УХВАЛА

Апеляційного суду Закарпатської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року                                                                                  м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Вотьканича Ф. А.,

суддів - Симаченко Л. І, Животова Г. О.,

з участю прокурора - Сирохман Л. І.,

потерпшої - ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2,

засудженого - ОСОБА_3 та його захисника - ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Хустської міжрайонної прокуратури та представника потерпілої -ОСОБА_2 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2006 року.

Цим вироком                                          

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, несудимий,

засуджений за ч. 1 ст. 119 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - два роки. Відповідно до вимог ст. 76 КК України на нього покладено обов'язки повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов постановлено залишити без розгляду з передачею на розгляд в порядку цивільного судочинства.

Згідно вироку злочин вчинено при таких обставинах.

Справа: № 602\2006

Категорія: 11

Головуючий у першій інстанції: Довжанин М.М.

Доповідач: Симаченко Л.І.

21 жовтня 2005 року о 19 - й годині на подвір'ї дворогосподарства НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, між останнім та ОСОБА_3 і його батьком - ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних відносин відбулась сварка, яка переросла у бійку, в результаті якої ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

Після даної бійки ОСОБА_3, зайшовши в свій будинок АДРЕСА_2, взяв гладкоствольну куркову мисливську рушницю моделі „Б" 16-го калібру і на машині знайомого ОСОБА_7 поїхав в АДРЕСА_3. По дорозі в АДРЕСА_4 цього ж району біля будинку НОМЕР_2 їх обігнав автомобіль марки ВАЗ -2121 „Нива", державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5, який, з'їхавши на узбіччя дороги, примусив зупинитися автомобіль під керуванням ОСОБА_7. З автомобіля «Нива» вийшли ОСОБА_5, пасажири ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і направились до машини, в якій знаходився засуджений. В цей момент ОСОБА_3 з метою налякати ОСОБА_5 зробив постріл через відкриту праву передню дверцу автомобіля у повітря. Однак, ОСОБА_5, підійшовши до засудженого, став виривати у нього рушницю, під час чого ОСОБА_3 неумисно нажав на курок та випадково влучив у голову потерпілому ОСОБА_8, в результаті чого останній помер на місці події.

В апеляціях:

Старший помічник прокурора просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд внаслідок невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину.

Представник потерпілої просить вирок суду скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства, що полягає в помилковій кваліфікації дій засудженого, які, на його думку, слід кваліфікувати за ст. 115 КК України як умисне вбивство. До того ж, судом безпідставно залишено цивільний позов потерпілої без розгляду.     

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора про те, що вирок підлягає скасуванню із - за м'якості призначеного покарання; пояснення потерпілої, яка апеляцію її представника підтримала тільки в частині цивільного позову; представника - ОСОБА_2 про скасування вироку з підстав, зазначених в апеляції; пояснення засудженого та його захисника, які, враховуючи пом'якшуючі відповідальність обставини, розкаяння засудженого та часткове відшкодування ним заподіяної шкоди, просили вирок залишити в силі; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, а апеляція представника потерпілої - частковому задоволенню з таких підстав.

Потерпіла апеляцію свого представника в частині кваліфікації дій засудженого та повернення справи на додаткове розслідування не підтримала. Отже, фактичні обставини вчинення злочину ніким із учасників процесу не оспорюються. Висновки суду щодо винуватості засудженого за викладених у вироку обставин підтверджуються сукупністю доказів, досліджених у суді відповідно до вимог ст. 67 КПК України. Даних, які б свідчили про те, що засуджений передбачав й бажав настання смерті ОСОБА_8 або свідомо припускав її настання в матеріалах справи немає.

Дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 119 КК України кваліфіковані правильно, оскільки засуджений хоча і не передбачав настання смерті ОСОБА_8. в результаті вчиненого ним пострілу, але повинен був і міг передбачити такі наслідки, якщо б діяв з більшою обачністю.

Покарання засудженому призначено у межах санкції статті, за якою його засуджено з урахуванням вимог ст. ст. 65, 75 КПК України, зокрема, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, пом'якшуючих відповідальність обставин та даних, що характеризують винну особу.

ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався і ні в чому протиправному помічений не був, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має ушкодження правого ока, у зв'язку з чим за станом здоров'я визнаний непридатним до військової служби, у вчиненому розкаявся та частково відшкодував заподіяну потерпілій шкоду.

Доводи прокурора про те, що судом безпідставно не враховано обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння є необгрунтованими. В матеріалах справи відсутні будь - які фактичні дані, які б підтверджували знаходження ОСОБА_3 в такому стані. Суд обґрунтовано не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_5, в цій частині, мотивуючи тим, що їх дала особа, з якою засуджений перебуває в неприязних стосунках і поведінка якої спровокувала даний конфлікт. Отже, усі сумніви повинні тлумачитися на користь підсудного.

Що стосується розв'язання цивільного позову, то рішення суду в цій частині суперечить вимогам ст. 328 КПК України, яка передбачає, що цивільний позов може бути залишено без розгляду з передачею його на розгляд у порядку цивільного судочинства тільки у виключних випадках, коли його розгляд неможливий із - за необхідності проведення розрахунків, що тягне за собою відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи позов було заявлено під час досудового слідства. Потерпіла ОСОБА_1 просила стягнути 11164 гривні 50 коп. матеріальної шкоди та 100000 гривень - моральної шкоди. Проте позовні вимоги потерпілої судом не досліджувались. З приводу цього ні вона, ні підсудний допитані не були, а надані потерпілою документи про понесені росходи в судовому засіданні не перевірялись. За таких обставин висновок суду про неможливість розмежування витрат є надуманим. До того ж, допущене судом формулювання прийнятого рішення щодо цивільного позову не передбачено кримінально - процесуальним законом. Тому вирок у цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ: Апеляцію прокурора залишити без задоволення. Апеляцію представника потерпілої задовольнити частково.

Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2006 року щодо ОСОБА_3 в частині розв'язання цивільного позову скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до того ж суду.

В решті вирок залишити без зміни.