АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Щолокової О.В.
Суддів: Міхасішина І.В., Якути О.І.
При секретарі: Яблонської І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою начальника управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради Гриценко Т.П. на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як інваліду війни,-
встановила:
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як інваліду війни задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради недоплачену грошову допомогу як інваліду війни за 2004-2006 роки на користь ОСОБА_14814,15 гривень, а також судовий збір на користь держави в сумі 51 грн..
В апеляційній скарзі начальника управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Перепровіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач являється інвалідом війни 3 групи, про що компетентними органами йому видано відповідне посвідчення, і відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на отримання щорічної разової грошової допомоги.
Справа № 22-2533 2006 р. Категорія: 39 Рішення постановлено під головуванням Камінського В.П.
Доповідач: Щолокова О.В.
1
За період з 2004-2006 років відповідач допустив недоплату щорічної разової допомоги позивачу, що протирічить чинному законодавству, яке регулює правовідносини між сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Приймаючи до уваги вимоги Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлюються розміри грошової допомоги окремим категоріям осіб, та щорічну разову грошову допомогу, яку позивачам було виплачено, а також ухвалення Конституційним Судом України рішення N 20-рп/2004 від 1.12.2004 року, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні ґрунтуються на повно з'ясованих обставинах справи. Рішення суду є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу начальника управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.