УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року                                                               м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - Вотьканича Ф. А.,

суддів -  Симаченко Л. І., Животова Г. О.,

з участю прокурора - Демка В. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією начальника відділу прокуратури Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 серпня 2006 року.

Цією постановою скасовано постанову слідчого в особливо важливих справах прокуратури Закарпатської області від 15 травня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_1 проти медичних працівників пологового будинку ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_9 звернувся в суд зі скаргою, в якій зазначив, що 26 вересня 2002 року о 6 - й годині 20 хвилинах його дружина народила здорового хлопчика, о 7 - й годині ЗО хвилинах їй було зроблено операцію лапатотомії та експертації матки, під час якої із за непрофесійних дій лікарів вона померла. Вважає, що перевірка заяви про порушення кримінальної справи проведена поверхово і слідчим безпідставно відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_9, суд в постанові зазначив, що слідчий невірно прийшов до висновку про відсутність підстав до порушення кримінальної справи. В матеріалах справи є достатньо даних, які вказують на ознаки злочину в діях вищезазначених осіб. Крім того, при додатковій перевірці слідчим не були виконані вимоги постанови Ужгородського міськрайонного суду від 20 грудня 2005 року щодо проведення додаткової комісійної комплексної експертизи в експертній установі іншої області.

Справа: № 661\2005 р. Категорія: 11

головуючий у першій інстанції: Бедьо В.І.

доповідач:  Симаченко Л.І.

Прокурор, не погоджуючись з даним рішенням, просить постанову суду скасувати, зазначаючи в апеляції, що за даними проведених судово - медичних досліджень і експертиз дії медичних працівників визнані в основному правильними, недоліків по тактиці ведення та лікування породіллі після виникнення ускладнень не виявлено, а допущені лікарями помилки при появі гіпоксії плоду свідчать про незнання доктрин сучасного акушерства та їх низький професійний рівень, але не дають достатніх підстав до порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про скасування постанови суду, перевіривши відмовні матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена за наявності приводів і підстав, тобто достатніх даних, що вказують на наявність у діянні ознак злочину, якими є; суспільна небезпечність діяння, передбаченість його Кримінальним кодексом, винність та вчинення суб'єктом злочину.

Перевірка заяв і повідомлень згідно з вимогами ч. З ст. 97 КПК України здійснюється тоді, коли відомості про фактичні обставини події злочину неповно або неточно описані заявником, внаслідок чого виникає необхідність у зборі додаткових матеріалів, без наявності яких неможливо прийняти остаточне рішення по суті.

Як вбачається з відмовних матеріалів слідством були витребувані дані медичних досліджень, проведених судово - медичними експертами та спеціалістами з акушерства і гінекології по факту смерті ОСОБА_1. Згідно цим дослідженням в діях лікарів були виявлені суттєві помилки при проведенні пологів у ОСОБА_1, які вказували на обрання неправильної тактики ведення родів, проведення пологів не ургентною бригадою, несвоєчасне виявлення всіх видів патології породіллі та недостатнє врахування множинної патології при проведенні пологів. Допущені помилки свідчать про низький фаховий рівень лікарів та незнання ними доктрини сучасного акушерства. (а. с. 49 - 54,139 - 141,166 - 168).

В сукупності з відібраними поясненнями та іншими зібраними документами наведені висновки медичних досліджень вказують і на наявність ознак злочину, які підтверджують реальність конкретної події, і на фактичне існування доказів, а тому є достатніми даними для порушення кримінальної справи.

Однак, слідство на це увагу не звернуло і всупереч вимогам процесуального та матеріального права прийшло до помилкових висновків про те, що низький фаховий рівень лікарів не знаходиться в причинно - наслідковому зв'язку з настанням смерті та про те, що недостатність навичок, досвіду і кваліфікації виключають кримінальну відповідальність за ст. 140 КК України. Доводи слідчого про відсутність об'єктивних даних щодо невиконання або неналежного виконання медичними працівниками своїх професійних обов'язків є також неспроможними, оскільки це питання слідством взагалі не досліджувалось, незважаючи на неодноразові вказівки судів про необхідність з'ясування кола професійних обов'язків кожного із зазначених медичних працівників.

Постанови слідства про відмову в порушенні кримінальної справи, як це вбачається з відмовних матеріалів, касувались прокуратурою області та судами шість разів. При цьому постійно зверталась увага на неналежне проведення перевірок, на невиконання вказівок перевіряючих органів, зокрема, щодо з'ясування питання про виконання чи невиконання або неналежного виконання кожним окремо із вищезазначених медичних працівників своїх професійних обов'язків та про проведення медичного дослідження щодо причин смерті породіллі за межами області. Дані вказівки залишились невиконаними і на теперішній час. (відмовні матеріали - а. с. 42-43, 78-79, 134,157, 195-198).

Таким чином, суд правильно прийшов до висновку про неправомірність рішення слідства про відмову в порушенні кримінальної справи. Постанова слідчого всупереч вимогам ст. ст. 97, 99 КПК України не містить жодних даних про відсутність підстав до порушення справи та про наявність обставин, які б виключали її порушення.

Отже, доводи апеляції з цього приводу слід визнати безпідставними. Постанова суду по суті прийнятого рішення відповідає вимогам ст. 236 - 2 КПК України, є обгрунтованою та законною.

Разом з тим, слід зазначити, що при формулюванні рішення про повернення матеріалів прокурору для проведення додаткової перевірки суд допустив вказівку, яка протирічить вимогам ч. 4 ст. 236 - 2 КПК України, а тому слова « про вирішення питання щодо порушення кримінальної справи « підлягають виключенню з резолютивної частини постанови.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 15 серпня 2006 року про скасування постанови слідчого в особливо важливих справах прокуратури Закарпатської області від 15 травня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи по факту смерті ОСОБА_1 проти медичних працівників пологового будинку ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України залишити без зміни, апеляцію прокурора - без задоволення.

З резолютивної частини постанови з формулювання рішення про повернення матеріалів прокурору для проведення додаткової перевірки виключити вказівку про вирішення питання щодо порушення кримінальної справи.