АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-10604/2006 Головуючий в першій
Категорія № 21 \2\ інстанції - Шум Л.І.
Доповідач - Карнаух В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - МИХАЙЛІВ Л,В, суддів - Митрофанової Л.В., Карнаух В.В., при секретарі - Чобанюк М.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі - Семанюк Лариси Петрівни,
представник ВАТ "КЗРК" - Артеменко Світлани Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, про відшкодування шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2003р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ВАТ "КЗРК") про стягнення недоплати по щомісячних платежах за період з 01 липня 1994 р. по 01.04.2001р. і компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв.язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.1996. по 01.04.2001., та з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі \ далі- Фонд соціального страхування \ про стягнення недоплати по щомісячних платежах за період з 01.04.2001. по 01.05.2005. та про стягнення з Фонду соціального страхування на його користь з 01.05.2005. щомісячних виплат відшкодування шкоди по 643 грн. 12 коп. до перерахунку згідно законодавства.
На обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 1951 по 1971 роки він працював у відповідача в шкідливих підземних умовах праці, де і була заподіяна шкода здоров,ю, у зв,язку з чим в 1989 р. пройшов огляд МСЕК, де йому було встановлено 30% втрати професійної працездатності. Згідно висновку МСЕК від 04.05.1993. йому встановлено 45% втрати професійної працездатності. Відповідач у добровільному порядку провадив йому щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди здоров"ю, виходячи із заробітку за січень- квітень 1992 року, відкорегованого на коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів.
Але, починаючи з 01.07.1994., перерахунок сум відшкодування шкоди відповідач здійснював неправильно, збільшуючи суми втраченого заробітку не на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві, а на коефіцієнти підвищення середнього заробітку, внаслідок чого утворилися суми недоплати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2005 • року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі.
Відповідач ВАТ «КЗРК» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з нього сум та постановлення нового рішення про відмову в задоволені позову. На обгрунтування відповідач зазначив, що судом необгрунтовано задоволені вимоги позивача в частині застосування коефіцієнтів 2- з 01.07. 1994., 2,5 - з 01.01.1996., 1,25 - з червня 1997 p., 1,3 - з січня 1998 p., 1,265 - з 01.07.1999., 1,226 - з 01.01.2000., 1,217 - з 01.05.2000., не дана оцінка економічному обгрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів. Судом неправомірно задоволені вимоги позивача в частині стягнення компенсації за несвоєчасно виплачені суми, а також суд задовольнив позовні вимоги позивача за час, який перевищує строк позовної давності.
Відповідач Фонд соціального страхування ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки судом першої інстанції при його ухвалені порушені норми матеріального та процесуального законодавству, а саме: Фонд соціального страхування не може біти відповідачем по даному спорі, суд порушив ст. 28 "Правил..."; суд не врахував, що підвищення тарифних ставок і окладів на підприємстві, де працював позивач, не привело до такого ж підвищення заробіної плати працівників; суд необгрунтовано стягнув компенсацію за затримку страхових виплат з Фонду соціального страхування; не дав належної правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів, а також фактичної заробітної плати по підприємству відповідача.
Представники відповідачів апеляційні скарги підтримали, вважають рішення суду незаконним, оскільки при його постановлені судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням на новий розгляд з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач з 1951 по 1971 роки працював у відповідача в шкідливих підземних умовах праці, де і була заподіяна шкода здоров,ю, у зв,язку з чим в 1989 р. пройшов огляд МСЕК, де йому було втсановлено 30% втрати професійної працездатності. Згідно висновку МСЕК від 04.05.1993. йому встановлено 45% втрати професійної працездатності. Відповідач у добровільному порядку провадив йому щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди здоров,ю, виходячи із заробітку за січень- квітень 1992 року, відкорегованого на коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів.
До 01.07.1994. відповідач виплачував позивачу щомісячні виплати відшкодування шкоди з урахуванням росту тарифних ставок і посадових окладів , що склали станом на 01.12.1993. 6 грн. 46 коп.
Але, починаючи з 01.07.1994., перерахунок сум відшкодування шкоди відповідач здійснював неправильно, збільшуючи суми втраченого заробітку не на коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві, а на коефіцієнти підвищення середнього заробітку, внаслідок чого утворилися суми недоплати. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 за весь період, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду, оскільки право на позов у позивача виник з моменту, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення його прав. Крім того, суд посилається на вимоги ст. 78 ЦК України та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 р.\ зі змінами та доповненнями \.
Однак, на думку колегії суддів, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.
Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України номер 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не взяв до уваги зазначених правил і стягнув недоплачені виплати за весь період, тобто з 01 січня 1996 року.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 листопада 2005 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
СУДДІ: