УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - Дорчинець С.Г., судців - Лізанця П.М., Стана І.В.,
з участю прокурора - Сирохман Л.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 серпня 2006 року, якою кримінальна справа про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та
мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця з
середньою освітою, непрацюючого,судимого:
· 18 січня 1989 року Ужгородським міським судом за ст. 140 ч. З КК України на два роки позбавлення волі;
· 6 квітня 1989 року Ужгородським міським судом за сукупністю ст. ст. 140 ч. 1, 215 ч. 1 КК України ( 1960 р. ) на шість місяців позбавлення волі;
- 27 червня 1990 року Ужгородським
міським судом на один рік два місяці
позбавлення тринадцять днів позбавлення
волі;
- 21 листопада 2003 року Ужгородським
міським судом за ст. 185 ч. 2 КК України на
три роки шість місяців позбавлення волі,
Справа: № 673\2006 р.
Категорія: 11
Головуючий у першій інстанції: Семерак І.О.
Доповідач: Дорчинець С.г.
у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 309 ч. 1, 185 ч. 2, 185 ч. З КК України
- повернута прокурору м. Ужгорода для проведення додаткового
розслідування,
ВСТАНОВИВ:
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 12 лютого 2004 року приблизно в 8 год. на АДРЕСА_2 незаконно за 15 грн. у невстановлених слідством осіб циганської народності придбав 23, 5 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу - маріхуану, яку незаконно без мети збуту зберігав при собі до 13 год. 12 лютого 2006 року, тобто до затримання його працівниками ВБНОН Ужгородського MB біля АДРЕСА_3.
Крім того, 20 березня 2004 року приблизно в 13 год. ОСОБА_1 умисно викрав з торгової точки на ринку АДРЕСА_4 жіночу сумку, в якій знаходились гроші в сумі 20 грн. та 86 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 457 грн. 11 коп., належні потерпілій ОСОБА_2, чим спричинив їй матеріальну шкоду на суму 2 467 грн. 11 коп.,
· 4 квітня 2004 року приблизно в 19 годин ОСОБА_1 таємно з подвір'я АДРЕСА_5 викрав велосипед марки „Монтенбайк" вартістю 800 грн., належний потерпілому ОСОБА_3, причинивши йому матеріальну шкоду;
· 24 грудня 2003 року приблизно в 17 годин ОСОБА_1 таємно з приміщення дитячої роздягальні дитячого садка НОМЕР_1 викрав жіночу сумочку вартістю 35 грн., в якій знаходились гроші в сумі 180 грн., належні потерпілій ОСОБА_4, причинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 215 грн.
Постановою від 16 серпня 2006 року дана кримінальна справа судом першої інстанції повернута прокурору м. Ужгорода для організації додаткового розслідування.
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд вказав, що органом досудового слідства не перевірена версія - алібі підсудного ОСОБА_1 про те, що він протягом 2003 - 2004 років проживав з ОСОБА_5 в с. АДРЕСА_6 та на території Закарпатської області не був. А суду першої інстанції в порядку ст. 315-1 КПК України перевірити версію ОСОБА_1. неможливо з-за виконання розшукових заходів, оперативно - слідчих дій.
В апеляції прокурора порушується питання про скасування постанови суду першої інстанції як незаконної, бо суд першої інстанції взмозі в порядку ст. 315 - 1 КПК України дати органу досудового слідства доручення про перевірку версій підсудного,його алібі та дати оцінку встановленому, прийняти відповідне рішення. Крім того, судом не були досліджені інші докази, наявні у справі про зберігання ним наркотичних засобів без мети збуту. Просить справу направити в Ужгородський міськрайонний суд на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляції з таких мотивів.
Згідно вимог ст. 22 КПК України та ст. 62 Конституції України прокурор, слідчий та особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Крім того, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що основним і єдиним доказом обвинувачення ОСОБА_1. є його визнання вини на досудовому слідстві. Проте, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 змінив показання, вказавши, що злочини, у вчиненні яких його обвинувачують, не вчиняв, оскільки в цей час знаходився в с. АДРЕСА_6, де жив з ОСОБА_5. Вину визнав тому, що його примусили це зробити працівники міліції.
Підсудний ОСОБА_1 вказав на своє алібі, видвинув версію, яка потребує додаткової перевірки, тобто на досудовому слідстві допущена неповнота, без усунення якої неможливо прийти до висновку про винність чи невинність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, в яких він обвинувачується.
Суд першої інстанції прийняв міри для усунення вказаної неповноти шляхом дачі доручення в порядку ст. 315 - 1 КПК України.
Проте усунути неповноту в судовому засіданні неможливо, оскільки потрібно провести слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на збирання нових доказів ( проведення обшуку, виїмки, розшуку інших свідків, відшукання речових доказів та ін. ), тобто провадження дій в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду.
При таких обставинах суд першої інстанції обґрунтовано та правильно прийшов до переконання про повернення справи на додаткове розслідування.
В ході додаткового розслідування необхідно усунути вказану неповноту досудового слідства та зібрати інші докази, які б підтвердили чи не підтверджували пред'явлене обвинувачення, а також докази на встановлення особи винного.
В залежності від встановленого зробити висновок про обґрунтований, правильний висновок про винність чи невинність ОСОБА_1.
Доводи апеляції є необгрунтованими, а тому не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 серпня 2006 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. ст. 309 ч.1, 185 ч.2, 185 ч. З КК України на додаткове розслідування - без зміни.