Справа № 2-475-2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2007 року Новоайдарський районний суд Луганскої області
у складі: головуючого судді - Копанєвої О. М.
при секретарі - Подройко Н. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Айдарська Нива" про стягнення заборгованості за договором оренди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, вказавши в обґрунтування, що 01 січня 2004 р. між позивачем та ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова" в особі директора Метропана Володимира Миколайовича було укладено договір оренди автомобіля АЗЛК 2140, який належить позивачеві на праві приватної власності. Позивач перебував з даним підприємством у трудових правовідносинах, працював на посаді механіка. Згідно п.3.1 Договору, ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова" зобов'язувалося виплачувати позивачеві орендну плату за користування автомобілем у розмірі 250 грн. щомісяця. Однак, відповідач умови договору не виконував, орендну плату підприємство не сплачувало. 31 серпня 2004 р. укладено Угоду про розірвання договору оренди. Пунктом 2 Угоди передбачено, що кінцевий строк розрахунків за договором оренди переноситься на 01 січня 2005 р. У січні 2006 р. ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова" реорганізувалося в ТОВ "Айдарська Нива", до якого перейшли всі права та обов'язки ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова". До теперішнього часу відповідач борг за договором не погасив. Заборгованість за оренду автомобіля складає 2000 грн.(користування автомобілем з січня 2004 р. по серпень 2004 p.). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума заборгованості за договором оренди автомобіля з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних складає 2798 грн. Інфляційні нарахування: 618 грн., 3% річних: 180 грн. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди автомобіля з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних складає 2798 грн., судові витрати по справі, сплату державного мита у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача Жданов А. М. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити позивачеві у їх задоволенні за необґрунтованістю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає уточненні позовні вимоги позивача обґрунтованими та
такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, згідно з вимогами ст. 629 ЦК України.
У судовому засіданні сторонами визнані наступні обставини, що 01 січня 2004 р. між позивачем та ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова" в особі директора Метропана Володимира Миколайовича було укладено договір оренди автомобіля АЗЛК 2140, який належить позивачеві на праві приватної власності, що підтверджується угодою, укладеною у письмовій формі (л.с. 6), яка сторонами не оспорюється.
Факт того, що між позивачем та ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова" в особі директора Метропана Володимира Миколайовича укладено договір оренди ніким не оспорювався, не оспорюється він і в даний час, у зв'язку із чим на підставі ч.1 ст. 61 ЦПК України дані обставини доказуванню не підлягають.
Позивач перебував з даним підприємством у трудових правовідносинах, працював на посаді механіка, що підтверджується трудовою книжкою (л.с. 8).
Згідно п.3.1 Договору, ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова" зобов'язувалося виплачувати позивачеві орендну плату за користування автомобілем у розмірі 250 грн. щомісяця.
Відповідач умови договору не виконував, орендну плату підприємство не сплачувало.
31 серпня 2004 р. укладено Угоду про розірвання договору оренди. Пунктом 2 Угоди передбачено, що кінцевий строк розрахунків за договором оренди переноситься на 01 січня 2005 р. (л.с. 7).
У січні 2006 р. ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова" реорганізувалося в ТОВ "Айдарська Нива", до якого перейшли всі права та обов'язки ДП "Нива" СВФ "Агро-Нова", відповідно до статуту ТОВ "Айдарська Нива" (л.с. 17-30).
До теперішнього часу відповідач борг за договором не погасив. Заборгованість за
оренду автомобіля складає 2000 грн. (користування автомобілем з січня 2004 р. по серпень 2004 p.).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума заборгованості за договором оренди автомобіля з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних складає 2798 грн. Інфляційні нарахування: 618 грн., 3% річних: 180 грн.
Суд приймає до уваги розрахунок суми боргу, наданий до суду позивачем, оскільки відповідний розрахунок грунтується на договірних зобов'язаннях відповідача згідно до умов договору (л.с. 4, 5).
Суд критично ставиться до стверджень представника відповідача в частині надання пояснень з приводу того, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Айдарська Нива» господарські операції щодо оренди автомобіля не проводились, оскільки відповідні факти спростовуються договором оренди та пунктом 2 Угоди про розірвання договору оренди.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача обгрунтовані, забезпечені належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до п.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, понесені позивачем витрати, пов'язані з оплатою судового збору на загальну суму 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, у розмірі 30 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. ст. 610 625, 762 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 179, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Айдарська Нива" про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити.
Стягнути з ТОВ "Айдарська Нива" на користь ОСОБА_1 2798 грн.
Стягнути з ТОВ "Айдарська Нива" на користь ОСОБА_1 судові витрати, сплату державного мита у розмірі 51 грн. та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.