АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа - № 22ц-2677 /06                                          Головуючий в 1 інстанції - Чигрина Л.Г.

Категорія -                                                                    Доповідач - Кравченко Н.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16  жовтня     2006  року     Судова колегія  судової палати  з  цивільних  справ апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого - Кравченко Н.В., суддів - Темнікової В.І., Лісіциної А.І. за участю секретаря - Пономарьової О.І.   .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою Державного Підприємства " Ровенькиантрацит" м. Ровеньки на рішення Антрацитівського місьрайсуду Луганської області від 23 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Державного Підприємства " Ровенькиантрацит" про стягнення побутового вугілля,

встановила:

У квітні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного Підприємства " Ровенькиантрацит", в якому послався, що він з 1966 року по 1999 рік працював на підприємствах вугільної промисловості, які зараз входять до складу відповідача. У відповідності з Гірничим Законом України, він як пенсіонер має право отримувати від відповідача безкоштовно вугілля на побутові потреби по 5900 кг на рік. Починаючи з 2005 року відповідач посилаючись на те, що його домоволодіння частково газифіковано, відмовив йому у наданні вугілля. Позивач вважає таку відмову безпідставною. Оскільки у нього газифіковано тільки підсобне приміщення у вигляді літньої кухні, сам житловий будинок має пічне опалювання. Тому позивач просить стягнути з відповідача ненадане йому вугілля за 2005 рік у кількості 5900 кг, та за 1 півріччя 2006 року у кількості 2950 кг, а всього 8850 кг.

Рішенням Антрацитівського місьрайсуду Луганської області від 23 червня 2006 року вказані позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач не згоден з рішенням суду першої інстанції, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, просить скасувати, позов задовольнити частково, стягнувши з них вугілля у загальній кількості 4425 кг.

Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції., обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно зі ст.. 43 Гірничого Закону України пенсіонери вугільної промисловості при стажу підземної роботи 15 років мають право на щорічне отримання від підприємств вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором.

Судом встановлено, що позивач входить у коло осіб, на яких

поширюється вказана норма Гірничого Закону України, бо він    пропрацював на

підземних роботах на підприємстві вугільної промисловості більш ніж 15 років, є пенсіонером, мешкає у будинку, який не має центрального опалення, та не є газифікованим.

Вказаних обставин не заперечує відповідач.

Колективним договором на підприємствах відповідача встановлено кількість такого вугілля, яке надається безкоштовно пенсіонерам, у розмірі 5900 кг на рік.

Таким чином, суд обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачеві у наданні вугілля за 2005 рік та 1 півріччя 2006 року і тому правильно стягнув з відповідача на користь позивача 8850 кг такого вугілля.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що суд не врахував, що згідно з Тарифною угодою між трудовим колективом та адміністрацією на 2005-2006 рік, яка є колективним договором, та Положенням про забезпечення робітників побутовим паливом, встановлено, що у разі, якщо пенсіонер частково задовольняє свої побутові потреби газом або електроенергією, то йому надається вугілля у розмірі 50% від вказаного розміру, про що також йдеться у діючий на цей час Інструкції "Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби" №77 від 11 травня 1976 року на увагу не заслуговує.

Вказаною Інструкцією дійсно передбачено надання 50% від встановленої кількості вугілля особам, що мешкають у будинках з центральним опаленням і кухонними вогнищами на твердому паливі, а також в будинках з пічним опаленням, якщо піч опалюється твердим паливом і обладнаних електричними плитами або газовими кухонними плитами і водогрійними колонками.

Судом встановлено, що житловий будинок позивача з пічним опаленням, електричною плитою, або газовою кухонною плитою він не обладнаний. Газифікованим є тільки підсобне приміщення у домоволодінні позивача у вигляді літньої кухні, яке згідно з будівельними нормами не належить до житлового будинку та розташовано окремо від житлового будинку..

Тому суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача кількості вугілля у повному розмірі визначеному колективним договором.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.. 307,308,313,314,315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу Державного Підприємства " Ровенькиантрацит" м. Ровеньки - відхилити.

Рішення Антрацитівського місьрайсуду Луганської області від 23 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Державного Підприємства " Ровенькиантрацит" про стягнення побутового вугілля, - залишити без зміни.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.