Справа №1-23/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сінгур

Номер провадження 11/788/8/13 Суддя-доповідач - Яременко

Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Матуса В. В., Борсая В. М.,

з участю прокурора - Кравцової Л.М.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2012 року яким, -

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець міста Шостка, в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений:

- за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки;

- за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області витрати за проведення експертиз в сумі 168 грн. 84 коп.

Вирішено долю речових доказів,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 17 червня 2011 року у вечірній час шляхом пошкодження решітки та розбиття віконного скла проник в будинок АДРЕСА_1 і таємно викрав саморобний плужок вартістю 180 грн., що належав ОСОБА_3

Також він 18 червня 2011 року у вечірній час повторно, таємно, з метою викрадення чужого майна, через раніше пошкоджене вікно проник в будинок АДРЕСА_1 і намагався викрасти алюмінієвий чайник вартістю 42 грн., розпашник вартістю 181 грн. 80 коп., що належали ОСОБА_3, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі оскільки був замічений сторонніми особами.

У поданій апеляції, засуджений ОСОБА_2 просить пом'якшити призначене судом йому покарання, мотивуючи свої вимоги тим, що суд безпідставно не взяв до уваги всі пом'якшуючі обставини, а саме не врахував його захворювання і не застосував ст. 69 КК України.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та поданої апеляції, міркування прокурора Кравцової Л.М., яка вважає що апеляція засудженого не підлягає задоволенню, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, колегія суддів провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляції, приходить до висновку, що апеляція засудженого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, відповідають фактичним обставинам справи й обґрунтовані сукупністю досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів та засудженим не оспорюються.

Дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно.

Що стосується покарання, яке суд призначив ОСОБА_2, то воно не відповідає вимогам діючого законодавства. Зокрема, відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із наступними змінами) суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно з вимогами ч.1 ст.. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Так, при призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, суд не в повній мірі врахував вимоги ст.. 65 КК України та призначив покарання, яке за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого.

Суд першої інстанції врахував характер, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно з вимогами ст.. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, обставини вчинення злочину, дані про його особу, який характеризується посередньо, та обставини, що пом»якшують його покарання, а саме що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, також враховано відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Разом з цим, суд першої інстанції не врахував те, що все викрадене майно повернуто потерпілій, вартість викраденого майна і майна, яке намагався викрасти ОСОБА_2 незначна, тяжкі наслідки не настали, засуджений має захворювання, що стверджується медичною довідкою.

Враховуючи всі вищевикладені обставини та визнаючи їх такими, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, колегія суддів вважає за необхідне згідно ч.1 ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_2 основне покарання за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі і на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 373 КПК України апеляційний суд змінює вирок у випадку пом»якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку та задоволення поданої засудженим апеляції.

Також змінюючи вирок суду в частині призначеного покарання, колегія суддів вважає за необхідне визначити початок строку відбуття ОСОБА_2 покарання, який необхідно обраховувати з дня затримання засудженого, що мало місце 03 квітня 2012 року в порядку ст. 165-2 КПК України з обранням відносно нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Керуючись ст.362, 366, 373, 377 КПК України 1960 року, пунктами 11,15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2012 року, щодо ОСОБА_2 змінити, пом»якшивши призначене йому покарання.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць та за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 за даним вироком обчислювати з 03 квітня 2012 року.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Матус В. В. Борсай В. М.