У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26.12.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Феєра І.С.(головуючого), Крегула М.М., Демченко С.М., за участю прокурора Сирохман Л.І., підсудного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2012 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Могильов Білорусія, мешканця АДРЕСА_1, білоруса, громадянина Білорусії, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 22.08.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на один ( 1 ) рік;
- засуджено за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
У відповідності до ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків частково приєднано ОСОБА_3 невідбуту міру покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.08.2011 року та остаточно призначено йому (3) три роки 3 ( три) місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишино без змін - тримання від вартою.
Строк відбування засудженому ОСОБА_3 постановлено рахувати з дня його затримання з 25.05.2012 року.
Речові докази по справі: банкноти номіналом 50 (п'ятдесят) гривень серії ЗБ №6255753, серії ЕК 7008285, серії ЗА 7739590, банкноти номіналом 20 (двадцять ) гривень серії КУ 8017545, серії ЗФ 8111787, банкноти номіналом 50 ( п'ятдесят) гривень серії ЕШ 2731098, серії АЖ 5783126, серії ЕЧ 1283079, банкноти номіналом 10 ( десять) гривень серії НД 5414489, серії НД 7239689, серії ЕФ 7552963, серії ЗД 429511, банкноту номіналом 5 ( п'ять) гривень серії 3В 6608060, банкноту номіналом 2 (дві) гривні серії ЕЯ 8782253, загальною сумою 387 (триста вісімдесят сім) гривень, які здано на зберігання у ФЕВ УМВС України на Львівській залізниці - залишено за належністю.
Поліетиленовий пакет з паперовим згортком та подрібненою речовиною рослинного походження, зеленого кольору, масою 6,4412 г, поліетиленовий пакет з ватними тампонами; поліетиленовий пакет з курткою, пляшкою без дна та відрізок фольги, які здано на зберігання в камеру речових доказів ЛВ на ст. Чоп УМВС України на Львівській залізниці постановлено - знищити.
-2-
За вироком ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що в середині травня 2012 року, на дамбі річки Тиса неподалік ринку м. Чоп, знайшов паперовий згорток білого кольору, в середині якого знаходились суха подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору і усвідомлюючи, що в пакеті знаходиться наркотичний засіб, з метою подальшого збуту приніс його додому за адресою АДРЕСА_1, де і зберігав до 24.05.2012 року.
24.05.2012 року близько 12 години ОСОБА_6, діючи в умовах оперативної закупки, попередньо домовившись про зустріч по телефону на пл. Європейській м. Чоп з ОСОБА_3, замовив у нього пакет з наркотичною речовиною та дав завдаток в розмірі 400 гривень, на що ОСОБА_3 сказав що пакет буде стоїти 600 гривень, на що ОСОБА_6 погодився. Того ж дня, близько 13 години при проходженні подвійних дверей в залі очікування вокзалу ст. Чоп, ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 ще 200 гривень, а в туалеті розміщеному в приміщенні міжнародного залізничного вокзалу ст. Чоп ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 паперовий згорток, в середині якого знаходився канабіс, масою перерахунку на суху речовину 6, 8412 г.. Цього ж дня о 13 голині 10 хвилин в приміщенні залу очікування пасажирів міжнародного вокзалу ст. Чоп ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції приміського вокзалу ст. Чоп Львівської залізниці.
Згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС № 1114 від 06.06. 2012 року, речовина рослинного походження зеленого кольору має ботанічні ознаки рослини коноплі, містить тетрагідроканабінол і є слідами особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу (марихуани), массою в перерахунку на суху речовину 6,8412 г..
В апеляції прокурор просить вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2012 в частині призначення покарання скасувати, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України покарання у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна та у відповідності до ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту міру покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 22.08.2011. та призначити ОСОБА_3 остаточно 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна. Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на обтяжуючу покарання обставину - вчинення ОСОБА_3 злочину протягом іспитового строку. В решті вирок суду залишити без змін. Вказує на те, що вирок суду є незаконним, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Судом не враховано, що вчинений злочин відноситься до категорії умисних тяжких злочинів підвищеної небезпеки, вказані дії ОСОБА_3 пов»язані з незаконним обігом наркотичних засобів, порушують встановлений законодавством порядок їх обігу, внаслідок якого задовольняється незаконний попит на наркотики. Судом не дано належної оцінки тому факту, що засуджений під час вчинення даного злочину ще перебував на іспитовому строку за вчинення іншого тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що свідчить про те, що він не став на шлях виправлення, а продовжив злочинну діяльність. Зазначає, що суд першої інстанції не вмотивував належним чином рішення про застосування ст. 69 КК України, не навівши ґрунтовної аргументації з цього приводу.
Вважає, що притягнення ОСОБА_3 вперше за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, не може бути визнано пом'якшуючою обставиною. В обґрунтування апеляції прокурор посилається на те, що призначене ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого, оскільки за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок м»якості.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які просили залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 365 КПК України апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляції з точки зору його законності та відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи й дослідженим у судовому засіданні доказам.
Правильність встановлення судом фактичних обставин справи, доведеність вини засудженого у вчиненні злочину та юридична кваліфікація вчиненого в апеляції не оспорюються.
Винуватість підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за встановлених судом першої інстанції обставин підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів. Дії підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України кваліфіковано правильно.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України.
Із вироку суду видно, що вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання на підставі ст..69 КК України, суд першої інстанції визнав, що пом»якшуючими покарання обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, із матеріалів справи та вироку суду вбачається, що як обставинами, що пом»якшують покарання судом першої інстанції визнано і інші обставини, а саме враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу та позитивну характеристику по місцю проживання та роботи, незадовільний стан здоров»я, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, що відповідно до ч.2 ст.66, ст. 69 КК України може бути підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі.
Разом з тим, судом першої інстанції обґрунтовано визнано, що виправлення й перевиховання підсудного ОСОБА_3 повинно проходити в умовах ізоляції його від суспільства.
Враховуючи стан здоров»я підсудного, позитивну характеристику з місця роботи та проживання, а також порівняно невелику кількість наркотичного засобу, що був предметом злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, апеляційний суд вважає, що прийняте судом першої інстанції рішення про призначення ОСОБА_3 покарання є правильним.
Доводи прокурора про невідповідність призначеного щодо підсудного ОСОБА_3 покарання тяжкості вчиненого ним злочину внаслідок м»якості є необгрунтованими, оскільки покарання підсудному призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу - позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, має хворих батьків, за наявності обставин, що пом»якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік підсудного та відсутності обставин, що його обтяжують.
Яких-небудь інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування вироку не встановлено.
Не можуть бути прийнятими до уваги і твердження прокурора про те, що суд не врахував при призначенні покарання те, що підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин перебуваючи на іспитовому строку, оскільки суд при постановленні вироку врахував це і відповідно до ст. 71 ч.1 КК України призначив покарання за сукупністю вироків.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про виключення із вироку посилання на обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину протягом іспитового строку, оскільки відповідно до ч.1 ст.67 КК України така обтяжуюча обставина при призначенні покарання у переліку відсутня, а тому відповідно ч.3 ст.67 цього Кодексу при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, тому в цій частині апеляція прокурора підлягає до задоволення, а вказана обтяжуюча обставина відповідно до ст. 365 КПК України виключенню із вироку.
За таких обставин, апеляцію прокурора слід задовольнити частково, виключити з вироку посилання на вчинення нового злочину протягом іспитового строку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, виключити в порядку передбаченому ст.365 КПК України посилання як на обставину, що обтяжує покарання вчинення злочину протягом іспитового строку.
Судді: