Справа № 22а-573/2006                           Головуючий у 1 інст. - Мамонова О.Є.

Доповідач-Литвиненко І.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2006 року                                                              м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді     Смаглюк Р.І.

суддів                            Острянського В.І., Литвиненко І.В.

при секретарі              Мехед ТО.

з участю                      позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до військової частини А-3120 про стягнення надбавки за безперервну службу,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду у зв"язку з тим, що судом не з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права.

Оскаржуваною постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2006 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову до військової частини А-3120 про стягнення надбавки за безперервну службу. Суд виходив з того, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті надбавки за безперервну службу є правомірними, оскільки позивачу зазначена надбавка виплачувалась у відповідності до законодавства та в межах бюджетних асигнувань.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на те, що він у відповідності до Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" мав право на отримання надбавки в розмірі 70%, але виплачувалась вона в значно меншому розмірі, чим були порушені його права. Крім того, апелянт зазначає, що спірне питання  про стягнення надбавки за безперервну службу в повному обсязі

позитивно вирішував військовий місцевий суд Чернігівського гарнізону,а тому він просив визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплаті йому щомісячної надбавки за безперервну службу та стягнути з військової частини А-3120 на його користь 9 721 грн. 13 коп.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в Збройних Силах України і наказом заступника Міністра оборони України №68 від 26.12.2005 року був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров"я, виключений із списків військової частини А-3120 наказом НОМЕР_1 та направлений на облік до Чернігівського ОМВК Чернігівської області. (а.с. 13).

П. 1 Указу Президента України від 05 травня 2003 року Міністру Оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби понад 20 років -до 70 %.

Відповідно до Указу Президента №389 від 05.05.2003 року наказом Міністра оборони України №149 від 26.05.2003 року була затверджена Інструкція „Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України". Пунктом 2.4 зазначеної Інструкції передбачено, що виплату надбавки слід здійснювати в межах грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.

Ні Указом Президента, ні інструкцією не встановлено точний фіксований розмір надбавки, про що свідчить приписка „до". Конкретний розмір виплат встановлює Міністр Оборони України, виходячи із наявності коштів та фінансування і такий розмір доводиться до військових частин Міністерства Оборони України телеграмами. Відповідні телеграми про встановлення конкретного розміру надбавки за безперервну службу надходили до військових частин.

У відповідності до Указа Президента, Міністр Оборони України встановив, що за період з травня по жовтень 2003 року, та починаючи з 01 січня 2004 року виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу на 2004 рік проводити в відсотках: понад 20 років - 15 %., з 01 вересня 2004 року - 50 % ; у листопаді та грудні 2003 року за відповідним рішенням Міністра оборони України, ця надбавка виплачувалась у максимальних розмірах.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки грошове забезпечення позивачу ОСОБА_1 виплачувалось в повному обсязі за встановленими нормами, заборгованості по виплатам грошового забезпечення, в тому числі і по виплатам надбавки за безперервну службу у відповідача перед позивачем нема.

Доводи апелянта про те, що військовий місцевий суд Чернігівського гарнізону   позитивно   вирішував   питання   про   стягнення   заборгованості   по виплаті зазначеної надбавки на користь інших позивачів, не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи, підтверджена доказами та нормами закону, а тому є законною і обгрунтованою, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.