Справа №22-ц-5406/2006р.                               Головуючий 1 -ї інстанції Тарасенко Л.М.

Категорія: встановлення факту                            Доповідач: Довгаль Г.П.

перебування на утриманні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року                         судова колегія судової палати у

цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Овсяннікової А.І.

суддів - Черкасова В.В., Довгаль Г.П.

при секретарі - Голікової О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2006 року по справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, про встановлення факту перебування на утриманні, -

встановила:

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просила встановити факт перебування на утриманні чоловіка - ОСОБА_2. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що з 1975року вона перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі, вони вели сумісне домашнє господарство і проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1. Починаючи з 1998 року, вона не працювала, оскільки мала слабкий стан здоров'я, а тому жили тільки на заробіток чоловіка, який був єдиним джерелом їх існування. Останнім часом ОСОБА_2 працював на посаді налагоджувальника контрольно-вимірювальних приладів та автоматики (далі - КВПтаА) в цеху товарів народного споживання на ДП завод „Електротяжмаш". 30 вересня 2005 року зі ОСОБА_2 стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він помер. За призначенням встановлених виплат вона звернулася до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі - Фонд), де їй призначили та виплатили одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку загиблого. Однак в призначенні інших виплат відмовили, пояснивши, що вона на день смерті чоловіка була працездатною.

З цим вона не згодна, а тому змушена звернутися до суду з вищезазначеною заявою.

В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала. Представник заінтересованої особи заяву не визнав, вказуючи на те, що заявниця не підпадає під перелік осіб - утриманців, які мають право на інші виплати, в тому числі отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки не є інвалідом, пенсіонером, має працездатний вік.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2006 року заява ОСОБА_1 задоволена. Встановлено факт перебування ОСОБА_1 в період з 01 січня 1998 року по 30 вересня 2005 року на утриманні ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі заінтересована особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення про відмову заявниці в задоволенні вимог, щодо встановлення факту перебування на утриманні, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору. Зокрема, вказують на те, що Фонд у своїй роботі керується Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV (далі -Закон). В ст.ЗЗ цього Закону встановлено вичерпний перелік осіб, які відносяться до непрацездатних. ОСОБА_1 не підпадає під цей перелік, а тому підстав для призначення їй пенсії у разі смерті годувальника не має.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, судова, колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з 29 листопада 1975 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Останнім часом вони, разом з повнолітньою донькою, проживали за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки ОСОБА_1 мала слабке здоров'я, то починаючи з 1998 року ніде не працювала, про що свідчить записи у її трудовій книжці (а.с. 11 -12). ОСОБА_2 працював на ДП завод „Електротяжмаш" на посаді налагоджувальника контрольно-вимірювальних приладів та автоматики в цеху товарів народного споживання (а.с. 13-14).

30 вересня 2005 року на підприємстві зі ОСОБА_2 стався нещасний випадок, в результаті якого він помер (а.с. 15). Згідно висновків комісій, відображених в акті від 02.12. 2005 року та в акті НОМЕР_1, нещасний випадок зі ОСОБА_2 пов'язаний з виробництвом (а.с. 7-10, 30-40).

Постановою Фонду НОМЕР_2 було призначено виплату одноразової допомоги в разі смерті потерпілого його сім'ї в розмірі 29594грн.40коп., яку отримала ОСОБА_1. Однак в призначенні суми щомісячної страхової виплати їй було відмовлено, оскільки на день смерті чоловіка вона не була непрацездатною.

Порядок розгляду справ окремого провадження регламентується розділом IV ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 вищевказаної статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту знаходження її на утриманні загиблого ОСОБА_2 необхідно для призначення їй щомісячних страхових виплат (пенсії).

Представник Фонду, заперечуючи проти заяви, посилається на той факт, що ОСОБА_1 не підпадає під вимоги спеціального Закону, що регулює ці правовідносини, а отже, і права на певні виплати (пенсію) не дає.

Таким чином, встановлення зазначеного факту пов'язується з вирішенням спору про право, отже, заява ОСОБА_1 на підставі ч.6 ст.235 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду і суд роз'яснює їй, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст.ст. 235ч.6, 307ч.1п.4, 310, 313, 314, 315, 317, 319, 325 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування   від   нещасних   випадків   на   виробництві   та   професійних

захворювань України в Орджонікідзевському районі м. Харкова задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2006 року скасувати і   заяву залишити без розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.