ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Іванків О.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"15" листопада 2012 р. Справа № 2-а-3471/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "29" серпня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 серпня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову відповідача - управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі - нарахувати та виплатити позивачу, як особі, що постраждала від аварії на ЧАЕС, додаткову пенсію, передбачену ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 цього ж закону.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 додаткову пенсію, передбачену ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 15 процентів від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 14 грудня 2010 року по 23 липня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з 01 січня 2011 року по 23 липня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру мінімальної заробітної плати.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення у цій справі, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області про проведення донарахування та виплати йому коштів за ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач, є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області, проживає в АДРЕСА_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілим від аварії на ЧАЄС 4-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

За змістом ст. 51 зазначеного Закону передбачено, що особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2011 року - 941,00 грн., з 01.04.2011 року - 960,00 грн., з 01.10.2011 року - 985,00 грн., з 01.12.2011 року - 1004,00 грн.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також, апеляційна інстанція приходить до висновку і про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Главою 6 КАС України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст. 183-2 КАС України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст. 183-2 КАС України адміністративні справи щодо яких застосовується скороченне провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку передбаченому частиною четвертою ст. 183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст. 183-2 КАС України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.

Тому порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні не є перешкодою для апеляційного її розглду в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою -десятою ст. 183-2 КАС України.

Відповідно до частини десятої ст. 183-2 КАС України, у разі оскарження постанови прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним та оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "29" серпня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна,28, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300