АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-11215/2006            Головуючий в першій

Категорія № 21 \2\                інстанції - Воловік Н.Ф.

Доповідач - Карнаух В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 жовтня 2006 року                                                           м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - МИХАЙЛІВ Л,В, суддів - Митрофанової Л.В., Карнаух В.В., при секретарі - Чобанюк М.В.,

за участю: представника відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі - Семанюк Л.П., представника відповідача відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - Шаніної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"   на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 17 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

10.11.2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ВАТ "КЗРК") про стягнення недоплати по щомісячних платежах за період з 01 січня 1996р. по 01.04.2001р. і компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв.язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.1996. по 01.04.2001., та з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі \ далі- Фонд соціального страхування \ про стягнення недоплати по щомісячних платежах за період з 01.04.2001. по 01.10.2005. та про стягнення з Фонду соціального страхування на його користь з 01.10.2005. щомісячних виплат відшкодування шкоди по 637 грн. 82 коп. до перерахунку згідно законодавства.

На обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27.02.1992. з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого за висновком МСЕК від 30.06.1992. йому встановлено 40% професіональної працездатності. Згідно висновку МСЕК від 30.06.1995. йому встановлено 25% професійної втрати працездатності безстроково.

За висновком МСЕК від 01.12.1994. йому встановлено 15% втрати працездатності з 11.11.1993. по професійному захворюванню. Таким чином станом на 11.11.1993. загальна втрата професійної працездатності позивача склала 40% безстроково.

Відповідач ВАТ "КЗРК" проводив виплати в рахунок відшкодування шкоди, відкорегувавши заробітну плату станом на 11.11.1993., яка становила 574 485 крб.53 коп., з урахуванням 40% втрати професійної працездатності, у сумі 229 794 крб.. А в перерахунку на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, які застосовувало підприємство - 3,0 - з 01.12.1993.; 2,0 - з 01.10.1994., З- з 01.02.1995., розмір відшкодування шкоди з 01.02.1995. становить 4 136 292 крб..

Але, починаючи з 01.01.1996., перерахунок сум відшкодування шкоди відповідач здійснював неправильно, збільшуючи суми втраченого заробітку не на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві, а на коефіцієнти . підвищення середнього заробітку, внаслідок чого утворилися суми недоплат.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 17 лютого 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: з відповідача ВАТ "КЗРК" на його користь стягнено 8946 грн. 17 коп. недоплати щомісячного відшкодування шкоди за період з 01.01.1996. по 01.04.2001. та компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв,язку з порушенням термінів її виплати у сумі 5109 грн. 18 коп., а також 140 грн. 55 коп. держмита на користь держави; з відповідача Фонду соціального страхування на користь позивача стягнено недоплату по щомісячним страховим виплатам у сумі 19 911 грн. 72 коп. за період з 01.04.2001. по 01.10.2005., а також починаючи з 01.10.2005., довічно, або до наступного перерахунку згідно чинного законодавства, стягувати по 637 грн.82 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду допущено до негайного виконання у розмірі місячного платежу.

Відповідач ВАТ «КЗРК» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з нього сум та постановлення нового рішення про відмову в задоволені позову. На обгрунтуваня відповідач зазначив, що судом необгрунтовано задоволені вимоги позивача в частині застосування коефіцієнтів 1,25 - з червня 1997 p., 1,3 - з січня 1998 p., 1,15 - з 01.07.1999.,1,1 -з 01.01.2000., 1,193 -з 01.05.2000., не дана оцінка економічному обгрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів. Судом неправомірно задоволені вимоги позивача в частині стягнення компенсації за несвоєчасно виплачені суми, а також суд задовольнив позовні вимоги позивача за час, який перевищує строк позовної давності.

Представники відповідачів апеляційну скаргу підтримали, вважають рішення суду незаконним, оскільки при його постановлені судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням на новий розгляд з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, з позивачем 27.02.1992.3 стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого за висновком МСЕК від 30.06.1992. йому встановлено 40% професіональної працездатності. Згідно висновку МСЕК від 30.06.1995. йому встановлено 25% професійної втрати працездатності безстроково.

За висновком МСЕК від 01.12.1994. йому встановлено 15% втрати працездатності з 11.11.1993. по професійному захворюванню. Таким чином, станом на 11.11.1993. загальна втрата професійної працездатності позивача склала 40% безстроково.

Відповідач ВАТ "КЗРК" проводив виплати в рахунок відшкодування шкоди, відкорегувавши заробітну плату станом на 11.11.1993., яка становила 574 485 крб.53 коп., з урахуванням 40% втрати професійної працездатності, у сумі 229 794 крб.. А в перерахунку на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, які застосовувало підприємство-3,0 - з 01.12.1993.; 2,0- з 01.10.1994., З- з 01.02.1995., розмір відшкодування шкоди з 01.02.1995. становив 4 136 292 крб..

Але, починаючи з 01.01.1996., перерахунок сум відшкодування шкоди відповідач здійснював неправильно, збільшуючи суми втраченого заробітку не на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві, а на коефіцієнти підвищення середнього заробітку, внаслідок чого утворилися суми недоплат.

Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.

Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України   номер 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Однак, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не взяв до уваги зазначених правил і стягнув недоплачені виплати за весь період, тобто з 01 січня 1996 року.

В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИ ЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"   задовольнити частково.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 17 лютого   , 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом  двох місяців з дня набрання нею законної сили.

СУДДІ: