№2-о-117/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20.09.2007р.        Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі  Довбань С.М., з участю третіх осіб ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за заявою ОСОБА_1про встановлення факту належності частки в спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1. звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності частки в спільному майні, в якій зазначає, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.

За період шлюбу вони з чоловіком придбали на підставі приватизації, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у спільну сумісну власність АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 02.12.1995р., виданого органом приватизації -Вільногірським державним гірничо-металургійним комбінатом.

ІНФОРМАЦІЯ_1. її чоловік помер і на його майно, в тому числі на належну йому на праві спільної сумісної власності частку квартири відкрилась спадщина.

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Заявниця зазначає, що вона на підставі зазначеного звернулась до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, де їй було роз'яснено, що для отримання свідоцтва про право на спадщину їй необхідно в судовому порядку визначити частки за кожним співвласником, оскільки це є безумовною вимогою, передбаченою законодавством, що регламентує порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

За таких підстав вона вимушена звернутись з заявою до суду, оскільки іншим шляхом визначити частки в їх спільному майні неможливо. Без визначення часок вона не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про спадщину, чим порушуються її права спадкоємця, що прийняв спадщину у встановленому законом порядку.

Заявниця зазначає, що згідно з законодавством при виділі частки з права спільної сумісної власності, частки в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено законом або домовленістю співвласників. Законом рівність частин визначена. Домовленості між нею та чоловіком стосовно іншого розміру часток не існувало. На протязі всього часу з моменту приватизації квартири вони вважали, що кожен з них має рівне право на вказану квартиру.

Сам факт отримання квартири у спільну сумісну власність при її приватизації мав місце тому, що на момент приватизації в 1995р. не мало значення в якій формі квартира передається у їх власність. За таких підстав  заявниця

2

вважає, що кожному з них належить по 1/2 частки в їх квартирі.

Їх сини звернулись до державного нотаріуса м. Вільногірська з заявами про відмову від спадщини на її користь.

Заявниця просить встановити факт наявності права власності на частку в розмірі 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 їй та за життя її покійному чоловіку - ОСОБА_4.

В судовому засіданні заявниця участі не приймала, надавши заяву про неможливість бути присутньою в суді за станом здоров'я (а.с.14). Крім того, вона передала своє прохання по телефону, щоб справа була розглянута без її участі в зв'язку з похилим віком та за станом здоров'я.

Заінтересована особа - державний нотаріус Вільногірської нотаріальної контори в судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки суду не повідомила. Суд не вбачає перешкод для розгляду справи без її участі, проти чого учасники процесу заперечень не висловили.

Заінтересована особа по справі - ОСОБА_2пояснив суду, що йому відомо, що його батьками була приватизована квартира, кожен з них вважав себе власником половини квартири, за життя його батька, який нині є покійним, вони з матір'ю не виділяли частки в квартирі. Коли його батько помер, то у матері виникла проблема з оформленням спадщини саме по причині, що за життя батька частки квартири не були виділені. Він, як спадкоємець, відмовився від своєї долі спадщини на користь матері і не заперечує проти задоволення її заяви.

Заінтересована особа - ОСОБА_2надав суду аналогічні пояснення.

Вислухавши пояснення заінтересованих осіб, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, в тому числі: копію свідоцтва про право власності на житло від 02.12.1995р. (а.с.4), копію технічного паспорту на зазначену квартиру (а.с.5,6), копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4(а.с.7), копію свідоцтва про укладення шлюбу заявниці з ОСОБА_4. (а.с.9), суд прийшов до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Діючим цивільним законодавством (ст.ст.355, 368, 370 ЦК України) встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, вважається, що частки кожного з співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Під час судового розгляду справи, а саме з пояснень заінтересованих осіб по справі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. було встановлено, що за період спільного життя їх батьків, тобто заявниці та її покійного чоловіка, вони вважали належність кожному з них 1/2 частки квартири, іншої домовленості між ними не існувало, за визначенням часток вони до відповідних органів не звертались.

Таким чином, є підстави для визначення за заявницею та іншим співвласником квартири по 1/2 частки у праві їх власності на спільне майно.

Керуючись ст.ст. 11, 212-215, 234, 235, 256, 257, 259 ЦПК України, ст.ст. 355, 368, 370, 372 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1про встановлення факту належності частки в спільному майні задовольнити.

3

Визначити, що розмір частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1, що належить заявниці ОСОБА_1та ОСОБА_4, який помер   ІНФОРМАЦІЯ_1, становить по 1/2 за кожним співвласником.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.