Справа № 0907/13687/2012

Категорія ч. 2 ст. 185

Головуючий у 1 інстанції Кищакевич Л.Ю.

Суддя-доповідач Попович С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича С.С.

суддів Флісака Р.Й., Вилки С.С.

з участю : секретаря Бартків В.М.

прокурорів Шишка Є.А., Шутки І.І.

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2012 року,-

у с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, востаннє 09 жовтня 2009 року Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 12 червня 2012 року звільнений по відбуттю покарання, гр. України

визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено попередньо обраний - взяття під варту.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватими і засуджено за те, що він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно.

І, зокрема, за те, що він, будучи раніше судимим за крадіжки, судимість не погашена, 05 серпня 2012 року приблизно о 16 год. 40 хв., перебуваючи в приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_2, таємно викрав мобільний телефон «Нокія Е 52», вартістю 1809 грн., з сім-карткою оператора «МТС», вартістю 30 грн., що належать потерпілому ОСОБА_4, чим задав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1839 грн..

Засуджений в апеляції просить вирок суду змінити, пом'якшивши йому покарання, мотивуючи свою позицію тим, що вину визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, потерпілий від позову відмовився.

Прокурор у поданому запереченні просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без зміни. Вважає вирок законним та обґрунтованим, що суд першої інстанції при постановленні вироку в повній мірі врахував всі обставини справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які доводи апеляції підтримали, прокурорів, котрі вважали, що апеляція до задоволення не підлягає, а вирок суду є законним та вмотивованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, провівши судове слідство в частині дослідження доказів, що можуть мати значення для призначення покарання та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

В частині кваліфікації дій засудженого, його винуватості у вчиненні злочину вирок суду не оскаржено.

Згідно вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначене судом покарання має бути справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин по справі у їх сукупності.

Санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає за вчинення злочину альтернативне покарання : арешт на строк від 3 до 6 місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України у випадку якщо санкція статті передбачає альтернативні покарання, то більш суворий вид покарання з числа передбачених призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів, що має бути судом відповідно мотивовано.

Колегія суддів погоджується з тим, що при зазначених у вироку обставинах, які врахував суд, ОСОБА_3 слід призначити покарання саме у вигляді позбавлення волі.

Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_3 покарання, як обставину, що пом»якшує покарання врахував тільки щире каяття у вчиненому.

Обставин передбачених у ст. 66 КК України як таких, що у всякому випадку є такими, що пом»якшують покарання по справі дійсно немає. Проте у зазначеній статті вказується, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом»якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

І на думку колегії суддів як такі обставини слід прийняти до уваги чистосердечне визнання вини, засуджений після вчинення злочину визнав свою вину, написав власноручно явку з повинною ( а. с. 10 ), чим сприяв органу досудового слідства у швидкому розкритті злочину, думку потерпілого, котрий подав заяву про те, що претензій майнового характеру до підсудного не має ( а. с. 20 ), що як це підтверджує акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 20 серпня 2010 року він хворіє ( а. с. 49-51 ), вартість викраденого майна ( 1839 гривень ).

З врахуванням зазначених обставин у їх сукупності колегія суддів вважає, що покарання призначене засудженому є надто суворим і вирок суду в частині призначення покарання слід змінити та пом»якшити ОСОБА_3 призначене покарання, призначивши його в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі, але менш суворе ніж було призначено судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_3 від 12 листопада 2012 року в частині призначення покарання змінити, пом»якшивши призначене покарання.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без зміни.

На ухвалу протягом трьох місяців з часу її проголошення може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І :

------------------------------ --------------------------------- ---------------------------- С. С. Попович Флісак Р. Й. Вилка С.С.