А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
27.12.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів Феєра І.С.(головуючого), Стана І.В., Марчука О.П, за участю прокурора Варга Ю.Ю., захисника-адвоката ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи за апеляцією начальника відділу прокуратури Закарпатської області на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2012 року.
Цією постановою задоволено скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Закарпатської області від 10.07.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за вчинення умисного ухилення від сплати податків у значних розмірах, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
З постанови старшого прокурора вбачається, що відповідно до висновків документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Хустхліб» (далі ТОВ «Хустхліб») встановлено, що службові особи ТОВ «Хлібхуст» в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» тобто генеральний директор ТОВ «Хустхліб» ОСОБА_4 30.06.2007 року видав на адресу приватного підприємця ОСОБА_5 векселі: серії АА № 0109235 на суму 3600 грн., АА №0109236 на суму 567 493, 6 грн., АА № 0109234 на суму 400 000 грн., АА № 0109233 на суму 139 765, 04 грн., всього на загальну суму 1 467 258, 64 грн. та 22.01.2007 року на адресу приватного підприємця « Грона - Л» вексель серії АА № 0109232 на суму 36 000 грн. та на суму 57 444 грн., та всього на загальну суму 1 524 702, 64 грн., як оплату за отримані товарно - матеріальні цінності. В подальшому ОСОБА_4, переслідуючи мету ухилення від сплати податків, умисно, в порушення вимог пп. 4.1.6. п 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», достовірно знаючи, що строк позовної давності за вимогами, що випливають з простого векселя спливає по закінченню трьох років від дати настання строку платежу, після закінчення трьохмісячного терміну з дня видачі векселів, заборгованість по ПП ОСОБА_6 та ПП «Грона- Л» не включив до складу скоригованого валового доходу як суму отриманої безповоротної фінансової допомоги від цих суб'єктів підприємницької діяльності та в порушення пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не зменшив суму валових витрат за 1 квартал 2010 року на вартість отриманих послуг по ремонту основних засобів (без ПДВ), по яким не понесено витрати (прострочена кредиторська заборгованість по ПП «Грона -Л») на суму 47 870 грн., та не зменшив суму валових витрат за 9 місяців 2010 року на вартість отриманої від ПП ОСОБА_6 сировини (без ПДВ) для випічки хліба та хлібобулочних виробів, по якій не понесено витрати (прострочена кредиторська заборгованість по ПП ОСОБА_6.) на суму 889 346 грн..
Також, ОСОБА_4 умисно не нарахував і не включив до валових доходів відсотки за користування повторною фінансовою допомогою в розмірі 928 000 грн., отриманою від ТОВ «Синтез Трейд», яке є платником нарахованих відсотків є безповоротною фінансовою допомогою і повинна бути включена до складу валових доходів ТОВ «Хустхліб».
Приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, а підставами матеріали зібрані працівниками податкової міліції, які вказують на ознаки злочину в діях генерального директора ТОВ «Хустхліб» ОСОБА_4, зокрема акт №12/23/32907024/23 від 18.01.2011 року, рішення-повідомлення від 02.02.2011 року, податкові декларації та інші матеріали апеляційного оскарження рішень-повідомлень.
Суд постанову мотивував тим, що постанова про порушення кримінальної справи винесена без достатніх на то підстав та приводів, які зазначені у ст. 94 КПК України і вказані обставини унеможливлюють порушення кримінальної справи у відповідності до вимог ст. 98 КПК України. Висновки акту не ґрунтуються на вимогах закону, а рішення-повідомлення визнано у встановленому порядку незаконним і скасовано, а отже джерела даних, які стали підставою для порушення справи є незаконними.
В апеляції прокурор просить постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2012 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду у іншому складі. Зазначає, що перевіряючи приводи і підстави для винесення оскаржуваної постанови, суд вдався до оцінки доказів та не враховано, що приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину. Крім того судом скасовано постанову від 10.07.2010 року, а не постанову від 10.07.2012 року..
Заслухавши доповідь судді щодо змісту постанови, основні доводи апеляції, промову прокурора на підтримання поданої апеляції, пояснення захисника, який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали надані судом, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із слідуючих підстав.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, а також чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 02 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).
-3-
Судам слід мати на увазі, що у частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Що стосується заяв і повідомлень про злочин, то вони повинні бути викладені письмово або усно і доведені до відома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК. Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину. Також суддя, окрім зазначеного, має з'ясувати наявність обставин, що виключають провадження в кримінальній справі, тобто встановити, чи не існували на момент порушення кримінальної справи такі обставини, за яких її не могло бути порушено.
Суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.
Ці вимоги кримінально - процесуального закону при розгляді скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 судом першої інстанції не дотримано.
Як вбачається з постанови старшого прокурора прокуратури області від 10.07.2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину, а підставами матеріали зібрані працівниками податкової міліції, які вказують на ознаки злочину в діях генерального директора ТОВ «Хустхліб» ОСОБА_4, зокрема акт №12/23/32907024/23 від 18.01.2011 року, рішення-повідомлення від 02.02.2011 року, податкові декларації та інші матеріали апеляційного оскарження рішень-повідомлень.
Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину є передбаченим в п.5 ч.1 ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України за наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов»язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу має бути порушено щодо цієї особи.
Суд першої інстанції, перевіривши наявність приводів та підстав для винесення вищевказаної постанови, законність джерел отримання даних на час порушення кримінальної справи, які стали підставою для її порушення щодо ОСОБА_4, прийшов до помилкового висновку про їх незаконність, пославшись у рішенні на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року, якою визнано протиправним рішення-повідомлення від 02.02.2011 року, уже після порушення кримінальної справи, вдавшись у оцінку доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті.
Крім того, резолютивна частина постанови не відповідає вступній та мотивувальній частинам постанови суду, оскільки суд скасував постанову про порушення кримінальної справи від 10.07.2010 року, якої не існує і прокуратура таку постанову не виносила, прізвище прокурора, який приймав участь при розгляді скарги зазначене в постанові не відповідає прізвищу вказаному в протоколі судового засідання від 11.12.-12.12.2012 року (а.с.17, 19).
З урахуванням викладеного, оскаржена постанова не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з поверненням матеріалів провадження на новий судовий розгляд для усунення вказаних в мотивувальній частині недоліків та з»ясування всіх обставин, що мають істотне значення для прийняття законного та обґрунтовано рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2012 року, про задоволення скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Закарпатської області від 10.07.2012 року про порушення відносно ОСОБА_4 за вчинення умисного ухилення від сплати податків у значних розмірах, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України - скасувати, а провадження за скаргою направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Судді: