 65 КК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку у виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередній -«підписка про невиїзд».

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: