АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м.Ужгород, вул. О.Довженка, 7 тел./факс. (03122) 1-53-83
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - Боднар О.В.
суддів - Бєлякова І.І., Собослоя Г.Г.
при секретарі - Махмутовій В.Ю.
з участю - ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби в Ужгородському районі Карповича Романа Івановича, -
УСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду в порядку ст.383 ЦПК України із скаргою, в якій, посилаючись на те, що державним виконавцем ДВС в Ужгородському районі Карповичем Р.І. безпідставно було залучено до участі у виконавчому провадженні при примусовому виконанні виконавчого листа НОМЕР_1, виданого 18.10.05 р. Ужгородським міськрайсудом, земельно-узгоджувальну комісію Кам»янецької селищної ради та прийнято до уваги висновок цієї комісії про усунення перешкод у користуванні проїжджою частиною дороги, в той час, як рішення суду фактично не виконано, просив скасувати акт державного виконавця від 15.06.06 р. та постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.06.06 р.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 вересня 2006 року у задоволенні скарги ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про задоволення його скарги на дії державного виконавця. Свої вимоги мотивує тим, що при постановленні ухвали судом не було враховано, що оскаржуваними діями державного виконавця було порушено його права, а постанова про закінчення виконавчого провадження постановлена ним за відсутності фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Справа № 2а-839 /96----------------------------------------------- Головуючий у 1 інстанції - Марчук О П
Категорія 64 Доповідач - Боднар О В
Відповідно до ч.2 ст.387 ЦПК суд за результатами розгляду скарги, поданої в порядку ст.383 цього Кодексу, постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, якщо оскаржувані рішення дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржені ОСОБА_1. виконавчі дії були здійснені державним виконавцем Карповичем Р.І. при примусовому виконанні рішення суду про зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні проїжджою частиною дороги шляхом перенесення огорожі відповідно до проекту території садово-огороднього товариства «Горішок» згідно виконавчого листа НОМЕР_1, виданого 18.10.05 р. Ужгородським міськрайсудом.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішенням суду було зобов'язано боржницю ОСОБА_2. вчинити певні дії для усунення перешкод у користуванні проїжджою частиною, його виконання провадилось державним виконавцем за місцем здійснення таких дій з виїздом 15.06.2006 р. до місця знаходження земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Для з»ясування та роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань, відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» до участі у виконавчому провадженні в якості спеціалістів було залучено землевпорядника Кам»яницької селищної ради Чмереку Н.І. та голову земельно-узгоджувальної комісії ради Москаленка О.М. Виконавчі дії провадились у присутності понятих та стягувача ОСОБА_1., який відвід державному виконавцю або спеціалістам в порядку ст.17 Закону «Про виконавче провадження» не заявив.
Під час проведення виконавчих дій було встановлено факт добровільного виконання рішення ОСОБА_2, у зв'язку з чим відповідно до вимог ч.4 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було складено акт від 15.06.06 p., і на його підставі винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно ст.37 цього Закону.
Факт добровільного виконання рішення суду стверджено також протоколом земельно-узгоджувальної комісії від 7.04.06 p., згідно якого порушення, вказані в рішенні суду від 17.03.2003 p., ОСОБА_2 усунуті, а також постановою Ужгородського міськрайонного суду від 11.08.06 р. у справі № 2а-1016/06, яка набрала законної сили, і якою встановлено, що ОСОБА_2. добровільно виконала рішення суду про усунення перешкод у користуванні проїжджою частиною дороги шляхом перенесення огорожі відповідно до проекту території садово-огороднього товариства «Горішок».
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що дії державного виконавця Карповича Р.І. щодо складання акту від 15.06.06 р. про виконання рішення суду та винесення постанови від 15.06.06 р. про закінчення виконавчого провадження вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень і права чи свободи стягувача ОСОБА_1. при цьому не порушені, та постановив законну ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Передбачених ст.312 ЦПК України підстав для зміни або скасування ухвали немає.
Доводи скарги висновків суду, наведених в ухвалі, не спростовують,тому до уваги взяті бути не можуть.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.