Справа № 22ц-4604\2006р. Категорія: захист честі і гідності, стягнення моральної шкоди
Головуючий 1 -ї інстанції-
Плетньов В.В. Доповідач- Карімова Л.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року судова колегія судової палати апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого- Карімової Л.В., суддів: Зазулинської Т.П., Кірсанової Л.І., при секретарі Зелінській І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства (ПП) Аудиторської фірми (АФ) „Профі-аудіт", третя особа - ОСОБА_2 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вище зазначеним позовом. Просила на підставі ч.1 ст. 1172 ЦК України стягнути з відповідача 1670 грн. - моральну шкоду, завдану їй неправомірними діями комерційного директора ПП АФ „Профі-аудіт" ОСОБА_2 та сплачений судовий збір у сумі 17 грн. (а.с. 7-8). В обґрунтування позову посилалася на те, що 09 вересня 2005 року коли вона роздавала листівки біля будинку АДРЕСА_1 до неї підійшла ОСОБА_2 і стала ображати її з застосуванням нецензурної лайки та, висловлюючи погрози на її адресу, вихопила з рук листівки. Вважає, що такими діями ОСОБА_2 порушена її честь та гідність, спричинена моральна шкода.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. З позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь відповідача ПП АФ „Профі-аудіт" сплачений судовий збір в сумі 17 грн., а на користь ДП „Судовий інформаційний центр" - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі. Просить також стягнути з відповідача понесені нею судові витрати у вигляді судового збору при пред'явленні позову до суду першої інстанції у сумі 17 грн. та подання апеляційної скарги - 8 грн. 50 коп., а також 15 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Вважає, що судом не був з'ясований конкретний період часу, протягом якого ОСОБА_2 09.09.2005 р. знаходилася на підприємстві УТ ТОВ 1 "Інтербуд", а посилання суду на те, що зазначені обставини мали місце 09.09.2006 р. не підтверджується доказами. Крім того посилається на порушення судом норм матеріального права та вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України.
Вислухавши пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та її представник не надали до суду будь-яких доказів на підтвердження позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного закону.
Як убачається з досліджених судом повідомлень директорів ПП АФ „Профі-аудіт" та УТ ТОВ 11 "Інтербуд" та пояснень свідка ОСОБА_3 з 07.09.2005 р. до 09.09.2005 р. працівник ПП АФ „Профі-аудіт" ОСОБА_2 знаходилася на підприємстві УТ ТОВ 11 "Інтербуд", де виконувала аудиторську роботу згідно умов договору з цим підприємством.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що неодноразові звернення ОСОБА_1 до органів внутрішніх справ та прокуратури щодо дій ОСОБА_2 були предметом перевірок, в ході яких не було встановлено будь-яких протиправних дій ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1.
Інших доказів відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог, ні ОСОБА_1, ні її представником до суду не надано.
За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Між тим, правильно вирішивши спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції безпідставно стягнув з ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 17 гривень на користь ПП АФ „Профі-аудіт".
Як убачається з матеріалів справи цей судовий збір був сплачений позивачкою на користь держави відповідно до вимог ЦПК України та Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито". Будь-які судові витрати по зазначеній цивільній справі відповідач не поніс. Ці обставини не оспорювалися представником відповідача й у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин рішення районного суду в частині стягнення з ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 17 гривень на користь ПП АФ „Профі-аудіт" підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303,304, 305, п.З ч.1 ст. 309 ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2006 року, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП АФ „Профі-аудіт" сплачений судовий збір у сумі 17 гривень.
В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.