Справа № 22ц-10117/2006р. Головуючий
Категорія -21(3) 1-й інстанції- Турік В.П.
Доповідач- Карнаух В.В.
Р І Ш EH H Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня 12 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровскої області в складі: головуючого - Михайлів Л.В.
суддів- Митрофанової Л.В., Карнаух В.В. при секретарі - Чобанюк М.В.
за участю : представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Семанюк Лариси Петрівни розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 серпня 2005 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди з відповідача.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 серпня 2005 року його позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди задоволено частково.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача стягнуто 21000грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом при постановлені оскаржуваного рішення порушені норми матеріального і процесуального права. А саме: при вирішенні данного спору суд необгрунтовано послався на п.З ст.34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що призвели до втрати працездатності", оскільки дана норма Закону регулює порядок відшкодування моральної шкоди, особам, яким моральна шкода спричинена умовами виробництва, які не привели до втрати професійної працездатності; суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про проведення у справі медико-соціальної експертизи; крім того, судом порушені вимоги п.п.5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги колегія судців вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що висновком МСЕК від 18.10.2001р. позивачу первинно встановлено 35 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням. Повторним оглядом МСЕК від 29.іб.2003р. позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності і 3 група інвалідності.
У зв'язку з набутим професійним захворюванням порушено звичний спосіб життя позивача.
Цим обставинам суд дав правильну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачу було спричинено моральну шкоду у зв'язку з професійним захворюванням в період його трудової діяльності та, враховуючи положення ст.ст.21,28, 34 ЗУ «Про загальнообов'зкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань», на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню сума.
Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставим по справі, характер, моральних страждань і наслідків, що наступили. Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, що вперше позивачу встановлено 30% втрати професійної працездатності, суд врахував фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.
Однак з матеріалів справи видно, що визначена судом сума відшкодування моральної шкоди- 21 000 грн. не відповідає важкості перенесених страждань позивача та ступеню втрати ним працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити до 8000 грн.
В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Змінити рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 серпня 2005р., зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_2, до 8000грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене на протязі двох місяців до Верховного Суду України з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: