Справа 22-6480 /2007 Головуючий першої інстанції Карякін О.О.
Категорія 36 Доповідач Денисенко Л.Л.
РІШЕННЯ
Іменем України
3 вересня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ДенисенкоЛ.Л.
суддів Лоленко А.В. Солодовник О.Ф.
при-секретарі Проляпа О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції представника позивачки ОСОБА_1
на рішення Єнакіївського міського суду
від 27 червня 2007 р.
по справі за позовом ОСОБА_2 до ДП Донвуглереструктуризація про стягнення заборгованності по аліментам, компенсації, моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Єнакіївського міського суду від 27 червня 2007 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності, просе скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 , посилаючись на те, що суд недостатньо перевірив обставини справи, дав неправильну оцінку представленим доказам, не витребував додаткові докази, сума заборгованості по аліментам 846, 42 грн. не надходила на рахунок позивачки, суд необгрунтовано відмовив у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, оскільки у зв"язку з невиплатою аліментів позивачка не мала можливості лікуватись, не мала коштів на їжу і утримання дитини.
В судовому засіданні представник позивачки підтримував апеляційну скаргу, представник відповідача просив рішення суду залишити без зміни.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що рішенням Єнакіївського міського суду від 29 липня 1985 року стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2на утримання сина ОСОБА_4, 1ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі V4 частки доходів. ОСОБА_3 працював на шахті №3 шахтоуправління „Олександрівське", підприємство перераховувало позивачці аліменти. Внаслідок реорганізації у вугільної промисловості належним відповідачем притягнуто ДП Донвуглереструктуризація, яке є правонаступником ДП Укрвуглереструктуризайія, до якого входила шахта №3. Згідно довідки шахтоуправління „Олександрівське" за період з 1998 року по травень 2002 року,
коли ОСОБА_3 звільнився у зв"язку з переходом на пенсію, заборгованість складала 846, 42 грн., яка у листопаді 2002 року по розподільчому балансу передана ДП Укрвуглереструктуризація і у грудні 2002 року ця сума перерахована на особистий рахунок позивачки у ощадкасу 41 рахунок 10775. Доказів про заборгованність до 1998 року не представлено.Сума заборгованості компенсації не підлягає. За ті місяці коли ОСОБА_3 не працював на підприємстві і не виплачував аліменти, відповідач не несе відповідальність, за весь час виплати аліментів позивачка не зверталась до виконавчої служби з питання невиплати аліментів, виконавче провадження постановою від 25 лютого 2004 року закрито у зв"язку з досягненням дитиною повноліття. Відшкодування моральної шкоди у зв"язку з невиплатою аліментів не передбачено законом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника позивачки ОСОБА_1 підлягає задоволенню чаетково-з-таких підстав.
Відповідно вимог п.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процееуальноголрава.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_2 отримувала аліменти на утримання синавід ОСОБА_3 згідно рішення суду від 29 липня 1985 року у розмірі 1А частки доходів. ОСОБА_3 працював на шахті №3 шахтоуправління „Олександрівське" і підприємство перераховувало аліменти. Внаслідок реорганізації у вугільній промисловості належним відповідачем суд визначив ДП Донвуглереструктуризація,
Згідно довідки шахти №3 /т.1 а.с. 28/ заборгованість по аліментам складала 846, 42 грн., за періоди квітень-червень та жовтень-листопад 1998 року, березень-квітень 2000 року аліменти не нараховувались і суд встановив, що у цей період ОСОБА_3 на шахті не працював, Інших доказів заборгованості по виплаті аліментівле представлено.
Сума заборгованості аліментів згідно довідки шахти №3 /т.1 а.с. 257 передана у листопаді 2002 року ДП Укрвуглереструктуризація і у грудні 2002 року перерахована на особистий рахунок позивачки у ощадкасі 41 рахунок 10775. Із копії особистого рахунку по аліментам встановлено, що 30 грудня 2002 року перераховано заборгованість 996, 42 грн. /т.1 а.с. 68/. Тому суд правильно визнав, що заборгованість ОСОБА_2 виплачена. Доводи скарги про те, що до вказаної суми входять аліменти від другого платника аліментів на користь позивачки, не підтвержені доказами.
Також суд правильно визнав, що за період до 1 січня 2001 року компенсація суми заборгованості по аліментам не була передбачена законом.
Однак висновок суду про те, що сума заборгованості за 2001 та 2002 роки не підлягає компенсації не відповідає вимогам Закона України Про компенсацію громадянам втрати частини прибутку у зв"язку з порушенням строків їх виплати", який передбачає компенсацію доходів громадян і сума забогованості за 2001 та 2002 роки підлягає компенсації.
Оскільки по справі повно встановлено обставини справи, перевірено доказами, але суд неправильно застосував норми матеріального права, апеляційний суд вважає можливим рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення компенсації за час затримки аліментів за 2001-2002 роки скасувати і постановити нове рішення про часткове задоволення позову в цій частині.
Сума компенсації складає за 2001 рік: січень-недоплата 54, 16 коефіцієнт 39, 5 -компенсація 21, 39 грн., лютий-20, 30 грн./52, 6 х 38, 6 :100/, березень -21, 13 грнУ55, 86х37, 8:100/, квітень - 19, 26 грн. /53, 79x35, 8:100/, травень - 15, 39 грнУ43, 72х35, 2:100/, червень- 15, 85 грн./46, 09х34, 4:100/, липень-15, 46 грн./42, 13х36, 7:100/, серпень-16, 45грн./44, 46х37, 0:100/, вересень- 19, 3
грн./52, 9х36, 5:100/, жовтень-16, 00грн./44, 2х36, 2:100/, листопад-20, 24/57, 0х35, 5: 100/, грудень-18, 98 грн./56, 82хЗЗ, 4:100/, я всього - 219, 75 грн., зе 2002 рікхічень-15, 54грн./48, 41х32, 1:100/, лютий-16, 46 грн./48, 56хЗЗ, 9:100/, березень-11, 03 грнУЗ 1, 61x34, 9:100/, квітень-34, 27 грн./103, 84x33, 0:100/, травень 40, 69 грн./121, 85хЗЗ, 4:100/, а всього 117, 99 грн. За 2001 та 2002 роки сума компенсації складає 337, 74 грн., яка підлягає стягненню на користь позивачки.
В чатині відмови у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди у зв"язку з затримкою виплати аліментів рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального права і підстав для його скасування в цій частині також немає.
Керуючись Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини прибутку у зв"язку з порушенням строків їх виплати, Порядком проведення компенсації громадянам втрати часткигрошових прибутків у зв"язку з порушенням строків їх виплати, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, ст. ст307, 309 п.4, 316 ЦПК України апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_2 -ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Єнакіївського міського суду від 27 червня 2007 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення компенсації за затримку виплати аліментів скасувати, стягнути з ДП Донвуглереструктуризація на користь ОСОБА_2 компенсацію за затримку виплати аліментів за 2001 та січень-травень 2002 роки 337 грн./триста тридцять сім/ 74 копійок., вішпій частині рішення суду залишити без зміни.
Стягнути з ДП Донвуглереструктуризація на користь держави судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної еили з моменту проголошення і може~бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.