Справа №1304/11689/12

Провадження № 2/1304/2711/12

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"25" грудня 2012 р. суддя Галицького районного суду м.Львова Государський А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», третя особа -ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», третя особа -ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою. Просить суд визнати припиненою майнову поруку, встановлену іпотечним договором №60407Z47 від 04.09.2007 року, укладеним між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк»та ОСОБА_2, ОСОБА_1

Згідно з ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.4 Постанови №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»надав роз'яснення про те, що правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Окрім того, п.23 цієї ж Постанови передбачено, що при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позов пред'явлено з приводу договору іпотеки, предметом якого є нерухоме майно -житловий будинок АДРЕСА_1, та земельна ділянка загальною площею 0, 1003 кв.м, яка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій розташований цей житловий будинок.

Згідно з п.4 ч.3 ст.120 ЦПК України заява повертається у випадку, коли справа не підсудна цьому суду.

Таким чином, оскільки позовну заяву подано з порушенням правил територіальної підсудності, приходжу до висновку, що таку слід повернути позивачеві для подачі до належного, Пустомитівського районного суду Львівської області.

Керуючись ст.ст. 114, 120 ЦПК України, з урахуванням Постанови №5 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суддя

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», третя особа -ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою повернути позивачеві та роз'яснити їй право на звернення до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя