УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМУКРАЇНИ
19 жовтня 2006року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Парапана В.Ф.
Судців: Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.
При секретарі: Яні Н.П. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою фірми "AzimDenizcilikTic. San. LtdSti" на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 березня 2006р. у справі за позовом AT"Ватутінськии комбінат вогнетривів" до фірми "Азім Денізджілік Тіджареи ве Санайі Лтд. Шіркеті" компанії "Стенхаген Ко" про стягнення 314218, 72 грн. та за позовом фірми "Азім Денізджілік Тіджареи ве Санайі Лтд. Шіркеті" до AT"Ватутінськии комбінат вогнетривів" про стягнення 20.582.537 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2002р. AT"Ватутінськии комбінат вогнетривів" звернулося до суду із зазначеним позовом і уточнивши позовні вимоги просило стягнути з судновласників т/х "Севгін" фірми "Азім Денізджілік Тіджареи ве Санайі Лтд. Шіркеті" та компанії "Стенхаген КО" суму збитків, мотивуючи це тим, що згідно контракту, 14 грудня 2001 р. для перевезення належного-йому вантажу - Шамоту навалом вагою 1500 т. на адресу іноземного вантажоодержувача, в порту "Ізмаїл" було подано під навантаження в неморехідному стані судно "Севгін", в процесі навантаження якого недійшла вода в трюм, що призвело до підмочки, замерзання та втрати комерційної цінності вантажу вагою 807, 500т. на суму 69.445 доларів США, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.
Заперечуючи проти позову, у листопаді 2005р. фірма "Азім Денізджілік Тіджареи ве Санайі Лтд. Шіркеті" звернулася в суд із зустрічним позовом до позивача про стягнення 20.582.537 грн., посилаючись на те, що неправомірними діями AT"Ватутінськии комбінат вогнетривів" та затриманням судна їй завдана матеріальна та моральна шкода на зазначену суму.Рішенням суду від 31.03.2006р. первісний позов задоволено, а у зустрічному - відмовлено.У апеляційній скарзі фірма "Азім Денізджілік Тіджареи ве Санайі Лтд. Шіркеті" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову та відмовити у первісному позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.Заслухавши доповідь судці-доповідача, пояснення осіб, що з*явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Справа №22-3976/2006р. Головуючий у 1 інстанції: Пепеляшков С.М.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у зустрічному, міськрайонний суд виходив з того, що відповідач - Турецька компанія "Азім Денізджілік Тіджарей ве Санайі Лтд. Шіркеті" 14-15 грудня 2001р. подала в порту "Ізмаїл" під навантаження в неморехідному стані т/х "Севгін" - з пробоїною в борту, через яку, після навантаження теплоходу шамотом - навалом, вагою 807, 500 тон, належний AT"Ватутінський комбінат вогнетривів", надійшла вода в трюм та зіпсувала вантаж, внаслідок чого відправнику вантажу завдані збиткі на суму 314 212, 72 грн.Суд першої інстанції також визнав, що будь-яких неправомірних дій з боку AT"Ватутінський комбінат вогнетривів" при перевезенні вантажу і при захисті своїх цивільних прав та інтересів від неналежного виконання зобов*язання іншими учасниками договору фрахтування, не було.Колегія судців погоджується з цим висновком суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам закону та матеріалам справи.Суд першої інстанції на підставі акту інспекції сюрвеєрської компанії "Бюро Верітас" від 15 грудня 2001р., листа протесту капітана т/х "Севгін"від 15 грудня 2001р., доповідної інспектора контролю держави порту від 17 грудня 2001р. та акту огляду судна від 15.12.2001р. дійшов обгрунтованого висновку, що судно було подано під навантаження у морехідному стані - з пробоїною в корпусі, через яку до трюму судна надійшла вода та пошкодила вантаж, за що відповідальним є перевезник, (т.1 а/с.13-18).Колегія судців вважає, що перевізник у відповідності до вимог ч.2 ст.143 Кодексу торговельного мореплавства та ст.10 ЦПК України не надав суду переконливих доказів того, що неморехідний стан судна був викликаний недоліками, які не могли бути виявлені при прояві ним належної дбайливості (приховані недоліки) і таких доказів суд першої інстанції не встановив.Тому доводи апеляційної скарги про те, що перевізник не може нести майнову відповідальність за приховані недоліки судна. колегія суддів відхиляє
як безпідставні.Більш того, вказані доводи скарги спростовуються листом-протестом капітана т/х. "Севгін" та доповідної інспектора контролю держави порту, згідно з якими при швартовки судна до. причалу був навал судна на ліхтер та удар і судном в цей час керував капітан судна, (т.1 а/с; 15, 17).Відповідно до ст. 203 ЦК України УРСР в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зоб6в*язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.Згідно зі ст. 176 КТМ України перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого для перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.Відповідно до ст.179 КТМ України за збитки, що є результатом пошкодження або зіпсуття вантажу, перевізник несе відповідальність у сумі, на яку знизилась вартість вантажу.Суд установив, що в результаті пробоїни в судні "Севгін", з вини перевізника, позивачу були завдані збитки, які не були відшкодовані, а саме: був пошкоджений вантаж, вагою 807 т. шамоту складає, з них 404 т. вдалося врятувати, а вартість втраченого вантажу 404т. шамоту складає 148 471, 23 грн.; плата за послуги - розрахунок за сюрвей і незалежну оцінку т/х "Севгін", виконаний ТОВ "Центр морських та берегових досліджень і консалтингу" в розмірі - 13.200.00 грн.; перерахування заробітної плати робітникам т/х "Севгін" з нарахуванням плати в пенсійний фонд - 32 331, 09 грн.; плата за роботи по підготовці корпуса т/х "Севгін" до морського переходу - 100.000 грн.; плата за перевезення - 10.000 грн, витрати,
пов*язані з перевезенням вантажу, втратившого комерційну цінність - 9 216, 40 грн., а всього на суму 314 218, 72 грн.
Наведене підтверджується відповідними розрахунками, товарно-транспортними та залізничними накладними (т.2 а/с. 172-203).
Як убачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання перевізником своїх зобов*язань за договором, ВАТ "Ватутінськии комбінат вогнетривів" були завдані значні збитки, які частково були відшкодовані і за рахунок вартості судна "Севгін", яке було передано позивачу.
Тому доводи апеляційної скарги і в цієї частині є також безпідставними.
Фірма "Азім Денізджілік Тіджарей ве Санайі Лтд. Шіркеті" не надала судові переконливих доказів того, що неправомірними діями відправника вантажу їй була завдана майнова та немайнова шкода.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення первісного позову і для відмови у задоволенні -зустрічного.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування або зміни колегія суддів не встановила.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.1, 208, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу фірми "AzimDenizcilikTic. San. LtdSti" відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.